Степан Олійник (1908-1982) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

Степан Олійник народився на Одещині

“…Великою популярністю користувалася в нашій окрузі газета “Червоний степ”. Читав і я цю газету. І не раз мені було дуже жалко, що про інші села пишуть, а про моє село ні разу і не згадувалося.

І от одного вечора, коли батьки й молодші сестри уже спочивали, я висмикнув із зошита два аркуші паперу, пробрався в другу половину хати, запалив каганця1 і сів писати свою першу в житті кореспонденцію…

Свого дописа назвав я “Левадівка почала сівбу”. Заклеїв конверта і написав: “Одеса, Пушкінська, 32, редакція газети “Червоний стен”, телефон: 38-41″. Мені здавалося тоді, що найголовнішим там, у редакції, е саме той телефон.

Не встиг зазначити внизу свою адресу, як на порозі з’явилася матуся моя, Наталка Василівна.

– Ти що оце пишеш? Просидів усю ніч і не спав. Батько он уже коней запрягає, в поле ж їхати треба. От нещастя, – вдарила долонями об поли.

Попало мені кріпко, але конверта я все-таки кинув у поштову скриньку.

А через тиждень… Ні, радості моєї не передати! На сторінках “Червоного степу” була моя замітка. Читало її все село.

До кінця своїх днів пам’ятав такі прості і такі мудрі батьківські слова: “Ну що ж, коли вже такий нетерпець, то пиши, сину. Але пиши правду. Боже тебе збав щось неправдиве написати…”

Перша “читацька конференція” і перше обговорення “літературних критиків” – односельчан – відбулося під батьківською коморою на дубках. Після вступного батькового слова я почав читати:

По дорозі з-за діброви –

Возять люди гарбузи.

Та такі важкі й здорові,

Аж поскрипують вози.

Не дослухавши, дядько Харитон кинув з місця репліку: “Ого не мажуть, – а вони й поскрипують! А мазь же в лавці є. Ціла діжка стоїть під стіною!..”

Я нічого не міг йому заперечити і ледь дочитав уже кінцівку вірша. Ніяких оплесків не було. “Аудиторія” хвилин зо п’ять помовчала, а потім розкритикувала мій вірш ущент. …Такими суворими були оті мої перші критики”.

1 Каганець – невеличкий світильник, що складається з гнота й посуду, до якого наливають олію, лій чи гас.

Як відомо, всі ледачі

Ждуть легенької удачі

(Без труда щоб їм везло!)

Так і з Васею було.

Вчиться Вася в п’ятім класі…

Якось друг і каже Васі:

– Знаю чудо я одне,

Чудо справді чарівне!

Будеш мати без мороки

Ти п’ятірки за уроки,

Лиш зроби, мій друже, так:

Роздобудь собі п’ятак,

Приліпи його, мов латку,

В черевик під ліву п’ятку!

Узувайся і ходи.

Піде діло – хоч куди!

Це я, – каже, – перевірив.

…Вася здуру і повірив.

Ліпить Вася Боровик

П’ять копійок в черевик.

Взувся,

Тупнув,

Взявсь у боки:

– Більш не вчитиму уроки:

Повезе мені і так –

Під п’ятою ж є п’ятак!

Вранці йшов і всю дорогу

Припадав на ліву ногу.

Ось і школа,

Ось і клас.

Арифметика якраз.

– Боровик, іди до дошки! –

Вася встав, пом’явся трошки,

На п’ятак натис – дарма!

Де ж те чудо?

Щось нема.

За годину викликають,

З географії питають.

Вася встав – ні в сих ні в тих,

Замість чуда – в класі сміх.

Мав мороку він велику,

Бо п’ятак у черевику

Відіграв одну лиш роль –

Надавив йому мозоль!

Закінчилися уроки –

Бігли учні в різні боки,

Ну. а Вася Боровик

Ледве тяг свій черевик.

Під п’ятою п’ять копійок,

А у сумці – стільки ж двійок.

1. У якому класі навчався Вася Боровик:

А) у четвертому; б) у п’ятому; в) у шостому; г) у сьомому?

2. 3 якого предмета головний герой спочатку заслужив двійку: а) з географії; б) з української літератури;

В) з арифметики; г) з біології?

3. Скільки двійок ніс у сумці додому Вася Боровик: а) дві; б) три; в) чотири; г) п’ять?

4. Чи траплялася з тобою або з твоїми друзями подібна пригода? Якщо так, то розкажи про неї своїм однокласникам і вчителеві, вона, без сумніву, сподобається їм.

5. Як ти вважаєш, чи цікаво було б жити на світі, якби так легко здобувалися “п’ятірки” (а сьогодні – “дванадцятки”)? Обгрунтуй свою відповідь.

6. Перекажи зміст гуморески кількома реченнями.

7. Який момент у гуморесці тобі видався найкумеднішим? Виразно прочитай це місце у творі.

8. Згадай, чим відрізняється гумор від сатири. Як ти вважаєш, цей твір гумористичний чи сатиричний? Обгрунтуй відповідь.

9. Чого навчає тебе і твоїх однолітків гумореска “Чудо в черевику”?

10. Розглянь ілюстрацію до вірша. Чи відбиває вона, на твою думку, його настрій? Якщо ні, то що в ній треба змінити?

11. Проілюструй найкумедніший фрагмент вірша “Чудо в черевику” Степана Олійника й візьми участь у класному конкурсі на кращий малюнок.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Степан Олійник (1908-1982) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ