Столові гори
Круті столові гори підносяться над хащами дощового лісу, немов острови. Дослідники і сьогодні задаються питанням; як на таких горах могли виникнути унікальні спільноти рослин і тварин?
“Будинками богів” називають в Бразилії, Гайані та Венесуелі, які здаються таємничими островами на тлі навколишньої місцевості. Майже прямовисно розташовані блоки пісковику, що здіймаються над дощовим лісом на 1000 і більше метрів, виглядають так, немов створені надприродними силами. Насправді вони всього лише спадщина минулих епох. Мільйони років тому регіон між річками Амазонка і Оріноко, Ріу-Негру і Атлантичним узбережжям представляв собою величезну песчаниковимі плато. Але з тих пір вітер і дощі зруйнували більшу його частину, залишилися тільки столові гори – тепуі. Зараз на кордоні між трьома країнами Південної Америки знаходяться більше 100 таких височин.
Одні тепуі вважаються священними – подняться на них дозволено не кожному. Інші убезпечили себе від вторгнення непрошених гостей крутими схилами. На деякі з тепуі ще не ступала нога людини, на багато можна дістатися лише на вертольоті – ось чому загадковий тваринний і рослинний світ цих гір вивчений недостатньо.
Багато видів місцевих тварин і рослин не зустрічаються більше ніде – і навіть фауна і флора кожного з тепуі неповторна. Це не дивно. Адже тепуі і їх мешканці протягом мільйонів років ізольовані від решти світу і один від одного. Живі істоти з дощових лісів не можуть забратися на високі стрімкі скелі. І навпаки, жоден мешканець стрімчастого плато не може спуститися вниз.
У тепуі сформувалися ідеальні умови для виникнення нових видів. Коли представники одного виду виявляються розділеними географічними бар’єрами, шляхи їх еволюційного розвитку нерідко розходяться, адже організми змушені пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища. Так, якщо тварини і рослини на тепуі живуть в прохолодному гірському кліматі з частими грозами і дощами, то біля підніжжя гір, в дощових лісах, панує тропічна спека. Раціон теж визначає напрямок еволюції. Так, на плато, де мало їжі, виникло багато рослин-хижаків, які компенсують убогість поживних речовин, поїдаючи комах. А гриби, традиційно живуть на мертвих рослинах, селяться тут на живих організмах і живляться їх тканинами. Словом, “обителі богів” ще таять для біологів масу загадок.
У 1840 р німецький мандрівник Роберт Шомбург прочитав доповідь в Королівському географічному товаристві в Лондоні про екзотичному тваринний і рослинний світ тепуі. Почувши про існування загадкових гір, письменник Артур Конан Дойл дуже зацікавився. Натхненний цією інформацією, творець образу знаменитого детектива Шерлока Холмса дав волю фантазії. Спираючись на конкретні наукові факти, він написав пригодницький роман “Загублений світ”, який побачив світ в 1912 р У ньому на ізольованій від світу горе, прототипом якої послужила гора Рораіма-тепуі, вчені зустріли динозаврів і тварин інших видів, які давно вважалися вимерлими. Звичайно, це вигадана, але і справжні гори, що підносяться над джунглями, допомагають зрозуміти захоплюючу картину еволюції.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)