СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Пригадай!
Чи відомі тобі твори С. Руданського? Чим вони прикметні? Що ти знаєш з історії та з прочитаних творів про звичаї, побут, характер запорозького козака? Який він був? Чи мав почуття власної гідності, як її захищав?
Степан Руданський (1834-1873) – поет, фольклорист. Народився у с. Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, семінарію, але священиком не став. Усупереч волі батьків поступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Там дуже бідував, захворів на туберкульоз. Після завершення навчання поїхав працювати лікарем до м. Ялти, де написав найбільше своїх творів. Мріяв про власний будинок на березі моря. За освіченість, чесну і безкорисливу працю Руданського шанували жителі міста, обрали почесним мировим суддею. Однак місцева влада постійно його переслідувала. Усе життя поет почувався дуже самотнім. На надмогильному камені вирізьблено такі його слова: “На могилі не заплаче ніхто в чужині, хіба хмаронька заплаче дощем по мені”.
Чи знаєш ти, що…
Поет Степан Руданський мав хист до малювання карикатур. Родичі згадують, що коли в с. Хомутинцях відбувалися окружні з’їзди, він малював на учасників карикатури й підписував їх віршами, за що його батькові перепадало від начальства. Руданський мав хист і до музики – до деяких своїх поезій написав мелодії.
Працюючи в м. Ялті, поет лікував бідних людей безкоштовно, часто купував для них ліки, поселяв у себе вдома, не беручи за те платні.
С. Руданський переклав українською мовою знамениту поему “Іліада” Гомера. Для цього він вивчив грецьку та староєврейську мови, ознайомився з грецькою міфологією, історією Стародавнього Єгипту.
Популярна в народі пісня “Повій, вітре, на Вкраїну…” написана С. Руданським. Вона широко відома й у світі, перекладена угорською, польською, французькою, англійською, італійською та іншими мовами.
У Данії її співають навіть у наш час як народну пісню “Лети з вістями в рідний край”.
Ключик розуміння
Лише після смерті поета його творчістю по-справжньому зацікавилися в Україні. Він залишив велику різножанрову спадщину: ліричні вірші (деякі з них стали народними піснями), поеми, казки, байки, переклади Однак серед них особливе місце посідають співомовки які започаткував у світовій практиці український поет. Очевидно, це слово означає мовити, оповідати, як співати. Співомовки користуються великою популярністю й нині, тому часто перевидаються Відомий український художник Анатолій Базилевич створив до них чудові ілюстрації.
А. Базилевич
Степан Руданський
Ці гумористичні вірші дуже дотепні, мають динамічний сюжет. У них використано різноманітні художні засоби – діалоги, порівняння, метафори, епітети, гіперболи, прислів’я, приказки, незвичні мовні звороти – анафору, тавтологію, інверсію та ін. Це допомагає виокремити, підкреслити в тексті щось особливо важливе. Доступною для сприймання формою співомовки нагадують коломийки, які поширені в Західній Україні.
У цих творах С. Руданського відтворено суспільні й побутові відносини в Україні XIX ст. Однак зверни увагу – скрізь проста людина (козак чи селянин) поводиться гідно, вміє себе захистити від хитрощів і підступності, вона розумна, дотепна, має почуття гумору Подібні персонажі є в українських народних казках. Співомовки написані на сюжети українського фольклору, який поет почав вивчати, збирати й записувати ще студентом Кам’янець-Подільської духовної семінарії.
Запам’ятай!
Співомовки – гумористичні вірші, створені на основі фольклорних сюжетів, запозичених з анекдотів, бувальщин, казок, у яких відтворено комічні життєві ситуації.
Тавтологія (як художній засіб) – повторення того самого слова чи однокореневих слів, виразу, думки задля посилення емоційності та виразності тексту.
Наприклад: “димом здимів пан із хати”, “хтів пан когось ошукати, та й сам ошукався”.
Інверсія – змінений звичний порядок слів у реченні.
Наприклад: “здоров був” (замість “був здоров”), “багатий колись пан” (замість “колись багатий пан”).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)