Сутність науки

Related posts:

1. Сутність і рівні поняття “методологія педагогічної науки” Методологія являє собою систему загальнотеоретичних поглядів, які є визначальними при вирішенні практичних завдань. Методологія педагогіки – це сукупність цілей, змісту і методів дослідження, що дозволяє отримати найбільш об’єктивну, точну, систематизовану інформацію про педагогічні явища і процеси. Оскільки педагогіка дуже тісно пов’язана з філософією, то в якості теоретичної базової основи методології вітчизняної наукової педагогіки представлено діалектико-матеріалістичне […]...
2. Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
3. Ознаки науки По-перше, вона є самостійним – номологічним – типом світогляду, поряд з міфологічним, релігійним, традиційним, художнім і філософським. По-друге, наука виступає як форма суспільної свідомості, що дозволяє відобразити суспільне буття і навколишній світ у специфічній формі наукових уявлень, суджень, умовиводів. По-третє, наука виступає як галузь духовної діяльність, галузь виробництва духовних новацій, основною продукцією якої є ідеї, […]...
4. Етос науки. Зовнішні та внутрішні цінності науки Етос науки – поняття, що означає сукупність моральних імперативів, прийнятих в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Найбільш відома концепція “нормативного етосу науки”, розроблена в 40-і роки XX століття Р. Мертоном. Етос новоєвропейської науки з його точки зору обумовлений впливом 3 основних факторів: 1) він відповідає головній меті наукової діяльності – систематичного розширення сфери достовірного […]...
5. Визначення техніки. Зв’язок науки і техніки Для вирішення цього завдання слід з’ясувати, що ми розуміємо під технікою. Чи можна вважати технікою кам’яна сокира, трактор? Найчастіше під технікою розуміють прилади, механізми, машини, які полегшують людині побут. Однак чи можна вважати технікою комп’ютер, перенесений в минуле на 200 років? У даному випадку комп’ютер не буде вважатися технікою без знання, як ним користуватися. Тому […]...
6. Співвідношення філософії науки і історії науки Проблема співвідношення філософії науки та її історії займала і продовжує займати значне місце на сторінках західної літератури з методології науки. Серед безлічі існуючих думок заслуговують інтересу концепції П. Дюгема, Маркса Вартофского – видного представника сучасної американської філософії і Імре Лакатоса. Важливим внеском П. Дюгема в епістемологію є переоцінка відносин між філософією науки та її історією. […]...
7. Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
8. Основні етапи розвитку науки Досі панує марксистська точка зору, що в античному і середньовічному суспільствах мало місце лише накопичення наукових знань, а наука з’явилася тільки в Новий час. Насправді процес розвитку науки відбувався не лінійно, а циклічно. Так, в давнину, починаючи в давньосхідних цивілізацій аж до I тис. До Р. Х., йшов процес накопичення знань, що завершився формуванням наук […]...
9. Філософія і методологія науки План: Предмет філософії науки. Історичні етапи філософії науки. Наука як діяльність і соціальний інститут. Функції науки. Структура наукового знання, його форми і методи. Динаміка наукового пізнання. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання. Наука і моральність. Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань, взятих в їх розвитку і розглянутих […]...
10. Наука: визначення науки Наука – вид пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення нового об’єктивно – істинного знання про навколишньої дійсності. Наука також є соціальним інститутом і видом діяльності. Об’єктивно-істинне і (або) системно організоване, обгрунтоване знання здавна прийнято називати науковим знанням. Поряд з науковим знанням є різноманітні форми ненаукового знання – міфологічне, релігійне, художнє, повсякденне та ін. Особливості наукового пізнання […]...
11. Науки про людину Зачатки наукових знань про людину виникли в надрах античної філософії. Поступово, протягом тисячоліть, накопичені знання про різні сторони людського існування складалися в цілісну систему суспільних, гуманітарних, природничих і технічних наук. Серед них одне з найдревніших і почесних місць по праву займає медицина. Медицина – галузь науки і практична діяльність, спрямована на збереження і зміцнення здоров’я. […]...
12. Чим філософія відрізняється від науки Ось уже кілька століть ведеться суперечка про те, що ж таке філософія і чим вона відрізняється від науки. Хтось дані поняття ототожнює, хтось – протиставляє, а хтось виділяє загальні та приватні риси. Навряд чи відповісти на таке фундаментальне питання можна в одній статті, проте дати загальне уявлення про проблему – цілком. Філософія – це світогляд, […]...
13. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
14. Прикладні та фундаментальні науки Особливості прикладних і фундаментальних наук Проблема єдності теоретичного і практичного в дослідженні природних явищ особливо цікава в сучасній науці. Поділ фундаментальних і прикладних наук є відносним. Як правило, вважається, що фундаментальні науки є базисом, який суттєво поповнює або змінює знання про закономірності функціонування і розвитку природи і суспільства, а також мислення. Прикладні науки вважаються науками, […]...
15. Філософія як методологія науки Поняття “методологія” вживається, як правило, у двох основних значеннях. Перше розглядається як система деяких принципів, правил і операцій, застосовуваних у тій чи іншій сфері діяльності, але насамперед у науковому дослідженні. Друге – це вчення про цю систему як про загальну теорію методу. А вона сформувалася в сучасній науці у зв’язку з необхідністю узагальнення та розробки […]...
16. Науки, що вивчають культуру Вивченням культури займаються багато гуманітарні науки. Перш за все варто виділити культурологію. Культурологія – це гуманітарна наука, яка займається дослідженням різних явищ і законів культури. Сформувалася ця наука в XX в. Існує кілька версій даної науки. 1. Еволюційна, т. Е. В процесі історичного розвитку. Її прихильником був англійський філософ Е. Тейлор. 2. нееволюційним, заснована на […]...
17. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
18. Сутність і походження людини На визначення і формування людської особистості великий вплив надають розвитку в науці, технологічний прогрес і, як не дивно, природні зміни. У людській культурі можна зафіксувати безліч ідеальних типів особистості. У Середньовіччі такі типи ділилися на селян, духовних осіб і аристократів. Аристократами називалися рицарb – освічені, ідеально виховані і освічені люди. У XIX столітті з’явився абсолютно […]...
19. Місце науки в культурі суспільства Особливої уваги потребує питання про місце науки в культурі. Місце і роль науки в житті того чи іншого суспільства багато в чому залежать від його світоглядних, ціннісно-культурних орієнтації. В античності панував філософська картина світу, а наука її доповнювала. В середні віки панував релігійний світогляд. “В Новий час наука змогла сформувати власну картину світу, а науковий […]...
20. Міфологія, релігія, філософія про походження і сутність світу Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно, афективно сприймається середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) сьогодення. […]...
21. Парадигмальна філософія науки У середині ХХ сторіччя видатні мислителі та філософські авторитети Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд представили принципово нове бачення філософії науки. Вона, на їх думку, повинна бути результатом критики головним чином філософії логічного позитивізму. Вони вважали логічний аналіз науки неопозітівістов неплодотворним і недостатнім для того, щоб зрозуміти і оцінити науку в її історичному розвитку. Замість […]...
22. Соціально-гуманітарна сфера науки У науковій і філософській середовищі вчених існує поширена думка про те, що головним напрямком філософії науки є осмислення тільки питань природознавства. Це пов’язується з тим, що, по-перше, природознавство, як правило, ототожнюють з наукою. По-друге, у змісті філософії науки основний акцент неправомірно робиться на науку, а не на філософію. І, по-третє, кажучи про філософію науки, часто […]...
23. Філософія науки і філософія техніки Інтереси філософії науки і філософії техніки перетинаються насамперед у сфері методології. Філософія науки являє філософії техніки засоби методологічного аналізу, вироблені в ній на основі природознавства, зокрема фізичного пізнання. Філософія техніки дає першої новий матеріал, заснований на досягненнях технічних наук, для такого аналізу і подальшого розвитку самих методологічних засобів. Багато в чому збігаються і проблемні поля […]...
24. Гегель: філософія науки Гегель, однак, вважає, що не релігія під виглядом догми дає людському духу то вищу задоволення, до якого він прагне. Це задоволення здатні дати йому лише філософія і наука. Дух по суті своїй є життя і свобода. Свобода є елемент, без якого він не може обійтися. Але релігійна догма накладається на індивіда, як авторитет зовнішній, матеріал, […]...
25. Етичні норми науки і цінності суспільства Науку як цінність можна розглядати у двох аспектах: пізнавальному та інструментальному. У пізнавальному плані наука є специфічною (а в сучасному суспільстві – найважливішої) формою пізнання світу. Отримання наукового знання є головною метою науки, а саме знання як продукт наукової діяльності виступає як головна цінність. В інструментальному плані метою науки є не пізнання саме по собі, […]...
26. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
27. Структура і функції соціології науки Розуміння соціології науки Соціологія науки є однією з галузей соціологічного знання. Це спеціальна соціологічна дисципліна, яка спрямована на дослідження соціальних аспектів наукової діяльності. Основна мета соціології науки – отримання нового наукового знання і визначення основних шляхів його подальшого практичного використання. Також важливим є розгляд взаємозв’язку науки і суспільства на основі ключових соціологічних методів та інструментів. […]...
28. НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ В “РОМАНІ НАУКИ” – Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна. – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади” Для гри уяви оповідачів необхідні якісь підстави або привід. Професор Аронакс Мета: з’ясувати, які риси вдачі та факти біографії Жуля Берна відбилися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури порівняно з Даніелем Дефо, простежити типологічні зв’язки між творчістю двох представників пригодницького роману; розвивати аналітичні, дослідницькі здібності, здатність виділяти головне, […]...
29. Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
30. Етос науки Відомо, що етичний вимір науки пов’язано із соціальною складовою, з міжлюдськими відносинами, бо науковий результат завжди так чи інакше адресований іншим людям. З цієї точки зору наукова діяльність цілком може бути об’єктом моральних суджень і оцінок. Етична складова являє необхідна умова наукової діяльності, так як взаємини в науковому співтоваристві в чому будуються на довірі та […]...
31. Взаємодія науки цивільного права та інших наук Наука цивільного права знаходиться у взаємодії з іншими науками, займаючи серед них важливе місце. В першу чергу наука цивільного права органічно взаємопов’язана з іншими правовими науками. Перш за все, цивільне право спирається на систему фундаментальних понять і категорій, які розроблені теорією держави і права. Наприклад, це відноситься до положень про предмет і метод правового регулювання, […]...
32. Діяльнісна сутність людини Діяльність – особливість людського існування, що відрізняє її від тваринного світу. Діяльність – це специфічно людська форма активності. В процесі діяльності відбувається перетворення навколишнього світу і самої людини. Тварини до навколишнього середовища пристосовуються, а людина перетворює навколишній світ. Діяльність характеризується цілепокладанням і розумним ставленням до дійсності. Діяльність – це специфічно людська форма активного ставлення до […]...
33. Революційна перебудова науки Революції в науці, як і в будь-який інший сфері, являють собою корінну ломку, глибокі зміни у змісті та методах пізнання. Це – стрибкоподібні етапи в розвитку науки, коли вона принципово змінює парадигми і науково-дослідницькі стратегії як підстави науки. Головні серед них: ідеали, засоби і методи дослідження, картина світу, філософські ідеї і принципи, які обгрунтовують цілі, […]...
34. Методологія науки Наука як одна з форм самосвідомості культури на різних етапах свого історичного розвитку виражається в різних рефлексивних формах. Якщо формою самосвідомості класичної науки аж до середини XIX ст. був онтологизм (рефлексія над зв’язкою “знання – об’єкт”), з середини XIX до XX ст. – Гносеологізм (рефлексія над зв’язкою “суб’єкт – об’єкт”), то форма самосвідомості, характерна для […]...
35. Устрій кібернетики як науки Кібернетика як наука розвивається в різних напрямках. Вона включає різні кластери, які виступають в якості її основи: Теоретична наука. Вона розробляє науковий апарат і методи вивчення систем управління. У неї входять певні розділи математики, наприклад, теорія алгоритмів і так далі. Теоретична наука цікавиться теорією автоматів, теорією перетворення інформації тощо. Технічна наука. Вона займається вивченням особливостей […]...
36. Генезис науки З проблеми генезису науки висловлюються різні думки. Деякі дослідники вважають, що вона виникла лише в Новий час, а говорити про науку античної, середньовічної неправомірно. Така точка зору має право на існування. Дійсно, наука в сучасному розумінні цього слова почала формуватися в ХVII ст. При цьому відмінності між сучасною і новоєвропейської наукою досить істотні, проте вони […]...
37. Розвиток економіки і економічної науки Економіка – 1) господарство в широкому сенсі цього слова, тобто сукупність природних і антропогенних засобів, об’єктів і процесів, використовуваних людьми з метою забезпечення умов існування та задоволення своїх потреб (господарська система, що забезпечує задоволення потреб людей і суспільства шляхом створення та використання необхідних життєвих благ); 2) економічні відносини, які виникають між людьми в процесі виробництва, […]...
38. Кумулятивні моделі розвитку науки В історичному плані кумулятивізм бере свій початок у греків, зокрема, у Аристотеля з його ідеалом достовірного наукового знання, але найбільш чітко виражений в класичній новоєвропейської методології у раціоналістів Декарта, Канта, Фіхте і емпіриків. Емпіричну форму кумулятивізму розвивали позитивісти: Конт, Мілль, Спенсер, Мах. Основні риси кумулятівістской моделі розвитку наукового знання: 1. Історія науки – процес накопичення […]...
39. Природознавство, або науки про живу і неживу природу Природознавство є комплексом наук про природу, що включає в себе сотні дисциплін. Всі вони спрямовані на пізнання світу. Природознавство виступає теоретичною основою життєзабезпечення людини. По об’єкту дослідження розрізняють науки про живу природу і науки про неживу природу. Вивченням живої природи займається біологія. Фізика вивчає явища і процеси, які відбуваються в навколишньому світі. Науки, що вивчають […]...
40. Прагматична етика науки Х. Ленка Обговорення проблем етики науки було б логічно розглядати в контексті філософії техніки, оскільки проблемне поле першої безпосередньо “сусідить”, взаємодіє з проблемним полем другий. І це не випадково, бо проголошені свого часу Фр. Беконом сила і міць знання, насамперед знання наукового, через яку, власне, і почалися всі соціальні біди людства, знайшли своє втілення в техніці, в […]...