Святі печери Псково-Печерського монастиря
На відміну від найбільшої кількості російських монастирів, які зводилися на крутих прибережних річкових зонах або височинах, ансамбль житлових будівель і храмів Псково-Печерської обителі знаходиться в улоговині, яка була промита у великому кільці високих пагорбів рікою Кам’янець. Один з пагорбів має у своєму підставі вхід, який веде в протяжну систему печер, вперше згаданих у 1392 році. Колишній священик з міста Пскова Іоанн Шестнік 1473 року вибудував в цьому місці обитель, а незабаром після цього печерний храм в ім’я Успіння Божої Матері. Після зведення печери і храм стали приводити в порядок, надавши їм більш благоліпний вид, а зовнішню стіну зміцнили за допомогою цегли.
Відразу при вході в святі печери можна побачити мощі преподобних Печерських Іона, Марка, прозорливого Лазаря, а також преподобної Матері Васси. За своєю суттю печери є святим монастирським кладовищем, хоча точну кількість поховань до сьогоднішнього дня так і не встановлено. Існує припущення, що саме в цих місцях поховано близько десяти тисяч осіб. Протягом року в печерах температура не піднімається вище +5 ° С.
Від входу в печери проходять підземні галереї в кількості семи, що так називається вулицями, які протягом різних проміжків часу розширювалися і подовжувалися. Братніми називаються п’ята і шоста вулиці – саме тут хоронять іноків обителі. Поховання паломників вироблялося в інших галереях, в яких наявні поховання захисників монастиря і благочестивих мирян.
У печерних стінах колись були встановлені вапняні і керамічні плити зі старовинними написами – керамидами; ці записи є надгробними пам’ятниками і являють собою величезну історичну і художню цінність.
В кінці центральної вулиці мається канун – спеціально призначений свічник, оформлений у вигляді невеликого стола. Поруч з передоднем відбувається процес панахиди. Як відомо, панахида – це заупокійна служба, яка містить в собі моління до Бога про прощення всіх гріхів, а також упокій душі покійного в небесних оселях. Мається благочестивий звичай, який передбачає молитися за панахидою, при цьому, тримаючи свічку в руках на знак того, що серця стражденних горять любов’ю і вірою до Господа Бога, і що їх душі переносяться до Царства вічного світла, блаженства і вічної радості, де мешкають Господь і всі святі.
Відразу за передоднем встановлений зроблений з дерева хрест, а праворуч від нього знаходиться поховання православного видатного архієрея – митрополита Веніаміна Федченко, який став відомий як церковний письменник, більшість робіт якого були опубліковані. З лівого боку від хреста поховані мощі Російського новомученика Георгія Садковського, який протягом довгих років перебував в ув’язненні в таборах і в’язницях.
Найбільша частина плит, що знаходяться в монастирських печерах – це надгробки знатних дворян, а також їх сімей із Пскова, Торопецкого, Новгорода. Події написів, добре збережених на кам’яних і керамічних плитах, дають можливість дізнатися досить докладну інформацію про деяких сім’ях і їх родинних зв’язках. Саме в печерах названі близько двадцяти членів сім’ї Бурцева, а також згадується про їх спорідненість з іншими прізвищами. Приблизно одинадцять чоловік відносяться до роду поміщиків з міста Пскова на прізвище Назимову, а сімнадцять осіб – до роду Татищевим. До того ж, в печерах поховані і воїни, які захищали монастир під час проведення численних воєн.
Знамениті печери Псково-Печерського монастиря – це унікальне місце упокоєння святих, яке буквально просякнуте молитвами відданих подвижників; місце – це по-справжньому святе, яке являє собою художній унікальний та історичний пам’ятник або некрополь, на даний момент, не має аналогів за збереження і повноті надгробних плит.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)