Сутність і основні етапи формування світового господарства
Світове господарство
Світове господарство (М. до)-історично сформована сукупність національних господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою всесвітніми економічними відносинами. Світове господарство є результатом тисячолітньої еволюції продуктивних сил.
Виділяють кілька етапів формування м. х.: Тривалий етап передісторії м. х. привів до його виникнення в XVI столітті, коли в результаті Великих географічних відкриттів міжнародна торгівля охопила всі регіони земної кулі, у другій половині XIX століття відбувалося становлення і розширення м. х. завдяки розвитку транспорту. Але головним етапом на шляху формування сучасної системи м. х. став кінець XIX і XX століття, що стало результатом сукупного розвитку великої машинної індустрії, транспорту та світового ринку.
Поняття світового господарства тісно пов’язане з поняттям про суспільний поділі праці, інтернаціоналізації господарського життя, міжнародної економічної інтеграції.
Крім того, існує також географічна модель світового господарства, яка постійно розвивається. І якщо до кінця XIX століття в світі переважав один центр-Європа, то потім утворився другий, який невдовзі став головним-США. У період між двома світовими війнами виникли ще два центри світового значення-СРСР і Японія. Після II світової війни почалося формування нових центрів в Азії (Китай, Індія, нафтовидобувні країни Південно-Західної Азії), а також Канаді, Австралії, Бразилії. В останні десятиліття на світову арену вийшли НІС на чолі з”чотирма азіатськими тиграми”-Республікою Кореєю, Тайванем, Гонконгом, Сінгапуром. Таким чином, в наші дні географічна модель світового господарства набула полицентрический (багатоцентрових) характер.
Міжнародне географічний поділ праці
Міжнародне географічний поділ праці (МГРТ)-за словами М. М. Баранського, основне поняття економічної географії; воно виражається в спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та послуг і в подальшому обміні ними.
І. А. Вітвер писав, що для формування МГРТ необхідна наявність трьох факторів:
Існування країни-виробника, що володіє перевагами у розвитку даннойотрас-чи перед іншими країнами;
Існування поза країни-виробника країн, де є попит на її продукцію за вищою ціною;
транспортні витрати повинні бути менше різниці між ціною виробництва і продажною ціною.
В результаті МГРТ в окремих країнах з’являються галузі міжнародної спеціалізації-тобто галузі, більшою мірою орієнтовані на експорт продукції і визначають”обличчя”країни в МГРТ.
МГРТ притаманні об’єктивні протиріччя. Так, наприклад, надмірна спеціалізація країни на поставках невеликого числа товарів ставить її господарство в занадто сильну залежність від коливань кон’юнктури на світових ринках, об’єднує галузевий склад господарства. Спеціалізація ж на галузях обробної промисловості (розвиток яких можливе лише на базі зрілого господарства) служить потужним чинником розвитку всього господарства.
Прикладами галузей спеціалізації можуть служити: автомобілебудування, суднобудування, електротехнічна промисловість Японії, зерноводство Канади та Аргентини, вирощування кави в Бразилії, Колумбії, Гватемалі.
Міжнародна спеціалізація призводить до необхідності міжнародного обміну товарами і послугами, що в свою чергу підвищує інтенсивність міжнародних економічних зв’язків, число і потужність вантажопотоків. Тому найважливішим фактором розвитку МГРТ є зниження транспортних витрат.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)