Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Артюра Рембо в літературі порівнюють з кометою. Лише на мить він увірвався в поезію, але залишив по собі такий яскравий слід, що його твори донині приваблюють надзвичайною силою, красою та енергією. Ангелом та демоном назвав поета П. Верлен, захоплюючись стрімким польотом його поетичної фантазії, яка ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу.

Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси.

Пабло Неруда

– Що ви запам’ятали про А. Рембо після знайомства з біографією П. Верлена?

Інтерактивна вправа

– За інфографікою зі с. 132 та іншими джерелами інформації (інтернет-ресурсами, сучасними енциклопедіями) схарактеризуйте особливості творчості Артюра Рембо. Створіть презентацію за цією темою.

У сонеті “Голосівки” Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, на зорових враженнях. Як і більшість віршів Рембо, “Голосівки” мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у “Голосівках” відіграє принцип контрастності: чорне – біле, смерть – життя, потворне – прекрасне, швидкоплинне – випадкове. Рембо використовує форму сонета, який традиційно містить тезу, антитезу та їхній синтез, тобто в самій будові закладена суперечність, і це дозволяє вважати “Голосівки” зразком символістського пошуку “відповідностей” між різними началами життя, зразком панорамної картини Всесвіту.

Інше трактування співзвучне фразеологізму “від альфи до омеги” (від початку до кінця).

Уподібнення голосного звука кольору означало нехтування словом як смисловою одиницею, як носієм певного значення. Звук, ізольований від смислового контексту, набуває функції навіювання, прямого впливу на почуття, сугестивності, за допомогою чого й виявляється “невідоме”. У Рембо непізнаваним стає все просте й відчутне.

Життя, побачене очима ліричного героя поезії Рембо, різнокольорове, а сам автор сповнений захоплення перед безмежністю і величчю Творіння.

Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо   ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Колірна символіка у вірші А. Рембо “Голосівки”

Образи

Колір

Символи

А

Чорний

Небуття, тління, мухи на смітниках: усе віджиле, непотрібне

Е

Білий

Прадавня чистота льодовиків, ранкова імла

І

Червоний

Пурпур, струм крові, бурхливі пристрасті – каяття, гнів, сміх

У

Зелений

Мудрість природи – хвилі, череда і мудрість людська – спокій, праця

О

Синій

Всесвіт, небо, неземні таємниці й нерозгаданий Божественний смисл

“Голосівки” вражають динамікою, розмаїттям образів і почуттів, змінами інтонацій, що допомагає авторові розкрити багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій.

1. Як структура сонета допомагає розкриттю авторського задуму?

2. У яких символах поет намагається вхопити відповідності між різними началами життя?

3. Навіщо поет добирає кольори до голосних? Як це характеризує його світосприйняття?

4. Що символізують кольори голосних звуків?

5. Які виражальні функції виконують кольори голосних у цьому сонеті?

6. Завдяки чому розкрито принципи нової поетичної свідомості в сонеті Рембо “Голосівки”? в інших віршах поета?

7. А з якими кольорами та поняттями асоціюються голосні у вас? Чому?

Проаналізуйте!

1. Порівняйте сонет Ш. Бодлера “Відповідності” й А. Рембо “Голосівки”. Визначте теми, ідеї обох творів. Що спільного в трактуванні обома поетами завдань поезії?

2. Проведіть невелике дослідження і з’ясуйте, чому серед голосних у Рембо немає И.

Образ ліричного героя у вірші “Моя циганерія”

Сонет “Моя циганерія” – справжній гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями.

Словничок

– Циганерія в перекладі означає богема, людина богеми.

– Фертом іти – хвацько, бадьоро, безжурно.

– Ленник – васал, підданець.

– Копати – штурхати ногою.

– Капарити – складати.

У вірші “Моя циганерія” А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і “фертик”, якому “по коліно море”, з дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові “лиш рими”, мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя – хмеліти від “вересневого вечора” й “капарити вірші, згорнувшись у калачик”. Небо для нього – як господарство у доброго селянина, адже “як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі”. Його найбільша любов – Муза, якої він і раб, і володар.

Моя циганерія

Руками по кишенях обмацуючи діри

І ліктями світивши, я фертиком ішов,

Бо з неба сяла Муза! її я ленник вірний,

Ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

А під Чумацьким Возом – банкети дарові.

Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

Роса на мене впала, а я собі хмелію,

Бо вересневий вечір – немов вино густе.

І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.

Мов струни ліри – тіні (їх копаю, як м’ячик).

Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!

Переклад В. С. Стуса

Художнє новаторство А. Рембо

Поет стверджував свободу духу людини, проголошував необхідність творити у “вільному злеті слів і асоціацій”. Роль поета на землі – бути пророком, ясновидцем. Поет мав пізнати велику таємницю Всесвіту та розповісти про неї людям. Поет не мав права бути буденним, йому судилося побачити “вічне життя, тому його душа мала триматися якнайдалі від загалу”.

Поезія – магічна сила, інтуїція, багата фантасмагорія. “Поезія завжди мала йти вперед до незвіданих висот і невідкритих глибин…” – стверджував поет.

Узагальнення

1. Які чинники визначили формування особистості А. Рембо?

2. Яким постає ліричний герой у вірші “Моя циганерія”? Завдяки чому цей твір пророкує майбутнє Рембо?

Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо   ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ

Кадр із фільму “Повне затьмарення”. У ролі Артюра Рембо – Л. ДіКапріо (режисер А. Холланд, 1995)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ