СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: поглибити знання учнів про особливості народної творчості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розгадування кросворда

1. Уява, вигадка. (Фантазія)

2. Короткі рядки у віршованій формі, які супроводжують дитину в будь-якій дії, наприклад, під час пробудження, вмивання, годування та одягання на прогулянку. (Потішки)

3. Вірші, звернені до природи, природних явищ – таких, як дощ, сонечко, весна, літо і т. ін. (Заклички)

4. Виховання, розвиток. (Культура)

5. Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною. (Казка)

6. Народна оповідь про життя певної особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. (Легенда)

7. Невеликі вірші, які описують смішні і безглузді ситуації, що супроводжуються грою слів і різними жартами. (Примовки)

8. Спеціально підібрана фраза зі складним для вимови підбором звуків, швидко сказана, жартівлива приказка або примовка. (Скоромовка)

– Прочитайте ключове слово. (Фольклор)

Фольклор – (англ. народна мудрість; народне знання) – це різножанрові твори, які складалися народом, передавалися з вуст в уста із сивої давнини.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з фольклором – перлинами усної народної творчості.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Українська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, письмових і мовних пам’яток, що збереглися до нашого часу. Це лише незначна частина, яку пощадив час. Але цього вистачило для того, щоб скласти цілісне уявлення про багату культуру Київської Русі.

Усна народна творчість, яка передавалася і збагачувалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів і літописів.

Давні народні пісні, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ предків, їх світосприймання, мораль.

З дохристиянської пори дійшли до нас русальні пісні, обрядово-весільні, похоронні голосіння, різні заклинання.

Значний інтерес для істориків представляють бувальщини, в яких міфи з’єднувалися з реальними спогадами про важливі історичні події. До таких бувальщин відносять розповідь про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь та заснування ними Києва, про хороброго ремісника Кожум’яку та ін.

Чудовими пам’ятниками давньоруської творчості є билини. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу велетнів-багатирів з кочівниками.

2. Гра “Магніт”

– Які слова “притягує” до себе слово фольклор?

3. Гра “Лабіринт”

– Пройдіть лабіринтом, прочитайте народну мудрість.

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що розповідають прислів’я?

4. Гра “Диктор телебачення”

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Прислів’я були й залишаються енциклопедією народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і природним довкіллям, які б не знайшли відображення у народній мудрості. Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що в прислів’ях “як у дзеркалі відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя”.

Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Прислів’я, дихаючи життям, пробуджують до життя й розвитку рідного слова.

– Пригадайте випадок із життя, прочитану історію, що стосується одного з прислів’їв.

5. Гра “Карусель”

Конкурс знавців прислів’їв

Кожний учень називає по прислів’ю. Переможець – той, за ким залишається останнє слово.

6. Гра “Добери прислів’я”

– Ти допомагаєш батькам по господарству, не засмучуєш, поважаєш батьків. (Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.)

– Якщо ти посварився з другом і сумуєш за ним, не знаючи, як помиритися, яке прислів’я ти пригадаєш? (Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.)

– Ти поїхав у гості і сумуєш за рідними, за домівкою. (В гостях добре, а дома краще.)

– Ти навчив бабусю користуватися мобільним телефоном. (Вік живи – вік учись. Дарма, що малий, а й старого навчить!)

– Під час змагань ваша команда програла, бо капітан не зумів вас згуртувати. (Без доброго командира військо – отара.)

– Друг не захотів виконати роботу, яку доручили тобі. (Дружба дружбою, а служба службою.)

– Тобі важко розв’язати задачу з математики. (Без муки нема науки.)

7. Фізкультхвилинка

8. Читай – запам’ятовуй

– Мирилки були придумані на випадок сварки. Усім відомо, що жодна гра не проходить без суперечок або сварки. Мирилка покликана допомогти малюкам вимовити перші і дуже важкі слова примирення.

– Посварились, поштовхались,

Над собою посміялись!

– Мир, мир, миром,

Пироги з сиром,

Вареники з маслом,

Ми – подружки красні.

– Трішки з братом посварились,

Знову дружньо помирились.

– Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько –

Миріться швиденько!

– Які мирилки запам’ятали?

– Чи були у вашому житті випадки, коли мирилки вам допомогли помиритися?

ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько.

– Цей фольклорний твір приваблює добротою й сердечністю, тим, що закликає до злагоди, дружби; у ньому змальовані прекрасні картини природи. Поетичність і задушевність підсилюються звертаннями, зменшено-пестливими словами.

– Що цікавого про мирилки запам’ятали?

9. Читання текстів народних пісень

1) Вступне слово вчителя.

– Ми, українці,- нація дуже давня. Ми самі створили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, прислів’їв, загадок. А особливо багато пісень – їх понад 200 тисяч!

Ось сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

Першими піснями, які чули ви від своїх матусь, були колискові.

– А які колискові пісні ви знаєте?

2) Самостійне читання пісні учнями технікою “Луна”.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,

Діточок малих спатоньки кладе.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,

В сні щасливому зогрієшся ти.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,

Діточкам малим спатоньки вже час.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

– Про що співається у пісні?

– Як ви вважаєте, кому матуся наспівувала цю пісеньку?

– Які картини намальовано у пісні?

– Чому перші слова у строфах повторюються?

– Які почуття викликала у вас пісня?

3) Слухання аудіозапису пісні у виконанні Ніни Матвієнко (альбом “З маминих долонь”).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Цікаво знати, що…

– Моя хата з краю.

Неправильне тлумачення: “Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати”.

Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на людях тих, що жили з краю, була особлива відповідальність – першими зустрічати будь-яку небезпеку і, за необхідності, давати відсіч будь-якій небезпеці. Тому, заявляючи “Моя хата з краю”, селянин насправді говорив: “Я готовий своїм життям охороняти спокій свого села”.

– Не своє – не жаль.

Неправильне тлумачення: “На чуже наплювати”.

Усі речі, як прекрасно розумів селянин, врешті-решт, належать Богу. Тому, коли селянина просили чим-небудь поділитися, він відповідав: “Не своє – не жаль”. Мовляв, ця річ належить не мені, а Богові, так чого я про неї шкодуватиму?

– Чужа робота – невеликий клопіт.

Неправильне тлумачення: “Коли хтось працює, ти не втомлюєшся”.

Тут йдеться про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить: “Якщо хтось захворів, ми просто тісніше зімкнемо ряди і зробимо не лише свою роботу, але й чужу”.

2. Технологія “Мозковий штурм”

– Чи правильне твердження: “Література починається з фольклору, як річка починається з джерела”? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що означає слово фольклор?

– Коли ви почули цей термін уперше?

– Які фольклорні твори вам відомі?

– Які перлини народної творчості ми опрацювали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Міфи Стародавньої Греції”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

УРОК 3. СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: поглибити знання учнів про особливості народної творчості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розгадування кросворда

1. Уява, вигадка. (Фантазія)

2. Короткі рядки у віршованій формі, які супроводжують дитину в будь-якій дії, наприклад, під час пробудження, вмивання, годування та одягання на прогулянку. (Потішки)

3. Вірші, звернені до природи, природних явищ – таких, як дощ, сонечко, весна, літо і т. ін. (Заклички)

4. Виховання, розвиток. (Культура)

5. Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною. (Казка)

6. Народна оповідь про життя певної особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. (Легенда)

7. Невеликі вірші, які описують смішні і безглузді ситуації, що супроводжуються грою слів і різними жартами. (Примовки)

8. Спеціально підібрана фраза зі складним для вимови підбором звуків, швидко сказана, жартівлива приказка або примовка. (Скоромовка)

– Прочитайте ключове слово. (Фольклор)

Фольклор – (англ. народна мудрість; народне знання) – це різножанрові твори, які складалися народом, передавалися з вуст в уста із сивої давнини.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з фольклором – перлинами усної народної творчості.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Українська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, письмових і мовних пам’яток, що збереглися до нашого часу. Це лише незначна частина, яку пощадив час. Але цього вистачило для того, щоб скласти цілісне уявлення про багату культуру Київської Русі.

Усна народна творчість, яка передавалася і збагачувалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів і літописів.

Давні народні пісні, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ предків, їх світосприймання, мораль.

З дохристиянської пори дійшли до нас русальні пісні, обрядово-весільні, похоронні голосіння, різні заклинання.

Значний інтерес для істориків представляють бувальщини, в яких міфи з’єднувалися з реальними спогадами про важливі історичні події. До таких бувальщин відносять розповідь про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь та заснування ними Києва, про хороброго ремісника Кожум’яку та ін.

Чудовими пам’ятниками давньоруської творчості є билини. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу велетнів-багатирів з кочівниками.

2. Гра “Магніт”

– Які слова “притягує” до себе слово фольклор?

3. Гра “Лабіринт”

– Пройдіть лабіринтом, прочитайте народну мудрість.

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що розповідають прислів’я?

4. Гра “Диктор телебачення”

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Прислів’я були й залишаються енциклопедією народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і природним довкіллям, які б не знайшли відображення у народній мудрості. Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що в прислів’ях “як у дзеркалі відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя”.

Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Прислів’я, дихаючи життям, пробуджують до життя й розвитку рідного слова.

– Пригадайте випадок із життя, прочитану історію, що стосується одного з прислів’їв.

5. Гра “Карусель”

Конкурс знавців прислів’їв

Кожний учень називає по прислів’ю. Переможець – той, за ким залишається останнє слово.

6. Гра “Добери прислів’я”

– Ти допомагаєш батькам по господарству, не засмучуєш, поважаєш батьків. (Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.)

– Якщо ти посварився з другом і сумуєш за ним, не знаючи, як помиритися, яке прислів’я ти пригадаєш? (Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.)

– Ти поїхав у гості і сумуєш за рідними, за домівкою. (В гостях добре, а дома краще.)

– Ти навчив бабусю користуватися мобільним телефоном. (Вік живи – вік учись. Дарма, що малий, а й старого навчить!)

– Під час змагань ваша команда програла, бо капітан не зумів вас згуртувати. (Без доброго командира військо – отара.)

– Друг не захотів виконати роботу, яку доручили тобі. (Дружба дружбою, а служба службою.)

– Тобі важко розв’язати задачу з математики. (Без муки нема науки.)

7. Фізкультхвилинка

8. Читай – запам’ятовуй

– Мирилки були придумані на випадок сварки. Усім відомо, що жодна гра не проходить без суперечок або сварки. Мирилка покликана допомогти малюкам вимовити перші і дуже важкі слова примирення.

– Посварились, поштовхались,

Над собою посміялись!

– Мир, мир, миром,

Пироги з сиром,

Вареники з маслом,

Ми – подружки красні.

– Трішки з братом посварились,

Знову дружньо помирились.

– Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько –

Миріться швиденько!

– Які мирилки запам’ятали?

– Чи були у вашому житті випадки, коли мирилки вам допомогли помиритися?

ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько.

– Цей фольклорний твір приваблює добротою й сердечністю, тим, що закликає до злагоди, дружби; у ньому змальовані прекрасні картини природи. Поетичність і задушевність підсилюються звертаннями, зменшено-пестливими словами.

– Що цікавого про мирилки запам’ятали?

9. Читання текстів народних пісень

1) Вступне слово вчителя.

– Ми, українці,- нація дуже давня. Ми самі створили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, прислів’їв, загадок. А особливо багато пісень – їх понад 200 тисяч!

Ось сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

Першими піснями, які чули ви від своїх матусь, були колискові.

– А які колискові пісні ви знаєте?

2) Самостійне читання пісні учнями технікою “Луна”.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,

Діточок малих спатоньки кладе.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,

В сні щасливому зогрієшся ти.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,

Діточкам малим спатоньки вже час.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

– Про що співається у пісні?

– Як ви вважаєте, кому матуся наспівувала цю пісеньку?

– Які картини намальовано у пісні?

– Чому перші слова у строфах повторюються?

– Які почуття викликала у вас пісня?

3) Слухання аудіозапису пісні у виконанні Ніни Матвієнко (альбом “З маминих долонь”).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Цікаво знати, що…

– Моя хата з краю.

Неправильне тлумачення: “Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати”.

Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на людях тих, що жили з краю, була особлива відповідальність – першими зустрічати будь-яку небезпеку і, за необхідності, давати відсіч будь-якій небезпеці. Тому, заявляючи “Моя хата з краю”, селянин насправді говорив: “Я готовий своїм життям охороняти спокій свого села”.

– Не своє – не жаль.

Неправильне тлумачення: “На чуже наплювати”.

Усі речі, як прекрасно розумів селянин, врешті-решт, належать Богу. Тому, коли селянина просили чим-небудь поділитися, він відповідав: “Не своє – не жаль”. Мовляв, ця річ належить не мені, а Богові, так чого я про неї шкодуватиму?

– Чужа робота – невеликий клопіт.

Неправильне тлумачення: “Коли хтось працює, ти не втомлюєшся”.

Тут йдеться про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить: “Якщо хтось захворів, ми просто тісніше зімкнемо ряди і зробимо не лише свою роботу, але й чужу”.

2. Технологія “Мозковий штурм”

– Чи правильне твердження: “Література починається з фольклору, як річка починається з джерела”? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що означає слово фольклор?

– Коли ви почули цей термін уперше?

– Які фольклорні твори вам відомі?

– Які перлини народної творчості ми опрацювали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Міфи Стародавньої Греції”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

УРОК 3. СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: поглибити знання учнів про особливості народної творчості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розгадування кросворда

1. Уява, вигадка. (Фантазія)

2. Короткі рядки у віршованій формі, які супроводжують дитину в будь-якій дії, наприклад, під час пробудження, вмивання, годування та одягання на прогулянку. (Потішки)

3. Вірші, звернені до природи, природних явищ – таких, як дощ, сонечко, весна, літо і т. ін. (Заклички)

4. Виховання, розвиток. (Культура)

5. Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною. (Казка)

6. Народна оповідь про життя певної особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. (Легенда)

7. Невеликі вірші, які описують смішні і безглузді ситуації, що супроводжуються грою слів і різними жартами. (Примовки)

8. Спеціально підібрана фраза зі складним для вимови підбором звуків, швидко сказана, жартівлива приказка або примовка. (Скоромовка)

– Прочитайте ключове слово. (Фольклор)

Фольклор – (англ. народна мудрість; народне знання) – це різножанрові твори, які складалися народом, передавалися з вуст в уста із сивої давнини.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з фольклором – перлинами усної народної творчості.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Українська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, письмових і мовних пам’яток, що збереглися до нашого часу. Це лише незначна частина, яку пощадив час. Але цього вистачило для того, щоб скласти цілісне уявлення про багату культуру Київської Русі.

Усна народна творчість, яка передавалася і збагачувалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів і літописів.

Давні народні пісні, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ предків, їх світосприймання, мораль.

З дохристиянської пори дійшли до нас русальні пісні, обрядово-весільні, похоронні голосіння, різні заклинання.

Значний інтерес для істориків представляють бувальщини, в яких міфи з’єднувалися з реальними спогадами про важливі історичні події. До таких бувальщин відносять розповідь про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь та заснування ними Києва, про хороброго ремісника Кожум’яку та ін.

Чудовими пам’ятниками давньоруської творчості є билини. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу велетнів-багатирів з кочівниками.

2. Гра “Магніт”

– Які слова “притягує” до себе слово фольклор?

3. Гра “Лабіринт”

– Пройдіть лабіринтом, прочитайте народну мудрість.

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що розповідають прислів’я?

4. Гра “Диктор телебачення”

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Прислів’я були й залишаються енциклопедією народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і природним довкіллям, які б не знайшли відображення у народній мудрості. Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що в прислів’ях “як у дзеркалі відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя”.

Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Прислів’я, дихаючи життям, пробуджують до життя й розвитку рідного слова.

– Пригадайте випадок із життя, прочитану історію, що стосується одного з прислів’їв.

5. Гра “Карусель”

Конкурс знавців прислів’їв

Кожний учень називає по прислів’ю. Переможець – той, за ким залишається останнє слово.

6. Гра “Добери прислів’я”

– Ти допомагаєш батькам по господарству, не засмучуєш, поважаєш батьків. (Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.)

– Якщо ти посварився з другом і сумуєш за ним, не знаючи, як помиритися, яке прислів’я ти пригадаєш? (Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.)

– Ти поїхав у гості і сумуєш за рідними, за домівкою. (В гостях добре, а дома краще.)

– Ти навчив бабусю користуватися мобільним телефоном. (Вік живи – вік учись. Дарма, що малий, а й старого навчить!)

– Під час змагань ваша команда програла, бо капітан не зумів вас згуртувати. (Без доброго командира військо – отара.)

– Друг не захотів виконати роботу, яку доручили тобі. (Дружба дружбою, а служба службою.)

– Тобі важко розв’язати задачу з математики. (Без муки нема науки.)

7. Фізкультхвилинка

8. Читай – запам’ятовуй

– Мирилки були придумані на випадок сварки. Усім відомо, що жодна гра не проходить без суперечок або сварки. Мирилка покликана допомогти малюкам вимовити перші і дуже важкі слова примирення.

– Посварились, поштовхались,

Над собою посміялись!

– Мир, мир, миром,

Пироги з сиром,

Вареники з маслом,

Ми – подружки красні.

– Трішки з братом посварились,

Знову дружньо помирились.

– Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько –

Миріться швиденько!

– Які мирилки запам’ятали?

– Чи були у вашому житті випадки, коли мирилки вам допомогли помиритися?

ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько.

– Цей фольклорний твір приваблює добротою й сердечністю, тим, що закликає до злагоди, дружби; у ньому змальовані прекрасні картини природи. Поетичність і задушевність підсилюються звертаннями, зменшено-пестливими словами.

– Що цікавого про мирилки запам’ятали?

9. Читання текстів народних пісень

1) Вступне слово вчителя.

– Ми, українці,- нація дуже давня. Ми самі створили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, прислів’їв, загадок. А особливо багато пісень – їх понад 200 тисяч!

Ось сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

Першими піснями, які чули ви від своїх матусь, були колискові.

– А які колискові пісні ви знаєте?

2) Самостійне читання пісні учнями технікою “Луна”.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,

Діточок малих спатоньки кладе.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,

В сні щасливому зогрієшся ти.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,

Діточкам малим спатоньки вже час.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

– Про що співається у пісні?

– Як ви вважаєте, кому матуся наспівувала цю пісеньку?

– Які картини намальовано у пісні?

– Чому перші слова у строфах повторюються?

– Які почуття викликала у вас пісня?

3) Слухання аудіозапису пісні у виконанні Ніни Матвієнко (альбом “З маминих долонь”).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Цікаво знати, що…

– Моя хата з краю.

Неправильне тлумачення: “Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати”.

Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на людях тих, що жили з краю, була особлива відповідальність – першими зустрічати будь-яку небезпеку і, за необхідності, давати відсіч будь-якій небезпеці. Тому, заявляючи “Моя хата з краю”, селянин насправді говорив: “Я готовий своїм життям охороняти спокій свого села”.

– Не своє – не жаль.

Неправильне тлумачення: “На чуже наплювати”.

Усі речі, як прекрасно розумів селянин, врешті-решт, належать Богу. Тому, коли селянина просили чим-небудь поділитися, він відповідав: “Не своє – не жаль”. Мовляв, ця річ належить не мені, а Богові, так чого я про неї шкодуватиму?

– Чужа робота – невеликий клопіт.

Неправильне тлумачення: “Коли хтось працює, ти не втомлюєшся”.

Тут йдеться про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить: “Якщо хтось захворів, ми просто тісніше зімкнемо ряди і зробимо не лише свою роботу, але й чужу”.

2. Технологія “Мозковий штурм”

– Чи правильне твердження: “Література починається з фольклору, як річка починається з джерела”? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що означає слово фольклор?

– Коли ви почули цей термін уперше?

– Які фольклорні твори вам відомі?

– Які перлини народної творчості ми опрацювали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Міфи Стародавньої Греції”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

УРОК 3. СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: поглибити знання учнів про особливості народної творчості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розгадування кросворда

1. Уява, вигадка. (Фантазія)

2. Короткі рядки у віршованій формі, які супроводжують дитину в будь-якій дії, наприклад, під час пробудження, вмивання, годування та одягання на прогулянку. (Потішки)

3. Вірші, звернені до природи, природних явищ – таких, як дощ, сонечко, весна, літо і т. ін. (Заклички)

4. Виховання, розвиток. (Культура)

5. Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною. (Казка)

6. Народна оповідь про життя певної особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. (Легенда)

7. Невеликі вірші, які описують смішні і безглузді ситуації, що супроводжуються грою слів і різними жартами. (Примовки)

8. Спеціально підібрана фраза зі складним для вимови підбором звуків, швидко сказана, жартівлива приказка або примовка. (Скоромовка)

– Прочитайте ключове слово. (Фольклор)

Фольклор – (англ. народна мудрість; народне знання) – це різножанрові твори, які складалися народом, передавалися з вуст в уста із сивої давнини.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з фольклором – перлинами усної народної творчості.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Українська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, письмових і мовних пам’яток, що збереглися до нашого часу. Це лише незначна частина, яку пощадив час. Але цього вистачило для того, щоб скласти цілісне уявлення про багату культуру Київської Русі.

Усна народна творчість, яка передавалася і збагачувалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів і літописів.

Давні народні пісні, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ предків, їх світосприймання, мораль.

З дохристиянської пори дійшли до нас русальні пісні, обрядово-весільні, похоронні голосіння, різні заклинання.

Значний інтерес для істориків представляють бувальщини, в яких міфи з’єднувалися з реальними спогадами про важливі історичні події. До таких бувальщин відносять розповідь про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь та заснування ними Києва, про хороброго ремісника Кожум’яку та ін.

Чудовими пам’ятниками давньоруської творчості є билини. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу велетнів-багатирів з кочівниками.

2. Гра “Магніт”

– Які слова “притягує” до себе слово фольклор?

3. Гра “Лабіринт”

– Пройдіть лабіринтом, прочитайте народну мудрість.

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що розповідають прислів’я?

4. Гра “Диктор телебачення”

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Прислів’я були й залишаються енциклопедією народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і природним довкіллям, які б не знайшли відображення у народній мудрості. Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що в прислів’ях “як у дзеркалі відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя”.

Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Прислів’я, дихаючи життям, пробуджують до життя й розвитку рідного слова.

– Пригадайте випадок із життя, прочитану історію, що стосується одного з прислів’їв.

5. Гра “Карусель”

Конкурс знавців прислів’їв

Кожний учень називає по прислів’ю. Переможець – той, за ким залишається останнє слово.

6. Гра “Добери прислів’я”

– Ти допомагаєш батькам по господарству, не засмучуєш, поважаєш батьків. (Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.)

– Якщо ти посварився з другом і сумуєш за ним, не знаючи, як помиритися, яке прислів’я ти пригадаєш? (Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.)

– Ти поїхав у гості і сумуєш за рідними, за домівкою. (В гостях добре, а дома краще.)

– Ти навчив бабусю користуватися мобільним телефоном. (Вік живи – вік учись. Дарма, що малий, а й старого навчить!)

– Під час змагань ваша команда програла, бо капітан не зумів вас згуртувати. (Без доброго командира військо – отара.)

– Друг не захотів виконати роботу, яку доручили тобі. (Дружба дружбою, а служба службою.)

– Тобі важко розв’язати задачу з математики. (Без муки нема науки.)

7. Фізкультхвилинка

8. Читай – запам’ятовуй

– Мирилки були придумані на випадок сварки. Усім відомо, що жодна гра не проходить без суперечок або сварки. Мирилка покликана допомогти малюкам вимовити перші і дуже важкі слова примирення.

– Посварились, поштовхались,

Над собою посміялись!

– Мир, мир, миром,

Пироги з сиром,

Вареники з маслом,

Ми – подружки красні.

– Трішки з братом посварились,

Знову дружньо помирились.

– Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько –

Миріться швиденько!

– Які мирилки запам’ятали?

– Чи були у вашому житті випадки, коли мирилки вам допомогли помиритися?

ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько.

– Цей фольклорний твір приваблює добротою й сердечністю, тим, що закликає до злагоди, дружби; у ньому змальовані прекрасні картини природи. Поетичність і задушевність підсилюються звертаннями, зменшено-пестливими словами.

– Що цікавого про мирилки запам’ятали?

9. Читання текстів народних пісень

1) Вступне слово вчителя.

– Ми, українці,- нація дуже давня. Ми самі створили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, прислів’їв, загадок. А особливо багато пісень – їх понад 200 тисяч!

Ось сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

Першими піснями, які чули ви від своїх матусь, були колискові.

– А які колискові пісні ви знаєте?

2) Самостійне читання пісні учнями технікою “Луна”.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,

Діточок малих спатоньки кладе.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,

В сні щасливому зогрієшся ти.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,

Діточкам малим спатоньки вже час.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

– Про що співається у пісні?

– Як ви вважаєте, кому матуся наспівувала цю пісеньку?

– Які картини намальовано у пісні?

– Чому перші слова у строфах повторюються?

– Які почуття викликала у вас пісня?

3) Слухання аудіозапису пісні у виконанні Ніни Матвієнко (альбом “З маминих долонь”).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Цікаво знати, що…

– Моя хата з краю.

Неправильне тлумачення: “Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати”.

Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на людях тих, що жили з краю, була особлива відповідальність – першими зустрічати будь-яку небезпеку і, за необхідності, давати відсіч будь-якій небезпеці. Тому, заявляючи “Моя хата з краю”, селянин насправді говорив: “Я готовий своїм життям охороняти спокій свого села”.

– Не своє – не жаль.

Неправильне тлумачення: “На чуже наплювати”.

Усі речі, як прекрасно розумів селянин, врешті-решт, належать Богу. Тому, коли селянина просили чим-небудь поділитися, він відповідав: “Не своє – не жаль”. Мовляв, ця річ належить не мені, а Богові, так чого я про неї шкодуватиму?

– Чужа робота – невеликий клопіт.

Неправильне тлумачення: “Коли хтось працює, ти не втомлюєшся”.

Тут йдеться про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить: “Якщо хтось захворів, ми просто тісніше зімкнемо ряди і зробимо не лише свою роботу, але й чужу”.

2. Технологія “Мозковий штурм”

– Чи правильне твердження: “Література починається з фольклору, як річка починається з джерела”? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що означає слово фольклор?

– Коли ви почули цей термін уперше?

– Які фольклорні твори вам відомі?

– Які перлини народної творчості ми опрацювали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Міфи Стародавньої Греції”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.

УРОК 3. СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Мета: поглибити знання учнів про особливості народної творчості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розгадування кросворда

1. Уява, вигадка. (Фантазія)

2. Короткі рядки у віршованій формі, які супроводжують дитину в будь-якій дії, наприклад, під час пробудження, вмивання, годування та одягання на прогулянку. (Потішки)

3. Вірші, звернені до природи, природних явищ – таких, як дощ, сонечко, весна, літо і т. ін. (Заклички)

4. Виховання, розвиток. (Культура)

5. Розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною. (Казка)

6. Народна оповідь про життя певної особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. (Легенда)

7. Невеликі вірші, які описують смішні і безглузді ситуації, що супроводжуються грою слів і різними жартами. (Примовки)

8. Спеціально підібрана фраза зі складним для вимови підбором звуків, швидко сказана, жартівлива приказка або примовка. (Скоромовка)

– Прочитайте ключове слово. (Фольклор)

Фольклор – (англ. народна мудрість; народне знання) – це різножанрові твори, які складалися народом, передавалися з вуст в уста із сивої давнини.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми продовжимо ознайомлення з фольклором – перлинами усної народної творчості.

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

– Українська культура представлена багатьма тисячами фольклорних, письмових і мовних пам’яток, що збереглися до нашого часу. Це лише незначна частина, яку пощадив час. Але цього вистачило для того, щоб скласти цілісне уявлення про багату культуру Київської Русі.

Усна народна творчість, яка передавалася і збагачувалася з покоління в покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів і літописів.

Давні народні пісні, казки, легенди, прислів’я зберегли і донесли до нас духовний світ предків, їх світосприймання, мораль.

З дохристиянської пори дійшли до нас русальні пісні, обрядово-весільні, похоронні голосіння, різні заклинання.

Значний інтерес для істориків представляють бувальщини, в яких міфи з’єднувалися з реальними спогадами про важливі історичні події. До таких бувальщин відносять розповідь про Кия, Щека, Хорива і сестру їх Либідь та заснування ними Києва, про хороброго ремісника Кожум’яку та ін.

Чудовими пам’ятниками давньоруської творчості є билини. Вони розповідають про побут і звичаї княжого двору, його дружини, про самовіддану боротьбу велетнів-багатирів з кочівниками.

2. Гра “Магніт”

– Які слова “притягує” до себе слово фольклор?

3. Гра “Лабіринт”

– Пройдіть лабіринтом, прочитайте народну мудрість.

– Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що розповідають прислів’я?

4. Гра “Диктор телебачення”

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

Прислів’я були й залишаються енциклопедією народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і природним довкіллям, які б не знайшли відображення у народній мудрості. Видатний педагог К. Д. Ушинський писав, що в прислів’ях “як у дзеркалі відтворені всі сторони життя народу: домашня, родинна, рільнича, лісова, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя”.

Прислів’я – це животрепетний вияв рідного слова, що вилетіло безпосередньо з його живого, глибокого джерела вічно юної душі народу, яка вічно розвивається. Прислів’я, дихаючи життям, пробуджують до життя й розвитку рідного слова.

– Пригадайте випадок із життя, прочитану історію, що стосується одного з прислів’їв.

5. Гра “Карусель”

Конкурс знавців прислів’їв

Кожний учень називає по прислів’ю. Переможець – той, за ким залишається останнє слово.

6. Гра “Добери прислів’я”

– Ти допомагаєш батькам по господарству, не засмучуєш, поважаєш батьків. (Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.)

– Якщо ти посварився з другом і сумуєш за ним, не знаючи, як помиритися, яке прислів’я ти пригадаєш? (Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися.)

– Ти поїхав у гості і сумуєш за рідними, за домівкою. (В гостях добре, а дома краще.)

– Ти навчив бабусю користуватися мобільним телефоном. (Вік живи – вік учись. Дарма, що малий, а й старого навчить!)

– Під час змагань ваша команда програла, бо капітан не зумів вас згуртувати. (Без доброго командира військо – отара.)

– Друг не захотів виконати роботу, яку доручили тобі. (Дружба дружбою, а служба службою.)

– Тобі важко розв’язати задачу з математики. (Без муки нема науки.)

7. Фізкультхвилинка

8. Читай – запам’ятовуй

– Мирилки були придумані на випадок сварки. Усім відомо, що жодна гра не проходить без суперечок або сварки. Мирилка покликана допомогти малюкам вимовити перші і дуже важкі слова примирення.

– Посварились, поштовхались,

Над собою посміялись!

– Мир, мир, миром,

Пироги з сиром,

Вареники з маслом,

Ми – подружки красні.

– Трішки з братом посварились,

Знову дружньо помирились.

– Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько –

Миріться швиденько!

– Які мирилки запам’ятали?

– Чи були у вашому житті випадки, коли мирилки вам допомогли помиритися?

ВИШНІ-ЧЕРЕШНІ

Вишні-черешні розвиваються,

Синє озеро розливається,

Ясне сонечко усміхається,

Жито силоньки набирається.

Через тин вишня похилилася,

Дві подруженьки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

Не сварімося, моє серденько.

– Цей фольклорний твір приваблює добротою й сердечністю, тим, що закликає до злагоди, дружби; у ньому змальовані прекрасні картини природи. Поетичність і задушевність підсилюються звертаннями, зменшено-пестливими словами.

– Що цікавого про мирилки запам’ятали?

9. Читання текстів народних пісень

1) Вступне слово вчителя.

– Ми, українці,- нація дуже давня. Ми самі створили свою національну культуру. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, прислів’їв, загадок. А особливо багато пісень – їх понад 200 тисяч!

Ось сьогодні ми ознайомимося з деякими із них.

Першими піснями, які чули ви від своїх матусь, були колискові.

– А які колискові пісні ви знаєте?

2) Самостійне читання пісні учнями технікою “Луна”.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,

Діточок малих спатоньки кладе.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Під вікном тремтить вишенька мала,

В хатку проситься, бо прийшла зима.

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,

В сні щасливому зогрієшся ти.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Йди до хлопчика, люба вишенько,

В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,

Діточкам малим спатоньки вже час.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

Рости, хлопчику, з вишенькою враз,

Хай не скупиться доленька для вас.

– Про що співається у пісні?

– Як ви вважаєте, кому матуся наспівувала цю пісеньку?

– Які картини намальовано у пісні?

– Чому перші слова у строфах повторюються?

– Які почуття викликала у вас пісня?

3) Слухання аудіозапису пісні у виконанні Ніни Матвієнко (альбом “З маминих долонь”).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Цікаво знати, що…

– Моя хата з краю.

Неправильне тлумачення: “Я нічого не знаю, не бачив, і мені на все наплювати”.

Раніше села розташовувалися довгою лінією будинків уздовж дороги. І на людях тих, що жили з краю, була особлива відповідальність – першими зустрічати будь-яку небезпеку і, за необхідності, давати відсіч будь-якій небезпеці. Тому, заявляючи “Моя хата з краю”, селянин насправді говорив: “Я готовий своїм життям охороняти спокій свого села”.

– Не своє – не жаль.

Неправильне тлумачення: “На чуже наплювати”.

Усі речі, як прекрасно розумів селянин, врешті-решт, належать Богу. Тому, коли селянина просили чим-небудь поділитися, він відповідав: “Не своє – не жаль”. Мовляв, ця річ належить не мені, а Богові, так чого я про неї шкодуватиму?

– Чужа робота – невеликий клопіт.

Неправильне тлумачення: “Коли хтось працює, ти не втомлюєшся”.

Тут йдеться про заміну хворого товариша. Цією приказкою селянин говорить: “Якщо хтось захворів, ми просто тісніше зімкнемо ряди і зробимо не лише свою роботу, але й чужу”.

2. Технологія “Мозковий штурм”

– Чи правильне твердження: “Література починається з фольклору, як річка починається з джерела”? Чому?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Що означає слово фольклор?

– Коли ви почули цей термін уперше?

– Які фольклорні твори вам відомі?

– Які перлини народної творчості ми опрацювали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Міфи Стародавньої Греції”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

СТОРІНКАМИ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ