Сучасні екологічні проблеми
В даний час перетворює вплив людського суспільства на природу вносить до неї такі зміни, які загрожують порушити стійкість біосфери. Світ вже стоїть на порозі екологічної кризи – такого стану середовища існування, при якому вона стає непридатною для існування різних форм життя, в тому числі і людини.
Виснаження природних ресурсів. Людство постійно використовує різні природні ресурси. До них відносяться корисні копалини, енергія Сонця, вітру і морських припливів, вода, атмосферне повітря, грунт, рослинний і тваринний світ. Розрізняють невичерпні і вичерпні природні ресурси (рис. 267).
Невичерпні природні ресурси включають водні, кліматичні та космічні ресурси. Їх резерви настільки величезні, що господарська діяльність людини на них позначається незначно. Хоча прісну воду, з причини нерівномірності її розподілу на нашій планеті і забруднення, частіше відносять до вичерпним природним ресурсам.
Вичерпні природні ресурси ділять на невідновних і відновлювані. Невідновних природні ресурси – джерела мінеральної сировини (вугілля, нафта, газ, пісок, глина, гравій) утворюються в земній корі протягом сотень мільйонів років. Щорічно людство витягує із земних надр 100 млрд т твердого матеріалу і спалює 9 млрд т умовного палива (рис. 268). Розвіданих запасів нафти на планеті вистачить лише на 50 років, кам’яного вугілля – на 150 років.
До відновлюваних природних ресурсів відносять рослинність, тваринний світ і родючість грунту. Їх витрачання людством постійно зростає. Щорічно люди вирубують понад 20 млн га тропічного лісу – головного джерела видової різноманітності життя на планеті (рис. 269). Починаючи з XVI ст., Людина винищив 109 видів птахів, 64 види ссавців, більше 20 видів плазунів і земноводних. В даний час близько 600 видів хребетних тварин перебуває на межі вимирання.
Причини вимирання багатьох видів організмів до кінця невідомі. Але найчастіше вони зникають через знищення їх середовищ існування або витіснення завезеними з інших місць видами. У зниженні чисельності ряду видів винні браконьєри.
Посилюється вплив людини на грунт (рис. 270). При оранці щорічно переміщується величезна маса грунту. Внаслідок зрошення або осушення, неправильного внесення добрив, щороку безповоротно втрачається близько 7 млн га орних земель. Вирощувані людиною рослини витягують з грунту мільйони тонн мінеральних речовин, виснажуючи тим самим її родючість. Якщо не заповнювати ці втрати, грунтові ресурси можуть бути витрачені за 50 років.
Антропогенний зміна ландшафтів. Розорювання людиною цілинних земель, будівництво великих міст, гребель, створення водосховищ, зрошувальних каналів істотно змінює природне місце існування організмів на нашій планеті. У багатьох країнах світу практично не залишилося природних ландшафтів, їх замінили антропогенні ландшафти, т. Е. Створені людиною. На місці існували раніше природних біогеоценозів з’являються поля, сади, населені пункти, заводи і фабрики, перетворюючи величезні території в сільськогосподарський або промисловий ландшафти (рис. 271).
Виникаючі в антропогенних ландшафтах агробіоценози відрізняються від біогеоценозів меншим видовим розмаїттям складових їхніх організмів, нездатністю до самопідтримки і саморегуляції. Таким чином, на нашій планеті постійно скорочуються площі, зайняті природними природними спільнотами і, отже, зменшується загальний видове різноманіття організмів біосфери.
Забруднення навколишнього середовища. Одна з найбільш серйозних екологічних проблем – викид в навколишнє середовище забруднювачів – речовин, що потрапляють в повітря, воду, грунт і порушують протікають там природні кругообіг елементів.
Забруднення повітря в основному обумовлено викидом в атмосферу промислових газів. При спалюванні нафти, вугілля і деревини в атмосферу щорічно надходить близько 20 млрд т вуглекислого газу. Короткохвильове випромінювання проходить через нього порівняно легко, а довгохвильові теплові промені, що йдуть від нагрітої поверхні Землі, затримуються. Це призводить до “парникового ефекту” – середньорічним підвищенню температури клімату на планеті (рис. 273). Його наслідки можуть бути катастрофічними, наприклад, танення полярних льодів і вічної мерзлоти, підвищення рівня Світового океану, заболочування тундри, розширення зони пустель.
Промисловими підприємствами викидаються в атмосферу оксиди азоту і сірчистий газ, які з’єднуючись з водою, утворюють кислотні дощі (рис. 275). Наслідки їх випадіння – загибель у водоймах різних тварин, вилуговування грунтів і хвороби рослин, руйнування пам’яток архітектури (рис. 272).
Викиди в атмосферу фреонів – речовин-хладоагентов холодильних установок і компонентів аерозольних балончиків призводять до руйнування озонового екрану Землі і утворення в ньому “озонової діри” (рис. 274). Це викликає збільшення частки ультрафіолетових променів, що надходять до поверхні Землі, які частково затримуються озоновим екраном. Вони можуть стати причиною зростання захворювань на рак шкіри серед людей. За прогнозами вчених, якщо вміст озону в атмосфері зменшиться на 15%, то це викличе загибель усього живого на нашій планеті.
Забруднення водойм пов’язано з попаданням в них нафти і нафтопродуктів, що порушують газообмін і викликають загибель рачків, риб, морських птахів і ссавців (рис. 276). Змив дощами і талими водами з сільськогосподарських угідь добрив, надходження у водойми промислових і побутових стоків призводить до їх евтрофікації (від грец. Еутрофія – гарне харчування) – зниження концентрації у воді кисню і підвищення вмісту органічних речовин.
Наслідки забруднення водойм
Рис. 276. Наслідки забруднення водойм
Серйозну небезпеку становлять радіоактивне забруднення (рис. 277), пов’язане з аваріями на атомних електростанціях, випробуваннями ядерної зброї і затопленням радіоактивних відходів на дні океану. Так, аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 р послужила причиною радиактивного забруднення великих територій Білорусії, України та Росії.
Забруднення грунту пов’язано з щорічним внесенням до неї більше 100 млн т мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Накопичення в грунті стійких хімічних сполук у кількостях, що перевищують здатність біосфери до їх переробці, порушує саморегуляцію біогеоценозів.
Отже, внаслідок витрачання природних ресурсів, зміни ландшафтів, забруднення повітря, води і грунту людина через свою господарську діяльність чинить негативний вплив як на біосферу в цілому, так і на окремі її компоненти. Зниження інтенсивності цього впливу – найважливіше завдання, що стоїть перед сучасним людством, від вирішення якої залежить його майбутнє.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)