СЮЖЕТ І КОМПОЗИЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ. ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ
– Сюжет – динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі переживань, думок.
√ Сюжет аналізують, щоб з’ясувати:
– наскільки у ньому знайшла відбиток правда життя;
– чи конфлікт, відображений у сюжеті, набуває суспільної значущості;
– позицію автора в оцінці явищ;
– рівень майстерності автора у розгортанні сюжету.
√ Компоненти сюжету:
– експозиція;
– зав’язка;
– розвиток подій;
– кульмінація;
– розв’язка;
– епілог.
– Експозиція (є не у всіх творах) – передісторія, яка виконує службову роль, готуючи до саме такого розуміння образів твору, якого домагається автор.
– Зав’язка – подія, яка спрямовує дію до її остаточного розв’язання. З неї виростає основний конфлікт твору.
– Розвиток дії – сукупність обставин, які змінюють одна одну і в яких розгортається дія, а характери дійових осіб знаходять свій повний вияв.
Нагромадження подій продовжується доти, доки не трапиться подія, яка може змінити обстановку, приводить до необхідності розв’язання конфлікту – кульмінації.
– Кульмінація – вершинна подія, яка означає найвище напруження конфлікту.
– Розв’язка – логічне завершення ланцюга подій, які зазнали докорінного перелому в кульмінації.
– Епілог (є не у кожному творі) – після історії, в якій розповідається про подальшу долю дійових осіб, у загальному окреслюється майбутнє.
– Позасюжетні елементи – вставні епізоди, не пов’язані безпосередньо із сюжетом твору.
√ Позасюжетними можна вважати:
– портрет (опис зовнішності);
– пейзажні описи;
– описи обстановки (інтер’єру, речей);
– ліричні відступи:
“Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?”
(Т. Шевченко);
– авторські;
– власне ліричні;
– філософські:
“Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким…”
(Т. Шевченко);
– публіцистичні;
– історичні;
– вставні епізоди;
– обрамлення;
– назву твору;
– епіграф:
У поемі “Сон” епіграф – цитата з Євангелія від Іоанна (Це слова прощальної бесіди Христа зі своїми учнями, якими Т. Шевченко репрезентує тему поеми – правдиве зображення тогочасної кріпосницької дійсності.);
– присвята тощо:
“Я (Романтика)” М. Хвильового має присвяту “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібні до душі “Я”, подвоїлась (показано боротьбу між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб надалі використати для творчості).
Related posts:
- Елементи внутрішньої форми літературного твору Будова твору. Архітектоніка. Композиція твору, її елементи. Сюжет, елементи сюжету, їх функції. Ліричний сюжет. Фабула. Інтрига. Ретардація. Конфлікт у творі. Види конфліктів. Образи персонажів, їх групування. Ліричний герой. Система персонажів. Функціональність персонажів. Типове та індивідуальне в образі персонажа. Принципи типізації. Герой та антигерой. Засоби індивідуалізації персонажа: портрет, вчинки, мова, пряма і непряма характеристики, його ставлення […]...
- Тема. Ідея. Проблематика. Сюжет. Композиція. Епіграф Тема – комплекс подій, які формують основу літературного твору. Іншими словами, темою називається все те, про що розповідає автор свого читача. Ідея художнього твору – це основна думка, емоційна складова, смисловий зміст твору. Щоб зрозуміти ідею, потрібно ретельно проаналізувати текст. Ідея укладає в собі індивідуальний погляд письменника на навколишній світ, його суто особисте розуміння процесів, […]...
- Композиція літературного твору Будь-яке літературне творіння – це художнє ціле. Таким цілим може бути не тільки один твір (вірш, розповідь, роман…), але і літературний цикл, тобто група поетичних чи прозових творів, об’єднаних спільним героєм, загальними ідеями, проблемами і т. д., навіть загальним місцем дії (наприклад, цикл повістей М. Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Повісті Бєлкіна” О. Пушкіна; […]...
- Елементи змісту і сенсу (смислу) літературного твору Поняття змісту. Тема. Тематика. Мотив. Конфлікт. Його види. Проблематика, проблема. Ідея. Ідейний зміст. Концепт. Поняття смислу (сенсу). Основні види сенсів. Під змістом, в найзагальнішому плані, доцільно розуміти значення твору, котре випливає з його форми. Зміст може бути явним (як у “Кавказі” Т. Шевченка) і прихованим (як у його “Великому льосі”). Передусім розглянемо основні компоненти змісту […]...
- СТЕНДАЛЬ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. СИНТЕЗ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ В ЙОГО ТВОРЧОСТІ. НОВЕЛА “ВАНІНА ВАНІНІ”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ІСТОРИРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із основними етапами життєвого та творчого шляху Стендаля, історією створення новели “Ваніна Ваніні”; розвивати вміння визначати особливості творчої манери письменника; виховувати повагу до життєвих цінностей, розуміння призначення справжнього митця; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи […]...
- Типи композиційної організації художнього твору – КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і “розміщення персонажів (їх “систему”), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів” [17, 157). Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать […]...
- СЮЖЕТ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Сюжетом (франц. sujet – предмет, тема) називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули. Категорія сюжету з’являється у зв’язку з необхідністю якось позначити специфічність предмета зображення у словесному мистецтві, який, на відміну від просторових мистецтв, даний не в статиці (тому, наприклад, “сюжет” і “тема” у просторових […]...
- МОРІС МЕТЕРЛІНК. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ. “СИНІЙ ПТАХ”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. СЮЖЕТ. КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ. ОБРАЗИ-СИМВОЛИ ТА ПЕРСОНАЖІ П’ЄСИ – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із історією створення драми-феєрії Моріса Метерлінка “Синій птах”, поглибити поняття про сюжет, композицію твору; розвивати навички робити висновки, складати конспекти, культуру усного мовлення, вміння працювати в групах, в парах; виховувати моральні якості, любов до художнього слова; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування […]...
- Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Систему образів художнього твору становлять образи дійових осіб, образи творця та адресата твору, образи природного та речового оточення. 1. Образи Дійових осіб у залежності від виконуваних ними художніх функцій і місця, яке вони займають у загальній картині зображуваного, а також родових ознак твору можуть бути поділені на три типи: А) образи осіб, що виступають у […]...
- Сюжет і композиція роману “Герой нашого часу” “Герой нашого часу” не схожий на звичний для нас з літератури другої половини XIX століття класичний російський роман. У ньому немає наскрізної сюжетної лінії із зав’язкою і розв’язкою, кожна з його частин має свій сюжет і героїв, що беруть участь у ньому. І тим не менше це цілісний твір, об’єднане не тільки одним героєм – […]...
- Сюжет і композиція роману “Євгеній Онєгін” Новаторство Пушкіна в області жанру зумовило і своєрідність композиції роману, яка будується на переплетенні сюжетних і позасюжетних елементів. Автор легко переходить від розповіді до ліричних відступів, що створює враження невимушеної розповіді, довірчої бесіди з читачем. Деякі дослідники відзначають, що цей прийом побудови допомагає створити відчуття спонтанності, як ніби роман не написаний за чітким планом, а […]...
- Будова літературного твору – Ніна БІЧУЯ (нар. 1937 р.) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ Кожен талановитий художній твір неповторний. Його можна порівняти із красивим будинком у центрі міста, збудованим за планом відомого архітектора. Події у творі можуть розгортатися в хронологічному порядку, але деколи на початку задіяні вже дорослі персонажі, а потім автор починає розповідати про все, що було з ними до моменту, описаного на перших сторінках, тобто художній час […]...
- В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви. Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю. Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані на дошку фразеологізми; паперові трикутники червоного, зеленого, […]...
- Редьярд Кіплінг. Якщо. Проблема духовного випробуваним людини та моральні стійкості у вірші. Сюжет і композиція вірша Мета: здійснити цілісний аналіз вірша Кіплінга “Якщо…”, дослідити проблему духовного випробування людини, її моральної стійкості; визначити художні особливості сюжету й композиції вірша, порівняти художні переклади твору з оригіналом. Якщо ущерть наповниш біг хвилини Снагою дум, енергією дій, Тоді весь світ тобі належить… Д. Р. Кіплінг Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності. […]...
- Чим відрізняється сюжет від фабули? Про сюжет і фабулу йдеться тоді, коли аналізується якийсь літературний твір, фільм або театральна постановка. І те й інше поняття позначає якийсь ланцюг подій, але в кожному разі є свої нюанси. Чим відрізняється сюжет від фабули? Спробуємо це з’ясувати. Визначення Сюжет – це система включених в твір (фільм, постановку) подій, які викладені в послідовності, яка […]...
- Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- ОГЛЯД ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ КАРЕЛА ЧАПЕКА – ПИСЬМЕННИКА, ДРАМАТУРГА, ФАНТАСТА. “ВІЙНА ІЗ САЛАМАНДРАМИ” – САТИРИЧНИЙ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНИЙ РОМАН, РОМАН-АНТИУТОПІЯ ТА РОМАН-ПОПЕРЕДЖЕННЯ. КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про перехід літератури від модернізму до постмодернізму, про твори антифашистської тематики; знання про життя та творчість К. Чапека; читацьку активність); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, гуманістичний світогляд). Тип […]...
- Образ читача – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом читача називають відображеність у творі особи читача, точніше читацької свідомості як прогнозованого типу оцінки зображеного у творі. Образ читача – багатоаспекТна проблема, пов’язана як з предметом теорії літератури, так і з питаннями психології творчості та сприйняття. Стосовно поетики проблема образу читача, зокрема, постає тоді, коли художній текст розглядається не як замкнуте в собі ціле, […]...
- Оксюморон – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Оксюморон, або Оксиморон (грец. Όξόμωρον – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т. Шевченко); “довго тягтиметься мить” (Є. Плужник); “холодний окріп нарзану” (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, […]...
- Г. ТЮТЮННИК “КЛИМКО”. ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читання твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння оцінювати високохудожній текст, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати доброту, чуйність, взаєморозуміння, спостережливість, старанність, людяність, інтерес до наслідків власної праці. Тип […]...
- Оповідач – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Оповідачем зветься дійова особа, зображена у творі як суб’єкт розповіді, а саме – як герой, від особи якого у творах епічного чи ліро-епічного роду літератури ведеться розповідь і який виступає в них у функції уявного автора. Основні ознаки цього типу дійової особи полягають у тому, що оповідач – це герой ліричної фабули (див.: Фабула) твору […]...
- Антитеза – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Антитеза (грец. Άνπθεσιζ – протиставлення) – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Наприклад: “Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе” (Т. Шевченко). Антитеза часто зустрічається в прислів’ях та приказках, афоризмах: “Ситий голодного не розуміє”, “Багатство дме, а бідність вдвоє гне”. Антитеза використовується для описів, характеристики предметів, часто іронічної або […]...
- Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
- Полісиндетон – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Полісиндетон (грец. Πολυσύνδετον, від Πολύζ – численний і Σύνδετον – зв’язок), або Багатосполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв’язують окремі слова та частини фрази. Наприклад: “Над ялицями лютилась буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими” (О. Кобилянська); “…й на личку змарнів, і волю стратив, і […]...
- Чарльз Діккенс. Різдвяна пісні в прозі. Сюжет і композиція повісті Мета: познайомитись із творчістю Чарльза Діккенса; проаналізувати зміст строфи І “Різдвяної пісні в прозі”; вчити школярів підтверджувати свої думки художнім текстом, розвивати вміння аргументовано висловлювати власну точку зору при оцінюванні героїв, їх вчинків та фактів художньої реальності; з’ясувати сутність авторської точки зору на людину та її місце в суспільстві; формувати діалогічний тип мислення школярів. Обладнання: […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Пейзаж – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Пейзажем (франц. Paysage, від Pays – країна, місцевість) називається образ природного оточення персонажів та їхніх дій, опис картин природи в художньому творі, який має певне значення в його загальній змістовій організації. Найважливіша функція пейзажу полягає в тому, що він виступає у творі як додатковий опосередкований засіб характеристики окреслюваних у ньому героїв, персонажів. Змістовий обсяг поняття […]...
- Риторичні фігури – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Риторичними фігурами (грец. Ρητορική – риторика, наука про ораторське мистецтво) називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер. Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це має місце в “живому”, побутовому спілкуванні, […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
- Архаїзми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Архаїзмами (від грец. Άρχαίοζ – старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, “що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються […]...
- Особливості роману XIX ст. Значення Гюстава Флобера для розвитку реалізму. Пані Боварі Г. Флобера: конфлікт романтичних ілюзій та дійсності, сюжет і композиція, зображення суспільства – РОМАН ХІХ СТОЛІТТЯ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей мистецтва XIX ст.; розуміння цілісності, безперервності літературного процесу; навички характеристики художнього напряму; інтерес до мистецтва XIX ст.; шанобливе ставлення до творів мистецтва); Ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі; інформаційну: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд). Тип уроку: урок […]...
- Паралелізм – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Паралелізм (грец. Παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад: Зашуміла дібровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. (М. Шашкевич) Найчастіше паралелізм, симетрія в синтаксичній побудові суміжних поетичних рядків супроводжується […]...
- Сюжет Сюжет (фр. sujet – тема, предмет) – подія чи система подій, покладена в основу епічних, драматичних, інколи ліричних творів, спосіб естетичного освоєння й осмислення, організації подій (художньої трансформації фабули), рух характерів у ‘ художньому часі й просторі. С – динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі й переживань, думок, У творі відбувається розгортання […]...
- Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
- Діалектизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Діалектизми (від грец. Διάλεκτοζ – говір, наріччя) – це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами. Наприклад: трепета – осика, блават – волошка (південно-західні говори); конопляник – горобець, клювак – дятел (північні говори); баклажан – помідор, калачики – кукурудза (південно-східні говори). Поряд з поняттям діалекту існує […]...
- Жанр, розмір і композиція поеми “Чорна людина” Творіння є зверненням, посланням ліричного героя до друга, якому він з самого початку повідомляє про те, що “дуже хворий”. У цій же формі написані монологи чоловіка в чорному, в яких він звертається до автора листа. Таким методом Єсенін показує відношення до життя двох персонажів. Композиція в поемі “Чорна людина” диалогична, нагадує п’єсу – це телефонна […]...
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...