Сутність і мета кредитного аналізу
Кожна людина або компанія, яка розраховує отримати кредит в банку, повинна бути готова до глибокого аналізу з боку кредитної організації.
Основна мета кредитного аналізу – отримати повну інформацію про потенційного позичальника, оцінити його платоспроможність, кредитну історію в стосунках з іншими банками, обчислити поточний рівень ризику і перспективи своєчасного повернення боргу. Такі висновки, як правило, лежать на плечах спеціальних співробітників кредитної установи (аналітиків) або цілих відділів кредитного аналізу.
В процесі оцінки використовується безліч показників, що дозволяють визначити ступінь ризику. До основних з них можна віднести:
– джерела доходу. У більшості випадків кредитор цікавиться, наскільки стабільно фінансове становище позичальника і який розмір щомісячних надходжень. Але навіть у разі високого заробітку в позику може бути відмовлено. Причиною може стати наявність інших відкритих кредитів, погана кредитна історія;
– джерела витрат. Кредитор перевіряє клієнта на наявність непогашених заборгованостей. Якщо такі є, то в кредиті буде відмовлено. Крім цього, банк може відмовити і в ряді інших випадків – при невеликому стажі на робочому місці, частої зміни роботи і так далі.
– можливість своєчасного погашення позики. Особлива увага приділяється здатності людини здійснювати щомісячні платежі. Наприклад, якщо виплати по іпотеці будуть “з’їдати” більше 60-70% загального доходу позичальника, то грошей він не отримає. Часто банки не дають коштів на покупку квартири, якщо відсоток щомісячних виплат перевищує 30-40% від рівня щомісячних доходів.
Кредитний аналіз має на увазі дослідження і позитивних факторів, що впливають на позитивне рішення банку – хороша кредитна історія, відсутність претензій з боку інших банків і третіх осіб, наявність забезпечення і так далі.
Інформація для кредитного аналізу
При видачі позики банк уважно вивчає дані про клієнта, інформацію про його діяльність.
Так, надання позики юридичним особам передбачає вивчення таких документів:
– бухгалтерського балансу компанії;
– звіту про прибутки та збитки.
Зазначені вище документи повинні бути складені з урахуванням вимог Міністерства фінансів, що стосуються складання та ведення бухгалтерської звітності. При цьому папери повинні містити:
– квитанцію з податкової служби, що підтверджує прийом документів. Такий документ необхідний, якщо звітність передавалася через телекомунікаційні мережі;
– квитанцію і поштової структури про отримання документів та їх направлення до податкового органу. Тут обов’язкова опис наявних вкладень;
– відмітка представників податкової служби про те, що звітність була прийнята до податкового органу. Це актуально в тому випадку, якщо звітність передається представником позичальника або їм особисто.
Крім згаданих вище форм, кредитор може зажадати додатковий пакет документів:
– довідку з банків, які виробляють обслуговування підприємства-позичальника. Тут важливо документальне підтвердження про наявність або про відсутність картотеки за поточними рахунками;
– довідку клієнта (їх може бути декілька) з розкриттям цікавлять банк статей балансового рахунку – наявності незавершених будівельних робіт, фінансових вкладень, дебіторської та кредиторської заборгованості;
– довідку про кредитну історію у інших банків;
– довідку з податкової служби, що підтверджує наявність або ж відсутність прострочених боргів перед державою.
При відсутності будь-якого з перерахованих документів або незадоволення їх показниками, банк може відмовити в наданні позики.
При оформленні позики фізичними особами інформації потрібно менше. Як правило, це фінансова звітність, інформація, яку надав сам клієнт банку, досвід роботи інших кредиторів з даним позичальником, схема операції, що кредитується, довідки з роботи і так далі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)