Структурно-функціональні особливості оказіональних фразеологізмів у ролі заголовка (на матеріалі сучасної періодики)
Фразеологічна одиниця в ролі заголовка вбирає в себе найбільш істотні елементи наявної в тексті інформації. “Виступаючи як згустки думок і почуттів, фразеологізми-заголовки завоювали мало не монопольне право стисло формувати основну думку твору, інтригувати читача, натякаючи на описуване” [3, с.250].
У структурі заголовків-фразеологізмів спостерігається, з одного боку, тенденція до економії мовних засобів, а з другого, – максимальне смислове навантаження. ФО у ролі заголовків мають яскраво виражені функціонально-стилістичні особливості, виконують, як правило, образно-характеризуючу, нормативно-стилістичну та економно-стилістичну функції [2, с.27].
Особливою виразністю, додатковою експресивною значущістю вирізняються трансформовані фразеологізми, що піддалися індивідуально-авторському перетворенню. Такі фразеологізми в науковій лінгвістичній науці кваліфікуються як індивідуально-авторські, або оказіональні (від гр. okasionalis – випадковий).
Створюючи оказіональний фразеологізм, автори найчастіше вдаються до таких структурно-семантичних трансформацій, як а)лексична заміна компонентів фразеологічної одиниці, або субституція; б)розширення компонентного складу; в) скорочення компонентного складу, або еліпсис.
Структурна організація ФО під час субституції може зазнавати більших або менших змін, що залежать, у першу чергу, від характеру замінника традиційного компонента фразеологізму. Замінюватися може слово або словосполучення. Наприклад: У здорових кав’ярнях – здоровий дух; Лотерея до машини доведе; Риба шукає, де глибше, а лебеді – де чистіше (пор.: У здоровому тілі – здоровий дух; Язик до Києва доведе; Риба шукає, де глибше, а людина – де краще). Слово-замінник може бути антонімом до слова, яке замінює: Вчитись ніколи не рано. Ступінь транформації структури ФО значно зростає, коли традиційний компонент фразеологізму набуває семантичного переосмислення: Один голова добре, а два – клопіт. У більшості випадків компонент ФО і слово-замінник належать до однієї частини мови, внаслідок чого структура фразеологізму помітних змін не зазнає: Не все шахтарям масляна; Горе макове; Брухтова лихоманка. Заміні піддається, як правило, якийсь один компонент традиційної ФО. Це й зрозуміло, оскільки журналісти не прагнуть змінити фразеологізм до невпізнання. Трансформація є вдалою лише тоді, коли у ФО читач впізнає традиційний загальновідомий зворот. Якщо ж зв’язок між трансформом і тією ФО, на основі якої виникла оказіональна, відсутній, трансформація втрачає художньо естетичну цінність. А тому деякі заголовки будуються на основі опозиції експресивний-нейтральний: Храм спотикання. Чи можна зберегти духовність, поділяючи церковну нерухомість? (пор.: камінь спотикання); З торбою по освіту. Учителів Київщини відраховують з міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Грінченка через… неплатоспроможність (пор.: З торбою по світу).
Суть розширення компонентного складу ФО полягає в тому, що в межі структури стійкого звороту вводиться слово чи словосполучення вільного вжитку, які надають фразеологізмові більшої конкретності, наближаючи його до тієї ситуації, в якій він використаний. Наприклад: Чорні українські плями; Золоте підвальне дно; Звідки в стегнець “ноги ростуть”.
Суть скорочення компонентного складу ФО, або еліпсису, полягає в тому, що звужуються межі традиційного фразеологізму. Усіченння окремих компонентів загальновідомої одиниці зумовлене прагненням до економії мовних засобів і лаконізації мовлення, до усунення надлишкових із точки зору конкретної ситуації компонентів. Еліпсовані фразеологізми передають значення фразеологічних одиниць, використаних у новій формі. У них ніколи не скорочується головний семантичний стрижень. Наприклад: На городі бузина (пор.: На городі бузина, а в Києві – дядько); Від тюрми й чуми (пор.: Від тюрми й чуми не зарікайся); Закарпаття: а караван іде (пор.: Собака гавкає, а караван іде). При еліпсисі дуже часто спостерігається втрата дієслівного компонента, оскільки в контексті, де важливий не стільки процес дії, скільки факт її наявності, її результат, дієслова перестають бути вкрай необхідними. Наприклад: За моє жито…; На пальцях… – про стратегічне планування; На тобі, небоже… Подібні заголовки відзначаються не лише лаконічністю, а й додатковою експресивно-емоційною виразністю.
Отже, оказіональні фразеологізми, що виникають внаслідок субституції, розширення чи скорочення компонентного складу, допомагають читачеві глибше зрозуміти та осмислити авторський задум, особливо, якщо вони подані перед безпосереднім сприйняттям інформації, тобто в ролі заголовка.
Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів.- К.: Наук. думка, 1989.- 153 с.
Колоїз Ж. В. Усталені вислови у функції заголовка (на матеріалі публіцистики С. Єфремова). Українська мова: питання системи і функціонування.- Кривий Ріг: КрДПІ, 1995.- С. 27-31.
Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму.- К.: Наук. думка, 1988.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)