Сюжет – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ – ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900)

Роман Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грєя” своєю довершеністю нагадує витончені витвори мистецтва – еллінську амфору чи японську вазу. Художник Безіл Голлуорд малює портрет прекрасного юнака Доріана Грея і розмовляє зі своїм другом лордом Генрі Уоттоном. Незабаром з’‎являється й сам натурник, юна краса якого зачаровує Безіла й лорда Генрі: “Цей юнак – з ніжними обрисами ясно-червоних уст, чистими блакитними очима, золотистими кучерями – був надзвичайно вродливий, його обличчя чимось викликало довіру”. Нарешті портрет закінчено і, вражений його красою, Доріан мріє вголос: “Якби портрет мінявся, а я міг завжди залишатися таким, як є!” Розчулений Безіл дарує портрет юнакові.

За сприяння лорда Генрі Доріан поринає у світське життя: відвідує звані обіди, проводить вечори в опері. Він закохується в акторку Сибіл Вейн, “дівчину літ сімнадцяти, обличчя в неї – наче квітонька, голівка грекині, а на голівці тій темно-каштанові коси заплетено. Очі її – немов бузкові плеса пристрасті, а вуста – пелюстки троянди…” Вона одухотворено грає на вбогих підмостках театру в Іст-Енді (бідному районі Лондона) кращі ролі шекспірів – ського репертуару. Сибіл, яка живе впроголодь з матір’‎ю і шістнадцятирічним братом Джеймсом, сприймає Доріана як “Чарівного принца”, який зійшов з небес. Проте він кохає не Сибіл, а зіграних нею героїнь. А закохана в Грея дівчина стала, за висловом лорда Генрі, “грати Джульєтту, мов дерев’‎яна лялька”. Відчувши свій провал як акторки, Сибіл зізнається Доріанові: “Я могла вдавати любов, коли сама її не відчувала, але тепер, коли вона пече мене вогнем, я не можу”. На це Доріан холодно відповів їй: “Ви вбили моє кохання… Ви порожнє, бездарне створіння”.

У розпачі дівчина скоїла самогубство, а портрет, подарований Доріанові, негайно відреагував на цей вчинок: на довершеному обличчі грецького бога з’‎явилася різка зморшка. Не на жарт стурбований, Доріан заховав портрет подалі від людських (і своїх) очей.

Подолати докори сумління Доріанові допоміг його послужливий “друг Мефістофель” – лорд Генрі, який дав йому книжку новомодного французького автора, “роман без сюжету і з одним тільки героєм… власне, психологічну розвідку про молодого парижанина, який у половині XIX століття намагався приєднати собі пристрасті й способи мислення минулих епох, щоб самому спізнати всі ті стани, через які будь-коли проходила людська душа”. На Доріана книжка справила фатальний вплив. У наступні двадцять років (у романі вони вмістилися в один розділ) “він усе дужче закохувався у власну красу і все більш зацікавлено спостерігав розклад власної душі”. Немов законсервований у своїй ідеальній оболонці, він шукав розради в пишних обрядах і ритуалах чужих релігій, у музиці, колекціонуванні предметів старовини й коштовних каменів, наркотичних зіллях, що їх пропонували в ганебних притонах. І тут автор фактично заперечує свої ж висловлювання про те, що головне в житті – не сумління, мораль, а “чисте мистецтво” і краса. Ані перше, ані друге вже не втішає Доріана, який утратив моральні орієнтири. “Брутальна лайка, гидосвітні притопи, відчайна розбещеність, сама негідність злодіїв та всілякої потолочі, – пише автор про нові уподобання “естета” Доріана, – вражали тепер його уяву дужче, ніж усі вишукані творіння Мистецтва. Вони були якраз тіш, чого він потребував для забуття”. Приваблений гедоністичними спокусами, він раз по раз закохується, але кохати по-справжньому не здатний, тому не гребує сумнівними зв’‎язками й підозрілими знайомствами. За ним закріплюється слава бездушного спокусника молодих душ.

Геній дотепу очима XXI ст.

У Лондоні на меморіальній дошці на будинку, де жив письменник, написано: “Тут жив Оскар Уайльд, дотепник і драматург”.

І недаремно в 2007 р. британська газета “The Telegraph”, провівши опитування, визнала Оскара Уайльда найдотепнішою людиною Великої Британії. “Принц парадокс” обійшов навіть самого Вільяма Шекспіра і Вінстона Черчілля!

Сюжет   ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ   ОСКАР УАЙЛЬД (1854 1900)

Часопис, у якому був надрукований роман О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”

Безіл Голуорд намагається напоумити Доріана, але марно – у відповідь на справедливі докори той зі сміхом пропонує митцю глянути на справжнє обличчя свого колишнього кумира, відтворене на портреті, захованому в закутку. Замість прекрасного юного обличчя художник побачив потворного хтивого старигана. Цього видовища не витримав і сам Доріан, звинувативши Безіла у своєму падінні. У нападі люті Грей убив Голуорда, а потім, шантажуючи хіміка Кемпбела (свого колишнього спільника по гульбищах), змусив його розчинити тіло Безіла в азотній кислоті, аби позбутися речового доказу свого чергового злочину.

Сюжет   ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ   ОСКАР УАЙЛЬД (1854 1900)

Сюжет   ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ   ОСКАР УАЙЛЬД (1854 1900)

Д. Гордєєв. Портрет Доріана Грея

NOta Bene

Гедонізм (від латин, He – Done – насолода, задоволення) – філософський напрям етики, що вважає радість і задоволення вищим благом і умовою щастя в житті. На відміну від насолоди у визначенні Епікура, поняття гедонізму найчастіше вживається в негативному сенсі для описання матеріально-орієнтованого, корисливого погляду на життя.

І хоча до часу доля оберігала Доріана від загибелі (його ледь не застрелив брат Сибіл – Джеймс Вейн, який хотів помститися за смерть сестри), проте від всевидячого ока голуордового портрета він сховатися не міг, а тому прийняв радикальне рішення: “Портрет цей – немовби його сумління… Ну, так він його знищить!” Тож пізньої ночі, потай від усіх, Доріан накинувся на свій портрет із тим ножем (він, як і Родіон Раскольников сокиру, ретельно відчищав його лезо від крові), яким колись убив свого друга Безіла Голуорда. Слуги, які збіглися, почувши жахливий передсмертний крик, побачили в кімнаті мертве тіло потворного старигана, а портрет – витвір безсмертного мистецтва – набув своєї первозданної краси.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Сюжет – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ – ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900)