Східно-європейська вівчарка: опис породи
Східно європейська вівчарка – порода російського походження. Вона була виведена як службовий собака, ідеально пристосована до кліматичних умов нашої країни. Як неважко здогадатися, свого роду, прототипом, на основі якого створювалися “східняки”, стали німецькі вівчарки. Від останніх східно – європейці відрізняються більшими розмірами, стійкістю до холодного клімату, невибагливістю і дуже стабільною психікою. З 1904 року ця порода використовувалася на різних видах служб нарівні з доберманів, а після Великої Вітчизняної Війни східно європейські вівчарки стали найпоширенішими службовими собаками в Радянському Союзі.
Однак, протягом останніх десятиліть порода східно європейських вівчарок опинилася в тіні своїх найближчих родичів. Справа в тому, що в 1990 – ті роки все більшої популярності почали набувати німецькі вівчарки, і східно – європейці трохи було і зовсім не зникли з лиця землі. Породу викорінювали численними схрещуваннями з привізними собаками, і лише дивом і, завдяки небагатьом активістам, східно європейську вівчарку вдалося зберегти до сьогоднішнього дня. В даний час ця порода не визнана офіційно, але має чимало прихильників у всіх куточках Росії і навіть за кордоном.
Це не дивно, адже крім невибагливості і чудових службових характеристик, східно європейська вівчарка – це ще й прекрасний друг, який моментально підкорить вас своїм інтелектом і благородством. Ця собака, повна внутрішньої гідності і впевненості у своїх силах (не плутати з великим зарозумілістю!), Стане не тільки вашим надійним охоронцем, але, перш за все, повноправним членом сім’ї. Східно європейська вівчарка добре ладить з дітьми і з задоволенням складе їм компанію у веселих рухливих іграх. Крім того, зазвичай у східняків не буває серйозних конфліктів з іншими домашніми тваринами, адже це дуже розумні і справедливі собаки, які не стануть витрачати свої сили на ревнощі і інтриги.
Східно європейська вівчарка – це велика, мускулиста, атлетичної статури собака, з трохи “розтягнутим” корпусом і добре розвиненим кістяком. Висота в холці у псів може досягати 67-72 см, у сук – 65-70 см. Для цієї породи характерно сильне зовнішнє розходження між статями. Зазвичай пси виглядають солідніше, сильніше, у них більш велика голова і розвинена груди.
Шерсть у східно європейських вівчарок густа, грубувата, з щільним підшерстям. У цих собак зустрічаються наступні різновиди забарвлення : чорний, чорний з підпалинами, занурені – рудий, занурені – сірий і чепрачний з підпалинами різних кольорів від сірого до яскраво – рудого. При чорному забарвленні може бути присутнім невелика біла мітка на грудях.
Звичайно, кожен, хто приймає рішення взяти в будинок східно європейську вівчарку, повинен розуміти, що має справу з серйозною службової породою, у якої десятиліттями культивувалися охоронні інстинкти. Вихованням цього собаки необхідно серйозно і планомірно займатися з дитинства, і, крім того, їй буде потрібно курс професійної дресирування. Для східно європейської вівчарки ідеальним варіантом є утримання за містом, але при цьому її не можна безотлучно саджати на ланцюг, інакше ви ризикуєте отримати небезпечну і некеровану собаку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)