Структура і функції соціології науки
Розуміння соціології науки
Соціологія науки є однією з галузей соціологічного знання. Це спеціальна соціологічна дисципліна, яка спрямована на дослідження соціальних аспектів наукової діяльності. Основна мета соціології науки – отримання нового наукового знання і визначення основних шляхів його подальшого практичного використання. Також важливим є розгляд взаємозв’язку науки і суспільства на основі ключових соціологічних методів та інструментів.
Перша, найбільш структурована і систематизована концепція соціології науки була розроблена в 30-і роки 20 століття Робертом Мертоном. Він припустив, що наука виступає як окремий, унікального соціального інституту, оскільки володіє своїми особливими цінностями, такими як:
- Універсалізм – оцінка будь-якої наукової ідеї і наукового знання, а також парадигми і припущення залежить тільки від її безпосереднього внутрішнього змісту, і ніяк не пов’язане з особистими переконаннями автора, його статусу або національної приналежності; Комунізм (спільність, відкритість) – доступність і відкритість результатів наукових досліджень для всього іншого наукового співтовариства; Безкорисливість – дослідник повинен працювати в ім’я науки та розвитку суспільства, а не заради отримання матеріальної вигоди, нагород і визнання. Основна мета – пошук вирішення наукових проблем; Організований скептицизм – вчені повинні критично ставитися як до власних розробок, так і до ідей, які висуваються їх колегами.
Структура соціології науки
Соціологія науки досить неоднорідна, і має свою унікальну структурою і особливостями. В рамках даної дисципліни прийнято розглядати два основні класи соціологічних феноменів, але з упором на наукові вишукування. По-перше, це положення і функції наукового знання в сучасному суспільстві, а по-друге це соціальна організація самої науки і її основні особливості.
В рамках першого напряму (положення наукового знання в сучасному суспільстві і його ключові функції) автори досліджують взаємини науки та інших соціальних інститутів (освіти, релігії, держави), аналізують взаємозв’язок науки з сучасними технологічними досягненнями, а також вивчають вплив науки на деякі соціальні практики ( наприклад, роль вчених як експертів в тій чи іншій області знання). Також в рамках даного напрямку дуже важливо вивчати відносини науки і держави, оскільки на сучасному етапі держава як мінімум виступає спонсором для багатьох науково-дослідних проектів, які реалізуються за його ж замовлення.
В умовах другого напрямку досліджується внутрішня організація самого наукового знання: яким чином організовується робота наукових колективів і науково-дослідних лабораторій, як влаштована система наукових публікацій, цитування та захисту інтелектуальної власності, як виникають суперечки всередині науки і які шляхи для їх вирішення знаходять дослідники. Також важливо те, як конструюються наукові факти, і яку роль в науці відіграють численні наукові інструменти.
Як ми бачимо звідси, в рамках структури соціології науки виділяються зовнішні чинники і внутрішня структура науки. Всі ці елементи безпосередньо пов’язані один з одним і знаходяться в постійній взаємозалежності. Також в структуру входять наступні якісно різні елементи:
- Області наукового знання (природно-наукове, соціально-гуманітарне знання, точні науки, технічні науки); Одиниці знання (факти, теорії, терміни, закони, програми, дослідження і проекти); Рівні наукового знання всередині окремих дисциплін; Види наукового знання (емпіричні, теоретичні, аналітичні та інші).
Функції соціології науки
Функції соціології науки формулюються на основі особливостей функцій соціології і самої науки.
Звідси автори виділяють наступні основні функції:
- Пізнавальна функція науки – її сенс полягає в тому, що людині або соціальній групі надаються всі можливості для пізнання навколишнього світу, його законів, закономірностей і ключових явищ і процесів, причому як на науковому, так і на більш повсякденному, життєвому рівнях; Освітня функція науки – її сенс полягає не тільки в навчанні людини або окремої соціальної групи, але і в створенні умов для соціальної мотивації, виробленню нових цінностей, які будуть виходити за рамки наукового знання і зможуть проникати в повсякденне життя людини; Культурна функція соціології науки – це значить, що наука є суспільним надбанням, а також ключовим елементом, що безпосередньо впливає на людську культуру. Протягом усього історичного розвитку ми можемо відзначити зростання людської культури в міру зростання наукових розробок і можливостей в рамках наукового знання; Практична функція соціології науки – це функція виробництва матеріальних і соціальних благ, а також застосування наукових знань на практиці. Ми щодня читаємо в соціальних мережах або можемо спостерігати по телевізору новини про те, що вчені знову досягли нових висот, або відкрили нові аспекти. Але ми задаємося питанням про те, як ці відкриття вплинуть на наше життя. В цьому і полягає сенс реалізації практичної функції – пошук застосування наукових досягнень в повсякденному людському житті.
Таким чином, спираючись на аналіз функцій соціології науки, ми можемо виявити її велику роль у розвитку соціуму. Без наукових відкриттів і досягнень наше суспільство перебувало б у стані стагнації або регресу, оскільки світ не стоїть на місці, але ось грамотно застосовувати плоди наукових знань навчилися далеко не всі. До того ж, не всі наукові відкриття відрізняються безпекою для людини, і можуть навіть зашкодити його здоров’ю та життю. Звідси ми можемо зробити висновок про те, що роль соціології науки вкрай велика, особливо в умовах розвитку на сучасному етапі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)