Структура наукового пізнання і знання
Структура (лат. Structura – будова, розташування, порядок) наукового пізнання вказує на впорядковані і стійкі взаємозв’язки, що існують між елементами, фрагментами явища як цілісної системи. Тому однією з найактуальніших проблем філософії науки є усвідомлення сенсу і сутності структурного функціонування наукового дослідження. Структура науки являє собою діалектичну єдність емпірії (грец. Empeiria – досвід) і теорії (грец. Theorein – дивитися розумом) як різних ступенів наукового осягнення буття світу. У цій цілісній структурі емпіричного і теоретичного пізнання світу, тобто пошуку достовірного знання про нього, наука виступає у вигляді інтелектуального інституту системної єдності. Якщо перше формує чуттєве сприйняття речей, явищ і процесів, що відбуваються в світі і суспільстві, то друге – логічно доводить сутнісний сенс і буттєвий характер. Але головне в науковому пізнанні – це осмислення структурного співвідношення емпіричного і теоретичного рівня отриманих знань.
Дана глава присвячена дослідженню ключових гносеологічних проблем філософії науки, а саме: фактів, принципів, гіпотез, теорій різного типу і ступеня узагальненості знання. Всі ці види і форми наукового пізнання відносяться до двох структурним рівням організації знання: емпіричного і теоретичного. Емпіричне (емоційно-чуттєве) знання більш раннє явище, ніж теоретичне (раціональне). Воно існувало не одне тисячоліття як різновид міфічного і релігійного знання і розуміння природи і суспільства. Характерною рисою емпіричного знання було і залишається понині те, що воно в образній формі відображає чуттєво сприймаються речі. Теоретичне знання – це вже якась думка про предмет або явище природи. Воно виникає в результаті абстрактно-понятійного мислення дослідника. І емпіричний, і теоретичний рівні пізнання діалектично взаємопов’язані. У зв’язку з цим всі науки підрозділяються або на переважно емпіричні – дослідно-експериментальні, або на переважно теоретичні – раціонально-умоглядні.
Related posts:
- Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
- Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
- Методологія в структурі наукового знання Діяльність людей в будь-якій її формі (практична, художня, наукова і т. Д.) Визначається цілою низкою чинників. Її кінцевий результат залежить не тільки від того, хто діє (суб’єкт) або на що вона спрямована (об’єкт), але й від того, які засоби і методи використовуються для досягнення поставленої мети. Метод (від грец. Methodos – шлях до чого-небудь) – […]...
- Методи і форми наукового пізнання Метод пізнання можна визначити як деяку специфічну процедуру, що складається з послідовності певних дій або операцій, застосування яких або призводить до досягнення поставленої мети, або наближає до неї. Наукове дослідження являє собою розвинену форму раціональної діяльності, яка не може здійснюватися з якихось фіксованим правилам. Науковий пошук тим і відрізняється від таких механічних процедур, як спосіб […]...
- Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
- Структура філософського знання Традиційно до складу філософського знання включалися: 1. Онтологія – вчення про буття. 2. Гносеологія – вчення про пізнання, включає до свого складу епістемологію, що досліджує закономірності наукового пізнання. 3. Етика – теорія моралі. 4. Естетика – теорія краси і філософія мистецтва. 5. Філософія права. 6. Філософія релігії. 7. Соціальна філософія 8. Філософія історії. 9. Логіка […]...
- Структурність наукового знання Наукове знання назавжди вписане в широкий інтелектуальний контекст, що визначає спосіб пізнавального ставлення до світу. Воно являє собою дуже складну розвивається систему, в якій у міру розширення і поглиблення пізнання природи, суспільства і людини виникають все нові якісні змістовні рівні. Очевидно, що тут слід назвати два рівня: емпіричні та теоретичні знання. Зрозуміло, для того щоб […]...
- Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
- Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання Основне завдання наукового знання – виявлення об’єктивних законів дійсності – природних, соціальних (громадських), законів самого пізнання, мислення та ін. Звідси орієнтація дослідження головним чином на загальні, істотні властивості предмета, його необхідні характеристики і їхнє вираження в системі абстракцій. Сутність наукового пізнання полягає в достовірному узагальненні фактів, у тому, що за випадковим воно знаходить необхідне, закономірне, […]...
- Проблема єдності наукового знання Не всі науки виникли шляхом “відділення” від філософії, деякі з них, такі як математика, медицина, астрономія, формувалися з міфологічної свідомості паралельно філософії та у взаємодії з нею. Зазначені форми знання перетворилися на науки також через загальний механізм вироблення універсальних понять; роль стає філософії у виникненні даних наук полягає в методологічній рефлексії їх основ і передумов, […]...
- Раціоналізм як основа наукового пізнання Раціоналізм – це особлива методологічна та світоглядна установка, згідно з якою істинними основами буття, пізнання і поведінки людей є принципи розуму і розуму. Тому в найзагальнішому вигляді раціональність розуміється як постійна апеляція вчених до доводів розуму або розуму і максимально можливе виключення з пізнання емоцій, особистих думок, тим більше пристрастей, які стосуються долі пізнавальних результатів […]...
- Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
- Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
- Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
- Діалектичний метод – душа наукового пізнання Діалектика (грец. Dialektike – мистецтво вести бесіду, діалог) – це універсальний метод мислення і дії. У науковому пізнанні – загальний спосіб рефлексивного теоретичного мислення, що має своїм предметом суперечності досліджуваного об’єкта. Вона стала основоположним початком, що лежить в основі наукового пізнання взагалі і кожної окремої конкретної науки. Діалектичний спосіб мислення вчених має глибокий зв’язок з […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
- Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
- Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
- Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
- Ідея “імморальності” наукового знання Разом із загостренням моральної ситуації навколо науки, проблем етики значно розширилося коло прихильників ідеї етично нейтральною науки, “імморально” наукового знання. Ця обставина багато в чому пояснюється великою популярністю на початку і середині XX в. позитивістської ідеології, прихильники якої найбільш послідовно відстоювали цю ідею. Думка позитивістськи орієнтованих філософів та науковців про спочатку ціннісної нейтральності наукового знання […]...
- Природознавство в системі наукового знання Особливості природничо-наукового пізнання. Проблема суб’єкта й об’єкта в дослідженні природи. Проблеми реальності і наочності теоретичних конструктів і моделей. Мова науки. Специфіка методів і критеріїв істинності природничо-наукового знання. Співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів дослідження. Раціональність та інтуїція. Естетичність природознавства. Співвідношення світогляду і методології. Общелогическими і загальнонаукові методи в дослідженні природи. Фундаментальний характер природознавства і його практичне […]...
- Генеалогічне древо наукового пізнання Щоб уявити і гідно оцінити актуальні проблеми науки, з якими постійно стикаються вчені і філософи науки, треба згадати і зрозуміти, як же змінювалися вони в різні історичні часи. Так, вже в античності особливу перевагу мислителі віддавали унікальному людському розуму. В епоху Відродження, а потім і Реформації в Європі утвердився культ людського розуму, його здатність пізнавати […]...
- Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Поняття методу. Основні методи наукового пізнання У навчальній і науковій літературі наводяться різні визначення методу [54]. У навчальній літературі широко поширена (якщо дати узагальнено-усереднену вибірку) розуміння методу, по-перше, як шляху, способу пізнання, по-друге – як сукупності прийомів, способів, операцій пізнавальної діяльності. У першому випадку розпливчастість розуміння методу очевидна. У другому випадку (більш поширеному і прийнятному) необхідно зробити суттєві уточнення. Тут метод […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- Ідеали і норми наукового дослідження Наука, будучи однією з форм людської життєдіяльності, інтелектуально і соціокультурно зумовлена інтересами і потребами людей. Вона виступає як призначена для блага людей одна з їхніх сутнісних сил. Все це робить науку морально-вмотивованою та гуманістично орієнтованою. Внаслідок нових відкриттів в науці зросла альтернативність шляхів і перспектив розвитку людини, і, отже, складніше і неоднозначніше стає ситуація морального […]...
- Проблеми наукового пізнання людей і їх життя Значна робота в цьому напрямку вже робиться в рамках програми ООН “Про розвиток людини” у всьому світі і в Росії. У ній пропонуються розглядати й оцінювати рівень і якість розвитку людини через призму трьох основних показників. Перший – довголіття, вимірюваний як очікувана тривалість життя при народженні. Другий – рівень освіти дорослого населення та студіюючої молоді […]...
- Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
- Історія систематизації філософського знання Система філософського знання почала зароджуватися ще в період античності. У IV ст. до н. е. стоїки розробили схему, яка з деякими корективами актуальна і на сьогоднішній день: філософія бере свій початок з логіки, далі йде фізика як вчення про природу, потім – етика як вчення про людину, шляхи досягнення мудрої і осмисленого життя. У XVII […]...
- Сутність наукового дослідження в педагогіці Під науковим дослідженням взагалі розуміється будь-яка діяльність у сфері науки. Тому, щоб визначити, що є наукове дослідження, необхідно спочатку виділити науку як форму суспільної свідомості з інших форм суспільної свідомості, т. Е. Необхідно визначити дану наукову пізнавальну діяльність у сфері педагогіки і виділити її з інших подібних звичайних знань. Відмінності наукових знань від будь-яких інших, […]...
- Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
- Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
- Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
- Структурні особливості дослідно-експериментального пізнання У розвинених формах наука завжди поставала і постає досі як дисциплінарно-організоване знання, в якому її окремі галузі – наукові дисципліни – виступають як відносно автономних підсистем, що взаємодіють між собою. Вони виникають і розвиваються нерівномірно. У них формуються різні типи знань, причому деякі з наук, наприклад медицина, пройшовши шлях емпіричного самовдосконалення, вступили на шлях теоретизації. […]...
- Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
- Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
- Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
- Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
- Структура і склад сучасного культурологічного знання Для сучасної культури характерні динамізм, еклектичність, багатозначність, мозаїчність, поліцентричності, розрив її структури та ін. З розвитком інформаційних технологій ЗМІ впливають на громадську думку і суспільний настрій, відображаючи зовнішню, споживчу, бездуховну життя, створюючи такі уявлення про світ, які сприяють руйнуванню традиційно цінують якостей. Герберт Маршалл Маклюен виділив три етапи історії: 1) допісьменний етап комунікації; 2) кодифікована […]...