Структура оподаткування
Через надзвичайного різноманітності завдань сучасної системи оподаткування, а також з-за взаємної несумісності багатьох цих завдань, не можна сказати, що якийсь із видів податків абсолютно досконалий. Швидше доводиться вести мову про структуру оподаткування, що складається з багатьох податків, причому їх комбінації можуть варіювати відповідно до змін політичних цілей.
Пропонована нижче класифікація податків заснована на методах їх збору.
Прямі податки
Прямі податки платник виплачує зі свого доходу безпосередньо податкову службу або місцевим органам влади. Величина податкових зборів, як правило, встановлюється окремо для кожного платника.
Податок на прибуток.
У Великобританії розмір оподатковуваного доходу визначається як різниця між отриманими доходами і спеціальними поправками на сімейний стан і різні пільги. Ставки цього податку: 20% – для перших 4100 фунтів, базисні 23% – до 26 100 фунтів (дані наведено станом на 1997 г.) і 40% – при доході вище цієї порогової суми.
Податок на прибуток корпорацій
Вся величина прибутку (розподіленої у вигляді дивідендів або нерозподіленого) оподатковується за однією і тією ж ставкою податку, яка в 1997 р становила 31%. Частина отриманої суми (20% при ставці прибуткового податку 20%) стягується авансом з акціонерів при виплаті їм дивідендів, причому цей платіж зараховується в загальній сумі 31% – ного податку на прибуток корпорацій, який завжди виплачується із затримкою, в акціонерів цей податок оформляється як “податковий кредит” і повертається їм в тому випадку, якщо їх доходи занадто малі і не підлягають обкладенню вищим прибутковим податком.
Податок на збільшення ринкової вартості капіталу
Приріст ринкової вартості активів, які перебувають у власності громадян Великобританії, в даний час оподатковується за ставками прибуткового податку при продажу цього активу. Виняток становлять такі активи, як власні будинки, автомобілі, державні ощадні сертифікати, майно і власність вартістю менше 6 тис. Фунтів; вони обкладенню не підлягають, а зниження їх вартості може бути зараховано при визначенні приросту вартості всього капіталу зі знаком мінус.
Даний податок не виплачується і в тому випадку, якщо приріст ринкової вартості всіх активів не перевищив 6,5 тис. Фунтів на рік (1997 г.).
Податок на спадщину
Haлогoм на спадок оподатковуються як подарунки, зроблені людиною за життя, так і спадщини за заповітом, причому ставки по першим, як правило, вдвічі нижче. Податок на заповідане майно застосовується з вартості цього майна в 215 тис. Фунтів. Подарунки, зроблені більш ніж за сім років до смерті дарувальника, обкладенню податком не підлягають.
Інші податки
До іншим податкам відносять гербові збори (виплачуються при укладанні фінансових контрактів), оплату ліцензії на водіння автомобіля і податок на дохід від продажу бензину.
Податок місцевої ради та єдиний податок на підприємства також можуть бути віднесені до категорії прямих податків.
Сюди також відносяться виплати по соціальному страхуванню роботодавців за кожного співробітника в розмірі 10% його заробітної плати. Самі працівники і люди, які самостійно забезпечують свою зайнятість, виплачують цей податок по трохи нижчою ставкою.
На прямі податки у Великобританії припадає близько двох третин усіх податкових надходжень. Їх основна перевага полягає в тому, що вони є прогресивними і можуть бути змінені з урахуванням зміни положення конкретного індивіда. Це дозволяє гарантувати, що найважчий тягар нестимуть найбагатші платники. Прогресивний характер прямих податків підсилює також їх роль як вбудованих стабілізаторів економічної системи, що дозволяє знижувати сукупний попит в періоди дуже сильних бумів.
Головний недолік прямих податків – здатність паралізувати стимули і ініціативу економічних агентів, що відбувається при дуже великих ставках оподаткування. Саме тому поряд з прямими стягують і непрямі податки.
Непрямі податки
Непрямі податки називаються так тому, що податкові служби стягують їх з продавців певних товарів, а вже вони, включаючи суму податку в роздрібну ціну, фактично перекладають її на кінцевого споживача. Непрямі податки бувають спеціальними (їх величина постійна, незалежно від ціни товару або послуги) і пропорційними вартості, тобто їх величина залежить від вартості товару або послуги.
Всі непрямі податки Великобританії можна розділити на:
(1) митні збори, що стягуються за ставками ЄС з товарів, імпортованих з-за меж ЄС;
(2) акцизні збори на товари і послуги, вироблені всередині країни (у Великобританії це пиво, віскі, бензин, сигарети і послуги гральних будинків);
(3) податок на додану вартість – ПДВ (VAT – Value Added Tax), яким обкладається більшість товарів і послуг на кожній стадії їх виробництва за постійною ставкою. Якщо ставка ПДВ становить то ціна, за яку споживач купить стіл, зросте з 100 до 117,5 фунтів, з яких 17,5 фунтів – це ПДВ. ПДВ сплачується на всіх стадіях виробництва: для лісника він складе 5,25 фунтів, для власника лісопилки – 3,50, для мебляра – 5,25, для роздрібного продавця – 3,50. На практиці кожен виробник переводить на рахунок податкової служби 17% від всіх виставлених їм рахунків за продані ним товари мінус все ПДВ, сплачені його постачальниками, підрядниками та ін. Відповідно до їх рахунками-фактурами. Тому роздрібний продавець безпосередньо заплатить як ПДВ лише 3,50 фунтів, що як раз і становить 17,50 з урахуванням тих 14 фунтів, які вже були включені в ціну його постачальників і які вони вже самі сплатили до бюджету.
Деякі товари і послуги, наприклад продукти харчування (за винятком готової їжі), будинки, книги, газети, поїздки на громадському транспорті, ліки, прописані лікарями, і деякі інші, не підлягають оподаткуванню ПДВ. Продавці цих готових продуктів не платять податку самі і мають право вимагати від постачальників проміжної продукції зниження ціни на неї на величину їх ПДВ. Інші товари і послуги (наприклад, житло і медичні послуги) “звільняються” від обкладення податком. У цьому випадку кінцевий продавець ПДВ не обкладається, який, однак, не має права вимагати відшкодування вартості податку, сплаченого проміжними постачальниками. Так, домовласник, який одержує рентну плату за здачу в оренду свого будинку, не є платниками податку з рентного доходу, але він не має права вимагати повернення величини ПДВ в рахунку від будівельної компанії, яка ремонтувала його будинок.
Основна перевага ПДВ – широка податкова база: надходження від цього податку майже пропорційні споживчих витрат. Крім того, його дія поширюється на більшість споживчих благ і набагато менше змінює оптимальний споживчий вибір, ніж вибіркові непрямі податки.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)