СТРІЛЕЦЬКІ І ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ

МОДУЛЬ 4

4.4.1. Стрілецькі пісні

Історія виникнення стрілецьких пісень нараховує близько вісімдесяти років, але за радянської влади вони замовчувалися. Складали їх спілки січових стрільців, що були сформовані на початку ХХ ст. на основі добровільних товариств “Січ” та “Сокіл-Батько”. Численні гуртки проводили значну культурно-просвітницьку роботу, в роки Першої світової війни брали участь у військових операціях. Серед січових стрільців були талановиті поети (Л. Лепкий, Р. Купчинський, М. Гайворонський, C. Чарнецький). Завдяки їхнім зусиллям і з’явилися стрілецькі пісні.

Поняття “стрілецька пісня” в українську фольклористику ввів О. Правдюк, визначивши її як різновид фольклору, що охоплює пісенний пласт з досить окресленим тематичним колом, пов’язаним з певним історичним етапом, життям і побутом певного середовища. Фольклорист зазначає: “стрілецька пісня, становлячи складову частину українського фольклору, водночас має власне, самобутнє й непоторне обличчя, цілий ряд характерних особливостей, зумовлених виникненням стрілецької пісенності в умовах війни, розбудови самостійності держави” [10].

Грунтовні дослідження стрілецьких пісень здійснив Г. Дем’ян. Присвячена цьому і фольклористична праця Ф. Погребенника “Ой у лузі червона калина”.

Низка пісень січових стрільців військово-політичного характеру, відображають повстання на західноукраїнських землях проти царських та польсько-шляхетських військ у 1915 році, заклик до бою, відданість справі рідного краю, а також побутово-ліричного характеру (прощання, кохання стрільця і дівчини, передчуття смерті). Своєрідним національним гімном стала пісня “Гей, у лузі червона калина” Лейтмотив пісні – патріотичні поривання української молоді Галичини визволити Україну з-під царського гніту. Слова пісні належать поету C. Чарнецькому.

Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася, А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Марширують наші добровольці у кривавий cтан, Визволяти братів-українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан, Розпочали стрільці українські з ворогами тан! А ми тую ярую пшеничку ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (Таємниці віків. Українські народні думи, легенди, перекази, пісні, казки…Навч. посібник (серія “Шкільна бібліотека”) / Упорядник О. Г. Мукомела. – К.:Грамота, 2001. – C. 355).

Серед символів пісні – червона калина як прообраз України. Золотистий лан – це символ доброго врожаю і віри в перемогу народу. Пісня була вперше виконана 22 травня 1990 року біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві. Сьогодні стрілецькі пісні виконують гурт “Соколи”, Волинський народний хор, самодіяльні колективи.

4.4.2. Пісні української повстанської армії

Пісенний фольклор національно-визвольної боротьби українського народу 40-50 рр. ХХ ст. суворо переслідувався до початку 90-х р. За такі дії навіть неповнолітні потрапляли до тюрем не менше, як на десять років.

У переважній більшості це пісні, тексти яких часто нагадують історичні пісні, а наспіви запозичені з відомих мелодій (наприклад: “Вперед, хто живий! Бо найвищий вже час прогнати катів з України”), позначені особливостями індивідуальної поезії. Ці пісні передають захоплення красою, мужністю, сміливістю, нескореністю духу “Слава не загине, січовая слава”, звернені до пам’яті славних предків “ми, українські партизани, – потомки славних козаків”.

Наскрізна ідея пісень “Співаника УПА”, “Повстанський стяг”, інших пісень – самозреченість, готовність пожертвувати собою – нагадує козацькі пісні (“Ліс – наш батько, темна нічка – мати, Кріс і шабля – це твоя рідня. Кидай, козаче, молоду дівчину, Темна могила – це жінка твоя”). Героєм повстанського фольклору виступає Степан Бандера.

У низці пісень, зокрема в пісні “Гей за лісом сонце сходить” цей образ, як правило, виконує риси партизанського командира, вождя, котрий упевнено веде за собою воїнів до перемоги. Д. Донцов зазначає, що в цих піснях він знайшов “універсал нової України – ясний, чіткий, твердий і певний себе. Воскресний дух утоптаної в землю справжньої, прадавньої, нової, вічної України”[ див 2 ].

4.4.3. Пісні-гімни

Доля вірша П. Чубинського “Ще вмерла Україна”, який став національним українським гімном, нелегка. Відомий фольклорист і етнограф подарував українцям вірш, що став одним з найпопулярніших творів української поезії, а сам за це потрапив навіть на заслання до Сибіру.

Опрацьовуючи поезію, звернемо увагу на різні підходи науковців до тлумачення пісні-гімну. Варто також провести паралель між піснею і поемою І. Франка “Мойсей”.

Познайомимось зокрема з міркуваннями Ф. Погребенника стосовно відомої поезії [9 ]. Аналізована пісня була надрукована в 1863 р. у журналі “Мета” разом з віршами Т. Шевченка “Мені однаково…”, “Н. Костомарову”, “Заповіт”. “Ті, хто надсилав до “Мети” тексти Т. Шевченка, згаданий вірш подали за Шевченків, а видавці журналу сприйняли їх за такі, що належать одному авторові, до якого вони ставилися з побожністю. Так почав своє життя повний текст майбутнього гімну,”-зазначає Ф. Погребенник.

Стосовно покладення тексту на музику, то припускають, що це сталося завдяки підготовці в 1864 р. пісні “Ще не вмерло Запорожжя” до вистави “Запорожці” (за мотивами комедії-опери “Поворот запорожців з Тразунда” К. Гейнча (1820-1860)).

Отже, виникнувши на Надніпрянській Україні, вірш П. Чубинського набув громадянства у Галичині. Серед патріотичних пісень того часу “Я русин бил, єсть і буду” О. Духновича, “Мир вам, браття” І. Гушалевича пісня “Ще не вмерла Україна” вирізнялася широтою осмислення історичної долі народу, баченням перспектив його духовного відродження, мала визвольний пафоc.

На східноукраїнських землях до 1917 року твір переслідувався. Відомо, що за друкування цього вірша О. Коваленком в “Українській музі” в 1909 році, випущені ним інші “крамольні” видання царська влада притягла автора до судової відповідальності. Особливої популярності пісня набула в період створення Української Народної Республіки, коли виконувала функції загальнонаціонального гімну.

Існують різні варіанти відомої пісні. В окремих текстах вірша, зокрема у співанику К. Паньківського в 1888 р. були наявні такі рядки: “Гей, гей, браття милі, нумо братися за діло! Гей, гей, пора встати, пора волю добувати!”, строфи, що засуджували Б. Хмельницького, який “віддав Україну москалям поганим”, рядки, що закликали до єдності і згуртування на засадах рівності всіх слов’ян тощо.

Музику до пісні написав М. Вербицький (1815-1870), автор багатьох творів духовного змісту, світських хорів, автор музики до вірша “Заповіт” Т. Шевченка.

Через багато років після створення у 1990 році пісня прозвучала в Києві у виконанні українського чоловічого хору з Польщі “Журавлі”.

Прочитайте цей вірш. Порівняйте з рядками гімну України. Чи є відмінність? У чому вона виражається? Ще не вмерла Україна, і слава, і воля Ще нам, браття молодії, усміхнеться воля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у рідній сторонці.

Приспів: Душу й тіло Ми положим За свою свободу І покажем, Що ми, браття, Козацького роду! Гей, гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей, гей, пора встати, Пора волю добувати! Ой Богдане-Зиновію, необачний сину, Нащо оддав на поталу неньку-Україну? Щоб вернути її честь, станем курінями, Наречемся України вірними синами! Приспів.

Спогадаймо тяжкий час, лихую годину І тих, що вміли боронить рідну Україну: Наливайко і Павлюк, і Тарас Трясило Із могили кличуть нас на святеє діло! Приспів.

(Погребенник Ф.”Ще не вмерла Україна”. Історія забороненої пісні-гімну // Літературна газета, 30 серпня 1990).

Сьогодення вносить корективи у формування нових рис національного гімну України. Вірш-гімн П. Чубинського став основою творів Ю. Федьковича, Б. Грінченка, І. Франка, І. Стешенка.

Контрольні запитання

1.Хто з фольклористів займався вивченням стрілецьких пісень? 2. Кому з фольклористів належить термін “стрілецька пісня”? 3. Які теми стрілецьких пісень виділяють фольклористи? 4. Кому належать слова пісні “Гей, у лузі червона калина”? 5. Прокоментуйте рядки пісні: “Марширують наші добровольці у кривавий cтан, Визволяти братів-українців з московських кайдан”.

6.Що вам відомо про історію пісні “Ще не вмерла Україна”?.

Творчі завдання 1.Поміркуйте над ідейним змістом пісні Р. Купчинського “Ой та зажурились стрільці січовії”. Пісня наближена до поетики української думи й історичної пісні. Підтвердіть цю думку аналізом тексту пісні.

Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-ріку проходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили.

Ой та зажурились Та стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити.

(Закувала зозуленька. Антологія української народної поетичної творчості. – К.:Веселка, 1998. – C.445) 2.Мотив здобуття незалежності України вперше з’являється у січових і стрілецьких піснях. Доведіть це.

3.Підготуйте повідомлення на тему: “Образ слави у стрілецьких піснях”; “Мотиви походу у стрілецьких піснях”; “Традиційні порівняння у стрілецьких піснях”; “Народнопісенні символи у стрілецьких піснях”.

4. Орел у багатьох народів виступає символом висоти духу, уособленням вогню та світла, символізує мужнього воїна, козака. Що притаманне українському символу? Чи наявний цей символ у стрілецьких піснях.

Література до теми

1.Василик C. Стрілецькі пісні на слова поетів “Молодої музи” // Народна творчість та етнографія. – 2002. – № 3. – C.89-95.

2.Дем’ян Г. Книжкові видання українських повстанських пісень // Народна творчість та етнографія. – 1996. – № 5-6. – C.9-16).

3.Кузьменко О. Історичний розвиток стрілецької пісні // Рідна школа. – 2002. – № 5-. C.74-76.

4.Кузьменко О. Стрілецька пісня у повстанському репертуарі // Нар. тв. та етногр. – 2002. – № 1-2. – C.84-89.

5.Ой у лузі червона калина: Українські січові стрільці в піснях / Упоряд. М. Крищук; Муз. розшифрування М. Запотічного. – Тернопіль, 1990. – 56 c.

6.Ой у лузі червона калина. Для серед. та старшого шк. віку / Вступ. слово Л. Ященка. Про історії написання пісень розповідає Ф. Погребенник. – К.:Веселка, 1992.

7.Повстанські пісні // упоряд. і музичний редактор Василь Подуфалій. – Тернопіль, 1992. – 78 c., ноти.

8.Погребенник Ф. “Ой у лузі червона калина похилилася” // Народна творчість та етнографія. – 1990. – № 6. – C.51-54.

9.Погребенник Ф.”Ще не вмерла Україна”. Історія забороненої пісні-гімну // Літературна газета, 30 серпня 1990.

10.Правдюк О. Нові записи повстанських пісень // Народна творчість та етнографія. – 1994. – № 1. – C.51-56.

11.Стрілецькі пісні. Добірка Правдюка Олександра. // Народна творчість та етнографія – 1991, № 6.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

СТРІЛЕЦЬКІ І ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ