Своєрідність лірики Анни Ахматової

Основна тема творчості – тема любові, де душевні переживання не описує а виробляються автором. Першорядне значення відіграє психологічна деталь, яка дозволяє вловити найтонший рух душі.

Наскрізними мотивами в любовній ліриці стає: мотиви поєдинку, втрати, розлуки, самотності. Любов може обдарувати людину і радістю і стражданням, але це – завжди щастя.

Тема кохання не єдина в творчості Анни Ахматової тема Батьківщини вирішується у неї темою малої Батьківщини, рідних і дорогих місць. Образ батьківщини і саме слово “Батьківщина” відсутні в творчості, але є образи – дорогих місць: Петербург, Царське село, Одеса, і образи, що відображають російську літературу.

Тема поета і громадянина, настільки не характерна для жіночої поезії, має місце у творчій ліриці.

Поезія допомагає людині проникнути в таємний зміст життя. Вона вбирає в себе все різноманіття навколишнього світу, роблячи його більш багатим і барвистим. Тема поета і поезії переосмислюється, муза – для Ахматової сестра, цей образ створюється за допомогою психологічних деталей, опредмечивание і олюднення музи: слухаючи м-а вона розмовляє з ліричною героїнею, але може і зрадити. Вірші на цю тему мають риси життєвої простоти, разговорности, психологізму.

Осмислення творчості, як важка робота, як праця і борг, відповідальності і одночасно як дар божий. Доля художника незмінно трагедийно, дар сприймається як борг, сусідство краю, борошна, безоднею, страждання долається гармонією власної совісті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.67 out of 5)

Своєрідність лірики Анни Ахматової