Супутник Сатурна Титан – цікаві факти
Найбільший супутник в Сонячній системі – Ганімед, який обертається навколо Юпітера. Титан – другий за величиною, він належить Сатурну, і приковує до себе величезний інтерес з боку вчених. Це небесне тіло має ряд особливостей, які роблять його цікавим об’єктом не тільки для досліджень, а й для колонізації – зрозуміло, поки гіпотетично. У нього є атмосфера, причому досить щільна – в цьому плані він має серйозні переваги перед Місяцем, яка є супутником Землі і абсолютно не має атмосфери, будучи просто кам’яну брилу.
Титан величезний, по величині його можна порівняти з Марсом, а його атмосфера складається переважно з азоту – до 90 відсотків, у порівнянні з 77 відсотками на Землі. Про це супутнику можна розповісти ще чимало цікавих речей.
Чим цікавий Титан для людства?
Через щільну атмосферу побачити поверхню супутника неможливо. Але в його атмосфері кисню немає, і тому життя в звичному для людства вигляді тут теж бути не може. Небесне тіло представляє інтерес з іншої причини – на ньому в достатку є метан. При низькій температурі в -180 градусів Цельсія, яка тут панує, метан приймає рідку форму і тече в вигляді річок, озер і морів. А ще тут є бензин, який створюється шляхом хімічних реакцій в атмосфері. Поверхня, атмосфера і надра небесного тіла переповнені настільки необхідними людству вуглеводнями, викликаючи величезний інтерес. Відсутність кисню виключає ризик займання цього багатства.
Наявність великого обсягу подібних продуктів дозволяє припустити наявність життя хоча б в бактеріальному вигляді, але підтверджень тому на даний момент немає. Звична людству на Землі тут існувати не може, а ось що стосується бактерій – деякі з них прекрасно обходяться без кисню і можуть пристосуватися до існування в умовах низьких температур. Тим більше, що ближче до надр планети вони можуть бути і високими, підігріваючи моря з органіки – тектонічна активність на цьому супутнику Сатурна зареєстрована, вона присутня в повній мірі. У певний період свого розвитку Земля також існувала без кисню, який був спродукованого пізніше синьо-зеленими водоростями, але це не завадило життя зародитися.
Дослідження Титану
У 2005 році на Титан був посланий перший дослідницький апарат, який успішно приземлився на його поверхні і зафіксував наявність вітрів в атмосфері. Він послав на Землю чимало фотографій. При дослідженні поверхні були знайдені навіть вулкани, які вивергаються холодними вуглеводневими продуктами. На даний момент дослідження тривають, однак слід розуміти, що сучасний технічний прогрес не дозволяє почати постачання корисних копалин з цього супутника на Землю. Однак в майбутньому така можливість цілком може з’явитися.
Історія відкриття Титана
Супутник Сатурна Титан був відкритий в 1655 році силами астронома Гюйгенса, який зміг розрізнити це велике небесне тіло при спостереженні Сатурна, і навіть встановив, що воно обертається навколо планети за 16 земних діб. Він назвав виявлене просто: “супутник Сатурна”. Сучасна назва було присвоєно Гершелем в 1847 році. А в 1907 році було доведено, що супутник планети-гіганта має власну атмосферу. Було відзначено, що в певний момент середина об’єкта стає яскравішим, ніж краю. Наявність метану в атмосфері було доведено в 1944 році Койпером, який використовував для цього спектрограф.
Таким чином, Титан – це дуже цікавий небесний об’єкт, який може виявитися в перспективі вельми цікавим для людства, особливо, якщо не вдасться обійти паливна криза і подолати потребу в вуглеводнях. Великі розміри об’єкта забезпечили можливість його відкриття ще за часів Середньовіччя, проте даний супутник активно досліджується посій день.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)