Свобода торгівлі та протекціонізм
Контроль за зовнішньоторговельної, діяльністю
Як ми з’ясували, відповідно до закону порівняльних переваг вигоди спеціалізації можуть бути реалізовані в повній мірі лише в умовах нічим не обмеженої свободи зовнішньої торгівлі. Але ж усім добре відомо, що кожна країна в тій чи іншій мірі обмежує цю свободу, запобігаючи вільний перелив товарів і послуг відповідно до мінливих відносними цінами. Ввести подібні обмеження можна різними способами.
Митні збори
Мита, наприклад єдиний імпортний тариф ЄС, служать як для цілей поповнення державного бюджету, так і для захисту вітчизняних підприємств. Ця остання функція виконується остільки, оскільки імпортні товари обкладаються за вищою ставкою, ніж аналогічні товари місцевого виробництва.
Країни – члени Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (General Agreement on Tariffs and Trade, GATT, ГАТТ) no умовами угоди не мають права проводити політику цінового демпінгу стосовно експортних товарів, наприклад, видавати прямі субсидії компаніям – експортерам окремих благ. Проте уряди цих країн можуть побічно впливати на обсяг і спрямування зовнішньої торгівлі, наприклад, надаючи певні пільги таким підприємствам. Існують і менш очевидні прийоми надання такого впливу. Такі пільги, як посібники на дітей або преміальні доплати, дозволяють знизити витрати праці і обумовити порівняльну перевагу країни у зовнішній торгівлі.
Квоти
Якщо попит нееластичний, то зростання ціни імпорту через введення митних зборів не надто вплине на кількість товарів, що ввозяться. У цих випадках для кількісного обмеження завезення іноземних благ доводиться вводити квоти. У порівнянні з тарифами квоти мають дві недоліками.
(А) Штучно створений дефіцит імпортних благ може привести до того, що закордонний експортер або “своя” компанія-імпортер підвищать їх ціну. Іншими словами, квота обернеться збитками для споживача, якщо тільки одночасно з квотами уряд не почне контролювати ціни.
(Б) Розмір квот зазвичай визначається виходячи з минулих обсягів імпорту компаній. Це робить економічну політику держави не чутливою до зростання економічної ефективності підприємств, тобто їх фактично “карають” за розширення обороту.
Для того щоб уникнути подібних негативних наслідків введення квот, уряду укладають добровільні угоди про обмеження експорту (подібну угоду про експорт автомобілів Великобританія уклала з Японією).
Контроль за валютними обмінними курсами
Витрати на придбання імпортних товарів і послуг можна скоротити, якщо квоти встановити фіксованими в іноземній валюті. Цей захід робить необхідним введення хоча б часткового контролю за обмінними валютними курсами. В цьому випадку всі доходи в іноземній валюті так само, як і покупка іноземної валюти всередині країни, виявляються підконтрольні державі, а загальний обсяг імпорту товарів і послуг можна обмежити через видачу ліцензій. В результаті пріоритети в імпортних операціях визначає не вільний ринок, а держава.
Фізичний контроль за потоками товарів
Іноді країни вводять повну заборону на експорт або імпорт деяких видів товарів і послуг – ембарго. Так, у Великобританії заборонено імпорт наркотиків, а експорт і імпорт деяких високотехнологічних товарів і творів мистецтва вимагає отримання спеціальної ліцензії. До аналогічних результатів призводить установка строгих стандартів якості для ряду товарів (наприклад, молока), а також карантини і санітарні норми, які ускладнюють торгівлю собаками, папугами та іншими тваринами.
Чому держава встановлює контроль за міжнародною торгівлею
Основною причиною контролю за потоками товарів і послуг можна вважати той факт, що уряди окремих країн в своїх діях виходять в першу чергу з національних інтересів, а не інтересів людства в цілому. Хоча від введення обмежувальних заходів громадяни окремої країни можуть і виграти, в цілому обмеження зовнішньої торгівлі для споживачів згубні.
На захист контролю за зовнішньою торгівлею висувають багато аргументів. Частина з них можна визнати виправданими, проте, як правило, всі обмежувальні заходи спрямовані на захист чиїхось вузьких інтересів і диктуються бажанням отримати миттєві переваги. Аргументи прихильників контролю за зовнішньою торгівлею можна розділити на три групи: (1) засновані на тих чи інших стратегічних, політичних, соціальних чи моральних міркуваннях; (2) засновані на економічних міркуваннях; (3) висунуті на основі поверхнево обгрунтовуємо аргументів.
Аргументи неекономічного характеру
(А) Стимулювання виробництва товарів стратегічної важливості. Якщо країна залежить від імпорту якогось стратегічного продукту з іншої країни, то його пропозиція може бути в будь-який момент в односторонньому порядку перервано, наприклад, в разі війни. Одним з аргументів на захист субсидування авіаційної промисловості Великобританії було і залишається те, що субсидії забезпечують збереження в країні кваліфікованої робочої сили, заводів і технологічних знань, які можуть знадобитися в надзвичайних обставинах.
Сприяння зміцненню політичних зв’язків. Як член Європейського Союзу Великобританія застосовує єдиний імпортний тариф, що сприяє не тільки її економічному, а й політичному зближенню з іншими країнами – членами ЄС.
Надання підтримки певним політичним цілям. Торгівля може стати свого роду зброєю, застосовуваним політиками у взаємодії з іншими країнами. Скажімо, США не торгує з Кубою, так як не схвалюють цілей комунізму, проголошуваних лідерами цієї країни.
Соціальний захист населення. Якщо в минулому Великобританія субсидувала сільське господарство в основному із стратегічних міркувань, то в даний час ця допомога носить скоріше соціальний характер і спрямована в першу чергу на те, щоб допомогти запобігти депресії і спади в аграрних регіонах країни.
Економічні аргументи, які мають певну обгрунтованість
Підвищення доходу.
Поліпшення умов торгівлі. Тягар виплати вибіркового податку розподіляється на виробника і споживача в залежності від ставлення еластичностей попиту і пропозиції на даному ринку.
З цієї причини уряд може використовувати податок на імпортний товар в якості захід, спрямований на поліпшення умов торгівлі. Адже якщо попит на цей товар більш еластичний, ніж його пропозиція, то зростання ціни доведеться в основному на виробника, а збір від податку поповнить державний бюджет. Однак для ефективності такого заходу необхідно, щоб (1) країна-експортер не мала альтернативних ринків збуту свого товару, куди могла б легко направити свою продукцію в разі виникнення труднощів на попередньому ринку; (2) її фактори виробництва не могли бути використані для випуску альтернативних товарів і послуг; (3) зниження надходжень від експорту в країнах-експортерах не робило б впливу на попит на ці товари в країні-імпортері, що вводить новий тариф.
Захист тільки виникають галузей. У ряді випадків протекціоністські заходи здатні захистити підприємства й цілі галузі від конкуренції з боку більш передових іноземних компаній, які вже розгорнулися в повній мірі. Вважається, що з часом ростуть підприємства наберуть сили і самі зможуть ефективно конкурувати з більш досвідченими іноземними виробниками. Подібним захистом користувалося свого часу автомобілебудування Великобританії.
Однак на ділі підприємства зростаючих галузей нерідко виходять з того, що встановлені митні тарифи ніколи не будуть скасовані. Тарифи дійсно скасовувати нелегко: ще в XVIII в. американці ввели на імпорт промислових товарів ряд мит, які збереглися до наших днів. Крім того, подібні заходи часом дають можливість вижити тим підприємствам, які за відсутності такого захисту не мали б жодних шансів на продовження бізнесу. Очевидно, це означає, що виробничі ресурси країни розміщуються неефективно.
Пом’якшення кризи в галузях, що зазнають труднощів. Фундаментальні зрушення попиту і пропозиції наносять ряду галузей дуже відчутної шкоди. Бавовняна промисловість Великобританії переживала подібну кризу в 1975 р Тоді обмеження на імпорт бавовняних виробів дозволили пом’якшити удар, надавши галузі більше часу для перебудови або для менш болючого згортання виробництв.
Коригування тимчасових збоїв платіжного балансу. Тимчасове скорочення золотовалютних резервів можна зупинити, якщо ввести контроль за імпортом. Але якщо скорочення цих резервів викликане змінами фундаментального і довгострокового характеру, слід вдаватися до зовсім інших заходів.
Недопущення демпінгу. Деякі товари за кордоном доводиться продавати дешевше, ніж на внутрішньому ринку. Така ситуація може скластися, якщо (1) виробники отримали експортні субсидії; (2) можна реалізувати варіант монопольної цінової дискримінації; (3) виробник отримає компенсуючу економію за рахунок відбувають витрат при зростанні масштабів виробництва. Населення країни-імпортера від таких більш низьких цін виграє. Однак якщо експортер намагається монополізувати ринок, витіснивши з нього внутрішніх конкурентів, то уряду країни-імпортера доводиться думати про захист своїх підприємств і ухвалювати обмежувальні заходи.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)