Сутність спостереження
Головною проблемою соціологічного спостереження є забезпечення можливо більшої об’єктивності інформації про об’єкт. Основне завдання спостерігача – послідовно і щиро дотримуватися критеріїв і принципів наукового спостереження, не підміняти їх емоціями.
У зв’язку з цим коректне проведення соціологічного спостереження передбачає дотримання двох фундаментальних принципів: додатковості і паралельних спостережень. Перший виходить з того, що об’єкт спостереження під впливом спостерігача (в його присутності) коригує свою поведінку, і це доводиться враховувати при остаточному тлумаченні результатів дослідження. Наприклад, декан, присутній на студентському семінарі та спостерігає за поведінкою студентів факультету. Другий вимагає організації декількох одночасних спостережень з наступним узгодженням і аналізом результатів.
Спостереження як метод соціологічного дослідження має ряд очевидних переваг. Ще до розробки програми дослідження фахівець повинен відчути специфіку об’єкта, ознайомитися з місцевою практикою розподілу авторитетів, цінностей, соціальних ролей, зрозуміти особливості середовища і т. П.
У той же час спостереження є рядовим і далеко не єдиним методом соціологічного дослідження, що пов’язано з обмеженістю самого методу. Відзначимо також, що не всі соціальні явища піддаються безпосередньому спостереженню. Наприклад, дуже важко шляхом спостереження виявити неопредмеченние виробничі взаємозв’язки, залежності, відносини; поза полем спостереження знаходяться минулі події, які цікавлять дослідника. Для вивчення необхідні й інші методи: контент-аналіз, опитування та ін. Крім того, спостереження можливо лише в момент події.
Успішність спостереження як соціологічного методу в чому визначається видом спостереження, серед яких розрізняють наступні.
Неструктуроване спостереження (іноді його називають неконтрольованим) зазвичай не має чіткого плану. У ході такого спостереження не визначаються елементи досліджуваного об’єкта, рідко ставиться проблема одиниць виміру та їх якості, велика частка надлишкової інформації. Надія покладається в основному на інтуїцію спостерігача, метою якого є отримання первинної інформації про об’єкт. Це буває, зокрема, при випадкових спостереженнях.
Неконтрольоване спостереження часто застосовується в соціологічному дослідженні. Воно типово для випадків, коли соціологу неясна загальна ситуація, не визначено показників, не розроблені документи дослідження.
Структуроване (контрольоване) спостереження передбачає:
– розробку системи документів і показників, що характеризують виділені для спостереження елементи об’єкта;
– наявність розробленого плану;
– аналіз установок спостерігачів щодо природи і структури досліджуваного об’єкта.
Воно служить основним методом збору первинної інформації або доповнює інші методи соціологічного дослідження. З його допомогою перевіряються основні гіпотези, а також дані, отримані при використанні інших методів.
Невключення спостереження (зовнішнє) проводить дослідник, що знаходиться поза об’єктом і намагається звести до мінімуму своє втручання в хід подій. Таке спостереження практично зводиться до реєстрації подій.
Включене спостереження полягає в тому, що соціолог бере участь у досліджуваних процесах, взаємодіє з людьми, може навіть втручатися (що небажано) в події. Бажано, зрозуміло, щоб він повністю освоїв конкретну соціальну роль у колективі, був стихійно визнаний його членом. При цьому треба враховувати діалектику адаптації свого спостерігача в трудовому колективі. Практично неминуча перша фаза такої адаптації, коли до нього ставляться насторожено. Вона вимагає від спостерігача великого такту, уміння вибрати і освоїти другорядну соціальну роль, уникати ролі лідера або мікролідера, оскільки це занадто змінює природу типових для даного колективу взаємозв’язків і відносин.
Усвідомлюване спостереження – об’єкт спостереження усвідомлює, що за ним спостерігають. Неусвідомлюване спостереження – об’єкт не усвідомлює, що перебуває під наглядом. Вони розрізняються методиками спостереження.
Польові та лабораторні спостереження пов’язані з різницею в умовах здійснення спостережень. Польове спостереження проводиться в природній для даного об’єкта середовищі (в селі, місті і т. П.) Лабораторне спостереження штучно організовується соціологом, який створює експериментальну ситуацію, моделює її зовнішні умови.
Систематичні і випадкові спостереження розрізняються періодичністю і специфікою мети досліджень. Перші дозволяють виявити саме динаміку досліджуваних процесів.
Недоліком методу систематичного спостереження є трудність операционализации і порівняння даних за різні терміни, оскільки існує ризик зробити соціологічний висновок на основі разнопорядкових даних.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)