Стрес та його вплив на людину
Життя людини різноманітна і насичена усілякими подіями.
Кожен день вас чекають різні справи вдома, в школі, на вулиці. Життя постійно відкриває перед вами нові можливості і ставить нові проблеми.
Події, що відбуваються з вами, роблять на ваш стан певний вплив.
Стрес може трапитися з кожним
Всі події, що роблять на вас сильне вплив, незалежно від того, позитивний вони чи негативне, називаються стресовими чинниками. Стресовий фактор, або стресор, – це будь-який вплив на психіку людини, що викликало у нього стан напруги – стрес.
Таким чином, стрес – це стан напруги, що виникло у людини під впливом сильних впливів. Стрес – це реакція організму на вплив різних стресорів. Наявність різних стресорів – це неминуче явище в житті кожної людини. Стрес виникає при спілкуванні людини з навколишнім його середовищем (природної, техногенної та соціальної). При цьому реакція кожної людини на різні стресори різна, і залежить вона від духовних і фізичних якостей людини і від ступеня його натренованості адекватно реагувати на різні події в житті.
Концепцію стресу сформулював канадський патофізіолог Ганс Сельє (1907-1982). Він визначив стрес як сукупність захисних реакцій організму на вплив будь-яких стресових факторів.
Встановлено, що дія стресорів підсумовується і накопичується. Чим більше їх в життя в даний період, тим вище буде рівень стресу.
Стрес як відповідь організму на стресовий фактор включає сотні вимірюваних фізіологічних змін в організмі (підвищення кров’яного тиску, почастішання пульсу, уповільнення або зупинка травлення, пітливість, поглиблення та прискорення дихання, збільшення рівня цукру в крові та ін.). Ці зміни Сельє назвав загальним адаптаційним синдромом. Загальний адаптаційний синдром – це сукупність захисних реакцій організму людини при стресі.
Розрізняють три стадії стресу: мобілізацію, опір і виснаження.
Стадія мобілізації. У відповідь на дії стресора виникає тривога. Вона мобілізує організм, готує його до термінових дій, до захисту. Збільшується частота серцевих скорочень, піднімається кров’яний тиск, сповільнюється травлення, кров приливає до м’язів. Людина готова до дій із захисту свого життя і здоров’я (наприклад, в надзвичайній ситуації), так як в результаті відбулися фізіологічних змін короткочасно поліпшуються можливості організму. Але якщо всі ці приготування не переходять миттєво в дії, довготривале перебування в стадії мобілізації може призвести до різних порушень функцій організму.
Стадія опору. Коли безпосередня небезпека для людини мине, його організм переходить в стадію опору. На цій стадії стрес знижується до більш низького рівня. У цей період організм має підвищену і довго збереження здатністю переносити дії стресорів. Стадія виснаження. Якщо рівень стресу занадто довго залишається на високому рівні, настає стадія виснаження. Сильний стрес обумовлює значну втрату енергії організму і створює такі фізіологічні умови, при яких здатність організму чинити опір стрессорам зменшується. Сильний стрес сигналізує про себе певними симптомами: нервозністю, невиразною тривогою, швидкою стомлюваністю, дратівливістю, почуттям безпорадності, головним болем, безсонням, втратою апетиту і ін. Людина страждає від повного занепаду фізичних і духовних сил.
Однак стрес не завжди приносить шкоду. При помірному стресі розум і тіло людини функціонують найбільш ефективно і роблять організм готовим до оптимального режиму роботи, забезпечується досягнення поставлених цілей без виснаження життєвих сил організму.
Високий рівень стресу може залишатися позитивним фактором тільки дуже короткий час (стан спортсмена перед стартом, парашутиста перед стрибком і т. Д.), Він стимулює інтерес до життя, змушує швидше думати і діяти більш інтенсивно, відчувати себе корисним, які мають мету в житті.
У людини, що не навчився управляти своєю психікою і довгий час живе в стані сильного стресу, збільшується ймовірність появи різних захворювань.
Велика роль сильного стресу у розвитку хвороб серця, так як стрес призводить до збільшення кров’яного тиску і частоти серцевих скорочень, при цьому коронарні артерії, що забезпечують кровопостачання серцевого м’яза, звужуються і кількість кисню, що надходить до серцевого м’яза, зменшується. Сильний, тривалий стрес порушує роботу імунної системи організму, що веде до збільшення ризику інфекційних захворювань.
Необхідно відзначити, що кожній людині властивий свій оптимальний рівень стресу і, коли кордони оптимального рівня пройдені, стрес починає виснажувати енергію організму і призводить до порушення нормальної діяльності людини.
У вашому віці, коли інтенсивно формуються такі якості, як почуття власної гідності, впевненість у собі, коли визначаються життєві інтереси і відбувається становлення особистості, боротьба зі стресом набуває великого значення.
Основна мета боротьби зі стресом – навчитися підтримувати стрес на оптимальному рівні, т. Е. Коли він корисний для вашої активної життєдіяльності. Для цього необхідно постійно розвивати свої духовні та фізичні якості. Але є загальні для всіх принципи боротьби зі стресом.
На практиці боротьба зі стресом полягає насамперед у тому, щоб кожна людина в стані стресу оцінювали навколишню його середовище, встановлював, як можна знизити зовнішні впливи на себе. Крім того, людина повинна оцінювати власну поведінку і намагатися адекватно реагувати на події.
Розглянемо ряд загальних принципів боротьби зі стресом.
Необхідно постійно виробляти впевненість у можливостях керувати своєю поведінкою і вчинками, вчитися знаходити оптимальне рішення в різних екстремальних ситуаціях, жити з собою в згоді; бути оптимістом, пам’ятати, що джерелом стресу є не події самі по собі, а наше сприйняття цих подій. Як тільки ви відчули, що у вас псується настрій, постарайтеся перемкнутися на щось хороше, на ті події, з якими у вас пов’язані приємні спогади, – це знизить стрес і допоможе бачити життя в більш світлих тонах.
Навчіться ставити перед собою посильні завдання, які ви в змозі виконати без перенапруження. Реально дивіться на свої можливості, не чекайте від себе багато чого, що не драматизуйте невдачі, пам’ятайте, що з – 178 удосконалюють 8 принципі недосяжна річ.
Вчіться радіти життю, намагайтеся отримувати хоч маленькі радості від кожного прожитого дня, радійте своїм і чужим успіхам.
Привчайте себе регулярно займатися фізичною культурою і загартовуванням.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)