Статеві відмінності пізнавальних процесів
Крім морфологічних відмінностей в будові ядер гіпоталамуса відзначені і інші структурні особливості мозку у чоловіків і жінок. Наприклад, за деякими даними, величина задній частині мозолистого тіла (валика) у жінок більше, ніж у чоловіків, що сприяє більш інтенсивному обміну інформацією між півкулями. Мабуть, розміри мозолистого тіла також визначаються кількістю статевих гормонів (Кімура, 1992). У жінок більше розмір сингулярної звивини, у чоловіків – парасінгулярной (Paus ea, 1996). Відмінність обумовлена числом нейронів, а не структурою як такої.
Багато тести, що оцінюють функціональну асиметрію півкуль мозку, виявляють меншу її вираженість у жінок порівняно з чоловіками. У хлопчиків до моменту народження більш зрілою є права половина мозку, у дівчаток – ліва. Саме тому багато дівчатка раніше починають говорити, а також читають краще хлопчиків (центр мовлення знаходиться в лівій півкулі) (Кімура, 1992).
Є припущення, що тестостерон сприяє збільшенню розміру правої півкулі (Galaburda ea, 1981). На щурах було показано, що кора правої півкулі товще у самців. Судячи з усього, андрогени не збільшують зростання правої півкулі, а гальмують зростання кори лівої, наслідком чого є більший розмір правої півкулі до моменту народження у хлопчиків (Stewart, Kolb, 1988).
На даний період дискутується положення про те, що більший розвиток правої півкулі у хлопчиків при народженні забезпечує прояв ранньої обдарованості у дітей (Schonen de, Mathivet, 1989). Саме більшою зрілістю правої півкулі хлопчиків при народженні (внаслідок більш високої концентрації тестостерону) можна пояснити і той факт, що вундеркіндами, в основному, стають саме вони.
Таким чином, вже у внутрішньоутробному розвитку мозок чоловічих і жіночих ембріонів відрізняється фізіологічно, що надалі зумовлює і психологічні відмінності, що направляються статевими гормонами. Навіть у більш пізні періоди життя гормони продовжують регулювати деякі когнітивні навички. Наприклад, у жінок пізнавальні здібності змінюються протягом менструального циклу: наростання концентрації естрогенів супроводжується погіршенням просторових здібностей і поліпшенням артикуляційних і рухових навичок (Е. Хампсон; цит. По: Кімура, 1992).
Аналогічним чином у чоловіків навесні, коли рівень тестостерону вище, виявлені гірші результати в просторових задачах (Кімура, 1992). Д. Кімура вважає, що ці відмінності виникли багато тисяч років тому, коли ще існував природний відбір в людському суспільстві. Виживали чоловіки, краще орієнтуються в просторі, оскільки ці навички були необхідні на полюванні. Для жінок більш важливими могли бути комунікативні здібності при веденні господарства та вихованні дітей.
Орієнтуючись в просторі, жінки частіше запам’ятовують наочні мітки на місцевості (наприклад, магазини, кіоски). Чоловіки в цих завданнях використовують напрямок і відстань. Виявлено зв’язок рівня тестостерону з просторовою орієнтацією. Жінка тим краще орієнтується в просторі, чим більше андрогенів у неї в крові. Для чоловіків виявлена зворотна закономірність: чим менший рівень тестостерону, тим ефективніше вони вирішують просторові завдання. Мабуть, необхідний якийсь оптимальний рівень андрогенів в крові для прояву максимальних здібностей до вирішення просторових задач (Sanders, Ross-Field, 1986).
Агресія, сексуальне збудження, здатність до виконання просторових задач наростає при введення андрогенів жінкам-транссексуалів, але паралельно погіршуються вербальні здібності. У чоловіків-транссексуалів, яким знижували рівень андрогенів, спостерігався протилежний ефект (Van Goozen ea, 1995). Це підтверджує важливість рівня гормонів у розвитку когнітивних функцій.
Є певний зв’язок між статевими гормонами і математичними здібностями: високі математичні здібності відзначені у чоловіків з низьким рівнем тестостерону, у жінок кореляцій виявлено не було (Кімура, 1992). Жінки точніше згадують розташування речей. Чоловіки володіють кращими навичками в тестах з прицілюванням (Кімура, 1992). Жінки точніше ідентифікують подібні предмети, що відображає якість сприйняття, мають більш швидкі рухові реакції і краще розвинені мовні навички. Чоловіки ефективніше проявляють себе в математичних міркуваннях, жінки – в арифметичному рахунку. Врожденность цих відмінностей доводиться тим, що вони проявляються вже з трирічного віку (Кімура, 1992). У жінок завадостійкість вище при виявленні зашумленного зорового сигналу (Удалова, Козаченко, 1988).
Жінки використовують іншу стратегію для впізнавання слів, ніж чоловіки. Згідно Дж. Мейерс-Леві (Meyers-Levy, 1989), чоловіки, структурируя інформацію, в більшій мірі прив’язують її до свого я, тоді як жінки організовують її більш неупереджено.
Статеві відмінності відсутні в тестах на словниковий запас, вербальні і невербальні міркування (Кімура, 1992). Однак при осмисленні слів жінки використовують дві півкулі, на відміну від чоловіків. М. Аннетт (Annett, Kilshaw, 1983) вважає, що навіть серед правшів жінки відрізняються більшою праворукостью. Жінки краще, ніж чоловіки, відтворюють слова і сканують їх з пам’яті, що, можливо, пов’язано з більш ефективним використанням функціональних можливостей правої півкулі (Вольф, 2000).
Жінки більше схильні груповому тиску (Ward ea, 1988). У той же час психологічні відмінності стосуються не рівня інтелекту, який може бути і високим і низьким у представників обох статей, а його якості (Кімура, 1992). Наприклад, в процесі спілкування жінку найбільше цікавить емоційна сторона, тоді як чоловіка – інформаційна. З цим пов’язана досить часта причина нерозуміння між чоловіком і жінкою. Говорячи “так”, жінка хоче показати, що вона уважно слухає партнера. Коли це ж каже чоловік, він має на увазі, що згоден з точкою зору іншої людини (Таннен, 1996).
Показано, що прогестерон і естроген підвищують здатність до реалізації тонких рухових навичок і знижують можливість виконання завдань, що вимагають просторового мислення (Barnes, 1989).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)