Сторони водного господарства
Які люди або громадські інститути є сторонами водного господарства, можуть брати участь в роботах, які це господарство веде? Зазначимо їх і дамо коротке визначення функцій кожного боку.
1. Держава ставить своїм основним завданням дотримання умов нормативно-правової бази, яка прописана в законодавстві. Держава також визначає і виконує раду через судові органи запобіжного заходу протизаконного використання водних ресурсів, або флори і фауни цих ресурсів. Державне регулювання здатне зробити істотний вплив на водне господарство, зокрема, зменшити рівень браконьєрства, стимулювати розвиток підприємств, які паралельно зі своєю діяльністю буду захищати тваринний і рослинний світ гідросфери. Держава також створює заповідники і заказники, завдяки яким охороняються рідкісні тварини. Явним мінусом сучасної діяльності держави в Україні є недоробка запобіжних заходів порушення законодавства – незважаючи на існуючі закони, браконьєрство продовжує процвітати, рослинний і тваринний світ знаходиться під загрозою вимирання.
2. Споживачі водних ресурсів – це звичайні люди, які використовують воду і її ресурси в своїх цілях. Використання води людьми різноманітне: для потреб сільського господарства, для приготування їжі, дій по дотриманню гігієни і так далі. Споживачі води повинні сплачувати певну суму грошей за споживану воду. Податки на воду дозволяють скоротити її споживання хоча б частково, вмотивувати людей ставитися до води більш дбайливо і уважно. Несправності в технічних агрегатах, які використовуються суспільством, призводять до зайвих витрат води, яких можна було б уникнути. Законодавча база держави забороняє ряд дій, який може негативно позначитися на біорізноманіття гідросфери, а також чистоті самої гідросфери. Зокрема, підприємства повинні встановлювати фільтри, щоб не забруднювати водне середовище, забороняється браконьєрство, а також використання живих організмів в харчових цілях в певний час (забороняється рибалка в період нересту багатьох риб, особливо риб, занесених до Червоної Книги України або інших держав) . Поширення інформації про захист гідросфери серед споживачів водних ресурсів є одним із завдань водного господарства країни. Інформування населення дозволяє зберегти природне багатство водних джерел в його первинному вигляді.
3. Підприємці – це юридичні особи, які заробляють гроші, роблячи ті чи інші операції з водними ресурсами держави. Як правило, підприємці приватизують водойми для приватного користування, але це дозволено далеко не завжди. Так, наприклад, приватизація ділянок річок заборонена, можна взяти в приватну власність тільки озеро (на певних умовах) або ставок. Якщо ставок штучний, а не природний, у підприємця буде набагато більше можливостей для його використання. Підприємницька діяльність, пов’язана з гідросферою, різноманітна. Найпростіший приклад подібної діяльності: отримання води і її продаж. Особливо даний аспект стосується джерел води з особливими властивостями, солоних джерел та інших. Для продажу води, вона повинна відповідати певним якостям, які встановлені ГОСТами держави і прописані у відповідних документах. Також підприємці розвивають тваринний і рослинний промисел. Наприклад, вирощування морської капусти в штучно створеному середовищі – це теж приклад підприємницької діяльності. Багато юридичні особи займаються розведенням рідкісних видів риб або риб промислового значення, продаючи потім їх на ринок. Також є люди, які розводять рідкісних представників флори чи фауни. Як правило, такі підприємці отримують дохід від держави, яке і бере на себе витрати. Діяльність юридичної особи обмежена багатьма законами і нормативно-правовими актами, недотримання яких буде вести до санкціонування підприємництва з боку держави.
Це основні сторони водного господарства в державі. Згадуючи підприємців, ми частково торкнулися тих видів робіт, які вони здійснюють. Конкретизуємо ці дії і дамо їм більш докладні визначення.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)