Суспільно-побутові пісні – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ

Животрепетність, красу й мудрість народної творчості ми відкриваємо для себе змалку. Спочатку вона входить у наше життя через такі перлинки, як колискові, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки, прислів’я, приказки, загадки, казки. Згодом відкривають нам свою неповторність народні пісні й думи, міфи, перекази, легенди, балади, притчі, байки. Через них ми доторкаємося серцем до багатої скарбниці духовності й водночас усвідомлюємо себе краплиною великого океану на ймення НАРОД. Фольклорні твори – вияв нашої етнічної самобутності, єдності й сили, шлях до осягнення національного характеру.

У цьому розділі ти ознайомишся із суспільно-побутовими піснями й коломийками, через які розкривається характер народу і його безсмертний творчий геній, його ідеали, прагнення, думки, почуття та мрії. Вивчені твори допоможуть тобі знайти відповідь на проблемне запитання розділу: Як український фольклор допомагає пізнати національний характер нашого народу?

Після опрацювання розділу ти глибше розумітимеш багатство й красу народних ліричних творів, поетичний талант українського народа.

НАВЧАЛЬНИЙ МАРШРУТ РОЗДІЛУ

У цьому розділі ти:

> прочитаєш

Суспільно-побутові пісні:

– козацькі

– чумацькі

– кріпацькі

– солдатські, рекрутські, жовнірські

– бурлацькі, наймитські, заробітчанські

Коломийки

> вивчиш напам’ять

Суспільно-побутову пісню

> опануєш прийомом читання з позначками;

> дізнаєшся про суспільно-побутові пісні і коломийки, їхні особливості;

> навчишся відрізняти козацькі пісні від чумацьких;

> удосконалиш уміння аналізувати зміст, образи суспільно-побутових пісень і коломийок, визначати в них настрої та з’ясовувати роль ужитих художніх засобів;

> зрозумієш, що таке пафос твору та як він виявляється в козацьких і чумацьких піснях;

> шукатимеш відповідь на запитання, навіщо сучасному читачеві і тобі особисто вивчати народні твори.

> Визнач, які завдання із запропонованих вище ти вважаєш найважливішими. Додай до них інші, що є значущими саме для тебе. Подумай, як досягатимеш їх виконання.

Суспільно-побутові пісні

Попрацюй у парі.

1. Розглянь на першому форзаці схему народних ліричних творів. Назви жанри народних пісень, які тобі вже відомі. Поясни, коли виконували ці пісні, та стисло охарактеризуй їхні особливості.

2. Опрацюй статтю “Суспільно-побутові пісні”. На берегах підручника олівцем роби позначки:

ü вдома інформація; – думав/думала інакше;

+ нова інформація; ? маю запитання.

Обміняйся з однокласником/однокласницею думками про прочитане.

Пісня завжди була правдивим дзеркалом відображенням духовного життя українців. Усі тривоги, радості й печалі народ виливав у піснях. Першоелементи народної пісні – слово й мелодія – виникали одночасно та утворювали нерозривну єдність. У народній пісні не тільки милозвучна послідовність звуків утворює гармонійну єдність. Створене народом поетичне слово завжди мелодійне, його “співучість” проявляється в строфі, рядку й навіть слові. Пестливі слова (місяченько, дівчинонька, лебедонька, серденько), форми прикметників на ая, – еє (широкая, бідная, милая, срібнеє, гарячеє), повтори в кількох словах одного звука, інші засоби надають народним пісням милозвучності. Такі поетичні рядки самі просяться на музику.

Народні пісні приносять і творцям, і слухачам велике естетичне задоволення. У всі часи пісня дарувала не тільки відчуття краси, а ще й виховувала кращі риси характеру народу.

Ти вже знаєш, що одними з найдавніших ліричних творів наших предків були календарно-обрядові пісні. Дещо пізніше, розвиваючи та збагачуючи традиції календарно-обрядової та родинно-побутової пісенності, виникла група пісень, які називають суспільно-побутовими (інший термін – соціально-побутові пісні). Саме слово суспільний означає “той, що пов’язаний із життям і стосунками людей у суспільстві”. Суспільно-побутові пісні відтворюють настрої певної соціальної групи, викликані певними явищами суспільного життя. Які це соціальні групи? У минулому це козаки, чумаки, кріпаки, наймити, ремісники, солдати тощо. Відповідно виділяють козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, солдатські, рекрутські й жовнірські пісні.

Кожен із видів суспільно-побутових пісень виникав із появою певного суспільного явища. Так, наприклад, козацькі пісні з’явилися в XV столітті після зародження козацтва, а створення чумацьких пісень припало на XVІІІ – першу половину XIX століття, коли цей промисел набув найбільшого розквіту.

Суспільно-побутові пісні не зображують конкретну подію, факт чи особу. Мотивом суспільно-побутових пісень є відтворення внутрішнього психологічного стану героя в певний момент його життя, викликаний певною подією чи явищем. У таких піснях головне завдання колективного творця – висловити емоційне ставлення до події, а не детально розповісти про неї. Герої суспільно-побутових пісень – узагальнені образи багатьох людей із подібною долею.

У чому цінність і живучість таких пісень? Чому пісня, що виникла серед людей певного соціального прошарку, знаходить відгук в усі часи в серцях людей будь-якого віку, статі, сімейного чи соціального стану? Спробуймо знайти відповідь на це запитання, проаналізувавши уривок із наймитської пісні “Та нема в світі гірш нікому…”.

Та нема в світі гірш нікому,

Як бурлаці1 молодому,

Гей-гей, як бурлаці молодому!

Що бурлак робить-заробляє.

Аж піт очі заливає.

Гей-гей, аж піт очі заливає.

А хазяїн його лає,

А хазяйка дорікає,

Гей-гей, а хазяйка дорікає.

“Де ти, бурлак, волочився.

Забродився, заросився,

Гей-гей. забродився, заросився?”

“Яром, яром за товаром,

А лугами за волами.

Гей-гей, а лугами за волами”.

Прийшов бурлак та до хати:

“Дай, хазяйко, вечеряти,

Гей-гей, дай, хазяйко, вечеряти!”

“Я ж сьогодні не топила,

Не топила, не варила,

Гей-гей, не топила, не варила.

Лягай, бурлак, і так спати, –

Нема чого вечеряти.

Гей-гей, нема чого вечеряти*.

Ой ще ж бурлак не проспався,

А хазяїн вже проспався,

Гей-гей, а хазяїн вже й проспався.

“Та вставай, бурлак, годі спати.

Пора воли у степ гнати.

Гей-гей, пора воли у степ гнати!”

У цій пісні через змалювання одного трудового дня бурлаки перед нами постає картина всього його підневільного життя. Для народу-творця важливо було не стільки відтворити нестерпні умови роботи й побуту наймита, скільки відтворити співчуття безправній, незахищеній, самотній людині. Ми відчуваємо ставлення до героя колективного автора пісні. Співчуття до безправного наймита співзвучне будь-якому слухачеві, тому твір позитивно сприймався іншими суспільними верствами, знаходив відгук у серцях.

1 Бурла́ка – людина без постійної роботи й постійного місця проживання; наймит.

Отже, народна пісня порушує проблеми не тільки однієї людини, а зорієнтована на загальнолюдське. У суспільно-побутових піснях краса (образність, поетичність, мелодійність) і добро (виховання співчуття, переживань, прагнення допомогти гнобленому) виступають у єдності.

Для всіх суспільно-побутових пісень властива правдивість, вони сповнені життя, співчуття й співпереживання до гноблених. їхнє довголіття забезпечили простота зображення, універсальний зміст і висока емоційність. Як ми вже побачили на прикладі наймитської пісні, в історії одного героя чи випадку з його життя розгортається загальна картина народного буття.

Персонажі в суспільно-побутових піснях завжди характеризуються однозначно. Якщо це позитивний герой, народ зображує тільки найкращі його якості та вчинки, часто навіть ідеалізує1. Якщо персонаж негативний, то негативні якості зображено зумисне перебільшено. У суспільно-побутових піснях народ відтворював тільки найважливіші риси характеру героя, вчинки, у яких його характер виявлявся найповніше. Важлива особливість суспільно-побутової пісні полягає в тому, що колективний автор завжди стоїть на захисті гноблених і засуджує визискування, наругу над простим народом. Але творець пісень завжди оптиміст, він вірить у краще життя простих людей.

Запам’ятай різновиди суспільно-побутових пісень та їхню тематику.

Козацькі пісні присвячено відтворенню боротьби козаків проти ворогів – турецько-татарської навали та польської шляхти, розставання з рідними, прощання з матір’ю та коханою.

Чумацькі пісні передавали смуток чумаків, вимушених покинути рідну домівку, відтворювали випробування дорогою, труднощі й небезпеки, пов’язані з мандрівкою.

Кріпацькі пісні відтворювали тяжке життя кріпаків2, протести підневільних селян проти приниження людської гідності й безправ’я.

1 Ідезлізува́ти – представляти когось (щось) кращим, досконалішим, ніж він (вона, воно) є насправді.

2 Кріпа́к – особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.

Віктор Віхтинський. Кобзар

У рекрутських, солдатських і жовнірських піснях оспівано тяжку долю рекрута1, солдата (на східноукраїнських землях) чи жовніра2 (на західноукраїнських землях), у них звучить туга за домівкою, ріднею, висловлено прокльони на адресу панів, які силоміць віддавали кріпаків у солдати.

Бурлацькі пісні відтворювали поневіряння бурлаки на чужині, його тяжку працю й зневажливе ставлення до нього хазяїна, злидні, нарікання на злу долю. До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них теж ідеться про лиху долю наймита-заробітчанина.

1 Ре́крут – солдат-новобранець.

2 Жовні́р – солдат польської армії.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Накресли в зошиті табличку й. користуючись поясненням у підручнику, запиши особливості суспільно-побутових пісень.

Особливості суспільно-побутових пісень

1

2

3

4

2. Добери зі збірника українських народних пісень суспільно-побутову пісню й на її прикладі проаналізуй, які події вона відтворює та які художні засоби в ній ужито.