Сутність і ознаки республіки
Сутність республіки проявляється в тому, що вона незмінно характеризується виборними вищими органами державної влади, до складу яких входять обрані народом представники.
Республіці як форми правління характерний набір юридичних ознак, зміст яких буде представлено нижче.
Республіканське правління являє собою колективне управління. Всі різноманітні вищі органи державної влади республіки володіють складною структурою, наділяються певними повноваженнями і несуть відповідальність за неналежне їх виконання відповідно до законодавства.
У республіках рішення вищих органів влади (законодавчих, представницьких) зазвичай проходять тривалу підготовку і експертизу, обговорюються за певною процедурою, в ряді випадків перевіряються в ході різних експериментів.
Як правило, рішення приймаються шляхом голосування. Вони зізнаються прийнятими в разі, якщо за них проголосувала проста або кваліфікована більшість членів парламенту республіки.
Важливою ознакою республіки є те, що республіканське правління базується на дії принципу поділу єдиної державної влади на окремі самостійні гілки: законодавчу, виконавчу, судову. Тобто різним державним органам республіки доручають виконувати різні функції в рамках реалізованої системи управління державою.
Так, парламенту республіки належить розробляти і приймати закони. Уряд і його органи повинно забезпечувати виконання прийнятих законів. Судові органи здійснюють контроль за належним виконанням законів, а також залучають до відповідальності за її порушенні і т. д.
Таким чином, органи республіканського управління наділені різними повноваженнями і компетенцією в рамках спільної програми та єдиної системи реалізації державної влади в республіці.
Потрібно відзначити, що всі гілки єдиної системи державної влади реалізують саме владні повноваження. Незважаючи на поділ влади, всі органи держави повинні узгоджено і системно здійснювати єдину державну владу.
Республіка являє собою форму правління, в рамках якої всі верховні органи державної влади обирає народ або загальнонаціональний представницький орган.
При республіканської форми управління владні органи обирають на певний термін. Винятки можливі лише для судових органів в окремих державах, в яких суддів обирають чи призначають на довічний термін в цілях забезпечення їх фактичної незалежності.
У багатьох країнах передбачено додаткове обмеження щодо кількості можливостей обрання на ту чи іншу посаду, що сприяє реалізації принципу змінюваності. Він передбачає, що кожна людина має якийсь межа своїх інтелектуальних, психологічних і фізичних можливостей. При цьому сумлінна робота на державній посаді вимагає граничної самовіддачі.
В умовах республіки посадові особи несуть відповідальність за протиправні і неефективні дії. При цьому вона має переважно політичний характер і може виражатися:
– в достроковому відкликанні депутата;
– в свою відставку уряду або окремих міністрів;
– в розпуск парламенту;
– в знятті з посади судді і т. д.
Чітке і зрозуміле розподіл компетенції між окремими державними органами дозволяє встановити, де в системі державного механізму республіки сталася помилка і хто несе за неї відповідальність.
Як правило, республіка як форма правління передбачає раціональне, тобто розсудливо-утилітарне сприйняття населенням діяльності органів державної влади та їх посадових осіб. У більшості випадків суспільну свідомість приймає і виходить із принципу формальної рівності людей і їх єдності в межах даної держави, необхідності пошуку компромісів для забезпечення стабільності республіки.
Крім іншого ідея рівності передбачає, що кожен може бути обраний на ту чи іншу посаду. Республіка як форма управління дозволяє найбільш ефективно забезпечувати свободу особистості, дотримання прав, свобод та інтересів інших осіб. Даний баланс знаходить вираз у виборчій системі, захисту прав і свобод кожної людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)