Світогляд, знання, віра
Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовне хмара узагальнених буденних поглядів життєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світогляд має і вищий рівень – узагальнення досягнень науки, мистецтва, основні принципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера морального життя суспільства. У цілому світогляд можна було б визначити таким чином: це узагальнена система поглядів людини (і суспільства) на світ у цілому, на своє власне місце в ньому, розуміння і оцінка людиною сенсу свого життя і діяльності, доль людства; сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально – політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних ціннісних орієнтації, вірувань, переконань і ідеалів людей.
Залежно від того, як вирішується питання про співвідношення духу і матерії, світогляд може бути ідеалістичним або матеріалістичним, релігійним або атеїстичним. Матеріалізм є філософське переконання, що визнає субстанцією, сутністю – ної основою буття матерію. Згідно матеріалізму, світ є рухома матерія. Духовне начало, свідомість є властивість високоорганізованої матерії – мозку.
Ідеалізм є філософський світогляд, згідно якому дійсне буття належить не матерії, а духовному початку – розуму, волі.
У світогляді знаходить своє завершення цілісність духовності людини. Філософія як єдино – цілісний світогляд є справа не тільки кожної мислячої людини, але і всього людства, яке, як і окрема людина, ніколи не жило і не може жити одними лише чисто логічними судженнями, але здійснює своє духовне життя у всій барвистій повноті і цілісності її різноманітних моментів. Світогляд існує у вигляді системи ціннісних орієнтації, ідеалів, вірувань і переконань, а також способу життя людини і суспільства.
Проблема цінностей у складі світогляду найтіснішим чином пов’язана з такими феноменами духу, як віра, ідеали і переконання. Віра, затверджена на глибокої моральної потреби душі, витончено жвавій “теплим подихом почуттів”, – один із стрижневих засад духовного світу людини і людства. Чи може бути так. щоб людина протягом усього свого життя ні в що не вірив? Такого бути не може: хоч дрімаючі віра, але неодмінно наявна в душі навіть такої людини, про якого говорять, що він Фома невіруючий.
Віра являє собою феномен свідомості, що володіє силою непереборності і величезної життєвої значущості: людина не може взагалі жити без віри.
Не можна ототожнювати віру взагалі з релігійною вірою.
Важливою складовою світогляду є ідеали. Людина у своєму житті, у своєму постійному моделюванні майбутнього не може обійтися без прагнення до ідеалу. Людина відчуває потребу вигадувати ідеали: без них немає на світі ні одного мудрого людини, ні суспільства, а без них не могло б існувати людство.
Переконання становлять стрижень світогляду і духовне ядро особистості. Людина без глибоких переконань – це ще не особистість у високому розумінні цього слова; це як би поганий актор, який грає нав’язані йому ролі і в кінцевому рахунку втрачають своє власне Я.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)