Сукупна пристосованість

Сукупна пристосованість визначається кількістю генів, переданих в генофонд наступного покоління. Це поняття також було запропоновано В. Гамільтоном в його теорії К-відбору (К – від “kin” – родич) – відбору, спрямованого на закріплення альтруїстичних тенденцій у ставленні родичів (Hamilton W., 1964). Роботи соціобіології показали, що прагнення до альтруїзму зростає зі збільшенням ступеня споріднення, що і у людей, можливо, є вроджена здатність відрізняти індивідів, генетично близьких до них (Trivers R., 1985).
У цьому плані особливий інтерес набуває розуміння механізмів розпізнавання родичів. В англомовній літературі для цього явища навіть закріпився особливий термін – kin recognition. У різних тварин цей механізм функціонує по каналах різної модальності. Вельми цікава висока здатність шимпанзе до візуальної ідентифікації (Parr L., de Wall F., 1999). Однак візуальний контроль далеко не єдиний в природі. Широко поширені механізми впізнання за допомогою нюху і дотику. Невізуальний контроль зазвичай повністю знеособлений, і тварини, позбавлені кланової мітки, часто знищуються своїми родичами як “чужі”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сукупна пристосованість