Супутники старості
Демографічна ситуація і в нашій країні, і в світі змінюється таким чином, що кількість літніх людей постійно зростає по відношенню до всього населення. Майже чверть населення старше 60 років вже зараз (Глозман, 1999).
Проблема старіння в даний час полягає не стільки в продовженні життя, скільки в поліпшенні якості функціонування організму в літньому віці. Практично всі літні люди мають захворювання, одні з яких є обов’язковими супутниками старості в даному регіоні, інші властиві всім вікам, але більшою мірою “розквітають” до старості. До останніх відносяться всі хронічні захворювання, які в літньому віці купіруються набагато важче. Саме тому рідкісний літня людина не має цілого букета хронічних розладів. Накопиченню захворювань сприяє громадську думку в нашій країні, згідно з яким хвороби – обов’язковий супутник старості, а значить, і літні люди ставляться до них як до неминучого зла, не роблячи додаткових зусиль для їх лікування.
Існує й таке хибне уявлення, як обов’язкове збільшення з віком ваги людини. Дійсно, літні люди мають більшу вагу тіла, ніж у молодості. Однак це визначається не закономірностями фізіологічного розвитку організму, а соціальними умовами існування. У літньому віці люди знижують фізичну активність, не зменшуючи її кількість споживаної їжі, що порушує харчовий баланс. Дослідження людей похилого віку, що проживають в нецивілізованих умовах, виявляє відсутність у них звичних для нас захворювань і наростання ваги.
Розрізняють нормальне і паталогічна старіння. У нормі з віком зменшується маса мозку, відбувається атрофія нейронів, розширюються шлуночки, згладжуються звивини.
До специфічних захворювань, властивим старості, в найбільш розвинених країнах відносяться хвороба Альцгеймера, інсульти, хвороба Паркінсона (рис. 18.1). При хворобі Альцгеймера фіксуються симптоми, пов’язані з дисфункцією глибинних субкортікальних структур і задніх відділів півкуль мозку при відносній схоронності лобових часток. При сенільний деменції відзначаються виражені порушення лобових часток у поєднанні з субкортікальную розладами. Судинні деменції характеризуються масивно представленими субкортікальную симптомами при наявності фрагментарних симптомів від кортикальних структур різної локалізації (Корсакова, 1999).
Відбуваються в мозку зміни в процесі старіння людини настільки ж різноманітні, як і структура самого мозку. У різних людей варіює вік, при якому проявляються ознаки порушень, набір і ступінь фізичних змін, що впливають на інтелект. Більшість цих змін виявляється в кінці другої половини життя, між 50-60 роками. Деякі з них стають помітними тільки після 70 років, але найбільші зрушення відзначаються після 80 років.
Дослідження вікових порушень робить малоймовірним припущення, що у всіх цих явищах лежить єдиний механізм старіння. Швидше за все, вони являють собою сукупність різних процесів, що відбуваються в самих різних місцях організму. Таке уявлення виключає можливість створення “еліксиру молодості”, на вірі в який грунтуються регулярно пропоновані в популярній друку засоби проти старіння.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)