Світ абстрактних об’єктів
Загальновизнано, що метою вивчення фізичного світу є створення духовної і матеріальної культур (рис. 1.1). Як тільки ми сказали, що наша мета – вивчення природи, то відразу ж визнали її роль як Учителя, а також нашу недосконалість, нашу потребу в знаннях і необхідність вчитися у природи. І якщо ми продовжуємо наполягати, що людина – цар природи, то опускаємося до рівня марксистів, які стверджують панування в суспільстві дилетантів, але не професіоналів.
Рис. 1.1
Визнавши первинної природу, ми отримуємо наступну схему життєдіяльності: пізнаючи, вивчаючи природу, ми створюємо світ абстрактних об’єктів, духовний світ (духовну культуру), і тільки створивши його, можемо створити предмет, явище чи процес штучного походження, що відповідає реальному стану справ, за допомогою технічного середовища і технологічних процесів, що становлять частину матеріальної культури – світ штучних об’єктів. Можна вибрати шлях, запропонований Енгельсом, і прийняти іншу вихідну позицію, зображену на рис. 1.2. У цьому випадку ми будемо стверджувати, що людей треба силою вести в рай: спочатку в матеріальний достаток – комунізм, потім створювати духовний світ людини. Саме так створювалася теорія агресивного марксизму в кінці XIX і на початку XX століть, коли робітничий клас відмовився озброюватися і будуватися під прапорами Інтернаціоналу і знищувати більш ініціативних людей усього світу.
Спочатку під впливом душі повинен дозріти дух, потім по його командам розум повинен сформувати дію тіла, наприклад взяти палицю і використовувати її як знаряддя праці, потім прикріпити до неї камінь, розпалити багаття і т. Д. Якщо поступати навпаки, коли дух ще не дозрів, можна отримати тільки те, що було створено у Франції в 1848 р і в Росії в 1917 р [24].
Рис. 1.2
У процесі життєдіяльності людина постійно вдосконалює духовну і матеріальну культуру. При цьому йому доводиться стикатися різним чином з наступними сферами життєдіяльності, кожна з яких, виходячи з різних міркувань, має свою назву:
– Середа життєдіяльності, включаючи світ речових об’єктів;
– Світ штучних об’єктів;
– Світ чуттєвих об’єктів;
– Мир абстрактних об’єктів, що включає світ ноосферних (духовних) об’єктів.
Коротко охарактеризуємо кожен з цих об’єктів.
Середа життєдіяльності, включаючи матеріальний світ, являє собою геосферу, біосферу, космос в їх єдності, а також сукупність фізичних (речових) об’єктів різної природи, створених людиною, у тому числі технічних, економічних, соціальних, серед яких ми реалізуємо наше життя.
Світ штучних об’єктів включає об’єкти матеріальної культури, створені людиною в процесі життєдіяльності за всю історію його існування.
Світ чуттєвих об’єктів являє собою світ, створений людиною в процесі чуттєвого сприйняття фізичного і штучного світів, у тому числі за допомогою інформаційних моделей, їх описують [22, 24].
Світ абстрактних об’єктів створений в процесі абстрактного мислення і представлений абстрактними (теоретичними) об’єктами, моделями, теоріями, постулатами, розробленими, в тому числі, на основі математичних теорій, наприклад, в природознавстві для їх вивчення та розвитку в світі науки. Ці об’єкти, як правило, мають систему з відповідною структурою і процеси, породжені цією системою. Цей світ створюється, насамперед, ноосферою людини, в якій і за допомогою якої людина створює нові ідеї, думки, що представляють в тому чи іншому наближенні світ духовних об’єктів.
При цьому ми повинні констатувати той факт, що ноосферні об’єкти створювалися, створюються і, мабуть, будуть створюватися без безпосередньої участі, управління з боку людини. Можна сказати, що процес створення нових ідей, думок цілком і повністю підвладний, з точки зору атеїста, Природі, віруючого – Богу. Тут народжується слово, витоком якого є думка, ідея. Часто ці слова, отже, ідеї, думки нами неконтрольовані, не усвідомлені аналітичним розумом у вигляді моделей, у тому числі концептуальних [7, 24].