Суша і океан
Великі тварини становлять малу верхівку життя в океані, яка представлена, в основному, мікроскопічними організмами – одноклітинними водоростями фітопланктону і найдрібнішими багатоклітинними тваринами зоопланктону. Експлуатація людиною цих організмів неможлива, і вони виконують свою роботу по стабілізації навколишнього середовища в тому ж обсязі, що і тисячі років тому.
Біота – ця те життя, яка існувала до людини в океані і на суші і продовжує існувати зараз у присутності людини на Землі. У морях і океанах донедавна людина використовувала продукти моря тільки на березі. Пушкін писав у своїх казках, що старий ловив рибу неводом. З розвитком кораблеводіння став розростатися китобійний промисел, який призвів до майже повного знищення китів в океані. З обмеженням китобійного промислу чисельність китів стала відновлюватися. Зараз людина виловлює рибу і безхребетних (крабів, креветок, кальмарів та ін.) По всій акваторії океану. Але ці великі тварини становлять малу верхівку життя в океані, яка представлена, в основному, мікроскопічними організмами – одноклітинними водоростями фітопланктону і найдрібнішими багатоклітинними тваринами зоопланктону. Експлуатація людиною цих організмів неможлива, і вони виконують свою роботу по стабілізації навколишнього середовища в тому ж обсязі, як і тисячі років тому. Забруднення океану, в основному, нафтопродуктами (яке не відноситься до проблеми експлуатації) позначається в прибережній смузі і береговій зоні. Відкритий океан страждає від цього забруднення в значно меншому ступені.
Людина знищив біоту на 70% території суші. Сімдесят відсотків суші, де біота знищена, поділені між пустелями, які людина експлуатувати не може, пасовищами, використовуваними для вигодовування худоби, розрідженими, піддають вирубок деревостанами (не плутати з непошкодженими лісами), робочою орними землями, де людина вирощує свій урожай і територіями, на яких розташовані житлові будинки і промислові підприємства.
Але людина живе не в океані, а на суші. Людина знищив біоту на 70% території суші. Сімдесят відсотків суші, де біота знищена, поділені між пустелями, які людина експлуатувати не може, пасовищами, використовуваними для вигодовування худоби, розрідженими, піддають вирубок деревостанами (не плутати з непошкодженими лісами), робочою орними землями, де людина вирощує свій урожай і територіями, на яких розташовані житлові будинки і промислові підприємства. Частина території, на якій знищена біота, заросла чагарником і рідкісними деревцями, які в Західній Європі та інших освоєних людиною ділянках суші називають “лісами”. У цих “хворих”, ослаблених антропогенним впливом “лісах” безперервно відбуваються пожежі або повені. Однак ці “лісу” могли б перетворитися на справжні здорові ліси за час порядку 150-200 років, якщо людина перестала б ними “управляти”, очищати за своїми людським уявленням і проводити через них дороги. Справжні ж непорушені лісу, як і рукописи, не горять. На всіх освоєних територіях з знищеної биотой, крім пожеж і повеней, безперервно відбуваються урагани і смерчі. Нещодавно такий ураган повністю знищив місто Новий Орлеан в Північній Америці. Раніше в цих місцях ураганів не було.
Що ж інші неосвоєні 30% суші? Заважають прогресу? Потрібно освоїти?
Тридцять відсотків суші, на яких ще функціонує біота, складають непорушені ліси та болота. До цих пір вважається, що людина не експлуатує непорушені ліси та болота, і тому вони лише гальмують розвиток прогресу і не потрібні людині. Непорушені лісу розглядаються як запас деревини, а болота як запас торфу, використання якого останнім часом вважається нерентабельним. Тому передбачається з розвитком техніки та економіки знищити біоту на цих решти 30% суші, перетворивши лісу в вирубуються древостой, а болота в орні землі. На це, зокрема, націлений новий лісовий кодекс Російської Федерації. Непорушені лісу передбачається зберегти в заповідниках як “пам’ятники природи”, які зараз займають менше 2% території суші.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)