Суб’єкти політичних рішень
Якщо об’єкт у політиці – це деяка частина політичної реальності, політична система з її інститутами, соціальними групами і особистостями, включеними в якийсь політичний процес, то суб’єкт у політиці – джерело цілеспрямованої, предметної політичної діяльності на об’єкт. До суб’єктів в політиці відносяться: особистості, класи, соціальні верстви, політичні інститути, етноси, конфесійні та демографічні групи і т. д., що мають і реалізують таким чином свій соціально-політичний інтерес. Суб’єкт і об’єкт в політиці не лише рефлективні, взаємозамінні, величини (один і той же інститут або соціальна група можуть бути одночасно і суб’єктом і об’єктом і можуть мінятися місцями), а й взаємозалежні поняття (об’єкт має такий же вплив на суб’єкт, визначаючи методи і способи впливу, задаючи алгоритм і матрицю політичної діяльності, обмежуючи простір активного суб’єкта, який, у свою чергу, теж змінює об’єкт).
Особливо підкреслимо, що в понятті політичної суб’єктивності містяться два інтегрально пов’язаних між собою елемента: свідомість (бо для практичного здійснення політичних цілей та ідеалів необхідне знання про об’єкт, ціннісно-оцінна шкала та ін.) І активність (само реальна дія).
Отже,
Суб’єктами політичних рішень виступають безпосередньо індивіди, громадяни, члени громадських організацій або їх представники у виборних органах державної влади, політичних, професійних та інших громадських організаціях, до компетенції яких відповідно до конституції або статутом входять вироблення і прийняття політичних рішень.
На різних етапах процесу підготовки і прийняття рішень можуть бути задіяні різні соціальні суб’єкти. Так, на етапі виявлення проблеми можуть заявити про свої інтереси найширші верстви населення, політичні партії в цілому та громадські організації за інтересами. На етапі формулювання й аналізу проблем політичного життя, що не залишають байдужими найрізноманітніші соціальні верстви, на перший план виходять політичні партії, громадські організації, експерти, представники державної влади. На етапі безпосереднього прийняття рішень в дію вступають головним чином представницькі органи держави, партійних і громадських організацій. У певних випадках сам акт прийняття рішення в залежності від значення проблеми можуть здійснити більш-менш широке коло громадян на різних зборах або більшість дорослого населення на референдумах.
Однак відповідь на запитання “Хто готує і приймає політичні рішення?” Не завжди може бути дана лише на основі положень конституції, в якій визначається компетенція різноманітних політичних інститутів. Цілком можливі ситуації, при яких політичні інститути, покликані приймати рішення, насправді є маріонетками, які виконують волю інших осіб. Вони лише надають законної форми підготованим та закулісно прийнятим політичним рішенням.
Тому, щоб визначити, хто фактично при даному політичному режимі приймає рішення, необхідно ретельно вивчити взаємини між політичними елітами й формальними суб’єктами влади, виявити конкретних осіб або групи, які контролюють діяльність формальних політичних інститутів чи мають на них безпосередній вплив.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)