Суб’єкти політичного життя

Вихідним суб’єктом соціального життя є особистість, а вихідним суб’єктом політичного життя – громадянин. Громадянином вважається будь-який член суспільства, що володіє громадянством. Громадянство – це постійний політико-правовий зв’язок фізичної особи та держави, яка виражається у їх взаємних правах та обов’язках. Сутність громадянства не тільки у визнанні конституції цієї країни, але і в можливості участі у виборчих процесах.

Крім рядових громадян значущими суб’єктами політичного життя країни є політичні групи. У демократичній державі звичайні громадяни впливають на його політику двома способами: голосуванням на виборах; створенням організованих суспільних груп. Такі групи називаються суспільними, так як беруть участь у них громадяни не отримують за свою роботу заробітної плати, не проводять шкільне або вузівське навчання, не реєструються в якості звичайної організації, фірми, підприємства.

Виділяють два типи організованих суспільних груп: групи тиску: групи, що захищають власні інтереси (профспілки, союзи підприємців); групи інтересів: групи, що виступають з новою ініціативою щодо зміни законів.

Групи інтересів треба відрізняти від політичних партій за двома критеріями. По-перше, групи інтересів не прагнуть завоювати політичну владу в країні, а по-друге, їхня увага зосереджена на одному практичному питанні, рішенням якого вони і займаються, а не складають програму партії на основі декларативних тверджень. Групи інтересів висловлюють емоції, очікування, ідеї інтереси і погляди громадян, надають їм подвоєну силу і завдяки колективним зусиллям роблять їх надбанням всього соціуму.

Як тільки відбувається загострення якої-небудь проблеми, вона відразу ж привертає увагу маси людей, з яких виділяються організатори майбутнього руху. Уряд і парламент завдяки тому, що їх увагу звернули на себе активно діючі групи інтересів, краще орієнтуються в безлічі проблем і відразу ж виділяють ключові. Займаючись однією проблемою впродовж довгого часу, групи інтересів готують кваліфіковані кадри – фахівців з даної проблеми. Деякі групи інтересів переростають в громадські рухи, а з громадських рухів – в політичні партії.

Групи інтересів та групи тиску як посередники між громадянами і державою виконують свої функції таким чином:

– взаємодіють з кандидатами в депутати, а також з членами виконавчих і представницьких органів;

– беруть участь у фінансуванні законопроектів, експертиз, висновків урядових органів;

– контролюють дотримання вже прийнятих рішень, законів, постанов, аж до звернення в суд;

– спостерігають за діяльністю уряду в окремих галузях управління, витрачанням бюджетних коштів і т. Д.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Суб’єкти політичного життя