СТАРИЙ ЗАВІТ – Герасим’юк Василь
Володимиру Забаштанському
Мій тато у тифозному бараці
Читав Старий Завіт.
А поруч труп
Лежав. Іще вчорашній. Наче зруб,
Зіяв барак. Не винесли і вранці,
І тато книгу між собою й ним
Поклав. Заплющив очі і розплющив.
Бо вимовить не міг. А зір подужчав.
Здіймавсь барак, мов полонинський дим.
Ще мертво спали і живі. Тому
Почув мій тато кроки.
Руку потай
Поклав на книгу. І побачив постать
В бараці – наближалась у диму,
Нагадуючи здалеку Чугайстра:
Звисала вовна з нього, борода,
Як вовна, сива, лісова хода,
А поглядом барак, мов дебрю, – наскрізь.
Перехрестився тато –
Той не зник.
І вдруге, втретє, але той не здимів:
Вистукував копитами своїми,
Немовби він зайшов у пастівник.
В літа пастуші тато мій не раз
Його стрічав у світанковій мряці,
Та вперше у тифозному бараці
Цей добрий дух, як смертний страх, потряс.
Ніхто й не ворухнувся.
Мов не сплять,
А вимерли усі, як дід, що поряд.
Про що ці люди думають, говорять,
Виходячи з бараків, як з багать?..
Не вимовити слова.
Мертвий крик
Підкрався збоку, душить по-злодійськи…
Все вище дим, все вище полонинський!
І плаче полонинський чоловік
В тифозному бараці. Кличе він…
Вона жива. Вона жива ще, мати.
В якій би книзі смерть свою сховати?
Хто хвойний дим підніме із колін?
А-а-а, добрий дух? Ти вовною трясеш,
Копитами вистукуєш в бараці.
Ти ще закрутиш у своєму танці,
Але на цвинтар ти не віднесеш,
Бо яма там на всіх одна.
Вона
Чекає нас. Вона щороку глибша.
Скликає полонських духів тиша
З бараків наших. Теж – на всіх одна.
Вони приходять, коли мертво ми
Спимо.
І КНИГА захищає ложе.
І добрі, й злі. Ніхто з них не поможе,
Коли вже нам несила буть людьми.
Вони приходять у вечірній млі,
Вони приходять у ранковій мряці.
Мій тато у тифозному бараці
Побачив їхні ратиці в золі.
…Мій присмерковий полонинський дим.
Кого він в піднебессі не вколише!
Мій тато вчасно розминувся з ним
В ранковій тиші.
Стало ще тихіше.
Related posts:
- МАРА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Були собi тато й мама та й мали вони двох синiв. А були вони дуже бiднi. Тяжко їм стало двох дiтей годувати, от через те й згодилися вони вiддати одного свого сина на виховання до бабусi. Так на якийсь час i розлучилися брати. Старшого брата, що лишився дома, добре доглядали й дуже любили, бо вiн […]...
- ДЮДЯ – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Тато Зайчик витер лапкою вуса, вiдложив набiк шматочок капустяного качана й промовив, повернувшись до своїх зайченят, що гарнесенько посiдали навколо нього на заднiх лапках: – Так-от, дiтки. Ви тепер вже повиростали. Знаєте ви увесь наш заячий звичай, маєте прудкi, мiцнi ноги й теплi кожушки, на якi так нарiкали влiтку. То правда – лiтом в них […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕНЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМЮК Народився 1956 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в м. Караганді (Казахстан). Після повернення родини в Україну навчався спочатку в рідному селі Прокурава на Гуцульщині, потім – у м. Коломия. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Автор поетичних книг “Смереки” (1982), “Потоки” (1986), “Космацький узір” (1989), “Серпень за старим стилем” (2000). Лауреат Національної […]...
- Скорочено – ХУХА-МОХОВИНКА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ – 5 КЛАС Хуха-Моховинка народилася влітку. Всі її дуже любили за добру й щиру вдачу, слухняність та працьовитість. Хухи бувають різними: лісовими, печерницями, очеретянками, бур’янами, степовичками, байрачними, левадними. В залежності від того, де вони живуть. Але Хухи не люблять вогких місць, тому ніколи не живуть на болотах. Моховинка була боровинкою. Хатинка її була під великою сосною. Хуха мала […]...
- ЧОРТОВА ПЕРЕЧНИЦЯ – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Чорт Гiрчило прокинувся, як завжди, саме в той момент, коли сонце доторкнулося землi своїм нiжним червоним краєм. Ще не встигло воно закотитися за гору, як Гiрчило вже був чисто виголений й хлюпався у мисцi з теплою водою. Вiн добре вимив милом свої гострi вуха, щiточкою пошарував пазурi й почав одягатися. Тим часом його мати варила […]...
- РИБАЛЬЧИНА РУСАЛОНЬКА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Було те давно, давно… В той час ще жили на нашiй землi хоробрi та славнi лицарi – козаки-запорожцi. Були вони такi смiливi та завзятi, що їхня слава лунала не тiльки по Днiпрових порогах та по Вкраїнi широкiй, а знали їх по всьому бiлому свiтi. А помiж тих козакiв був один молодесенький козаченько, на наймення Iваненко, […]...
- “ПОТЕРЧАТА” – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й нема. А господині ж найгірше, коли вона когось чекає до столу, а той не йде. – Неначе тобі в болото пірнув! – промовила дячиха сама до себе й із серця підкинула цілий оберемок […]...
- ПЕРЕЛЕСНИК – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Саме нинi минуло вже двiстi чотири зими та двiстi три весни, як це сталося… Був тодi в одному селi гарний-прегарний, ставний парубок, бравий козак Залiзняк. I був вiн такий бравий, смiливий та завзятий, що всi люди про нього говорили: – Цей не те що ляха чи турка – вiн i самого Бiса не злякається. Умiв […]...
- ЗЛИДНI ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Був собi один чоловiк i жив вiн гарно та заможно. Працював ретельне, вчасно виконував кожну роботу, й було йому добре. В того чоловiка була мила жiнка: роботяща, охайна, лагiдна. Жили вони щасливо, все мали, нiчого лiпшого вiд долi не жадали. На працю також не нарiкали. Та от якось одного дня принесли їм з пошти листа. […]...
- МАВКА ВЕРБИНКА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ В лiсi знявся переляк… Першим вiсником прибiг сам не свiй – аж мордочка йому побiлiла – бувалий в бувальцях чорновухий Заєць. Захекавшись, вiн перебiг цiлим лiсом й кого тiльки спiткав по дорозi, перед кожним сiдав на заднi лапки, переднiми витирав вуса, вiдкашлювався й пошепки говорив: – Бiда, братця! Бiда-а!.. Бачив я, своїми очима бачив на […]...
- ПОТОРОЧА ХРИПКА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Хрипка придбала собi це наймення з того самого часу, як стала Поторочею. Мало хто знав її молодiсть, бо прийшла вона з чужої, далекої сторони. Сама ж вона була неговiрка, як i всi Поторочi, й нiколи нiчого не розповiдала про себе. Та й не було кому щось розповiдати, бо Поторочi живуть собi цiлком окремо вiд iншої […]...
- Короткий переказ – Хуха-Моховинка – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Хуха народилася останньою, влітку. Всі її дуже любили й жаліли, особливо за добру й щиру вдачу, слухняність та працьовитість. Звали її Моховинка. Взагалі Хухи бувають різними, в залежності від того, де живуть: лісовими, печерницями, очеретянками, бур’янками, степовичками, байрачними, левадними. Тільки немає болотянок, бо Хухи, як котики, не люблять вогкого. Коли ж доводиться Хухам […]...
- НЕЧИСТА СИЛА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Було це в тисяча дев’ятсот бiдувадцятому роцi. На Лисiй горi, пiд Києвом, ще з ранньої весни почалася жвава робота. Мiсцевi Чорти будували нову, велику свiтлицю. Хухи обкладали її мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та iншими оздобами. Вiдьми пiдмiтали подвiр’я, посипали пiском, чепурили стiни. Лiсовики садили новi дерева, ряснi кущi та чудовi квiти. Мавки пололи квiтники, […]...
- ВОВКУЛАКА ХРЕБ – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Хреб-Вовкулака так само, як i всi iншi Вовкулаки, був сином престарої Смертi. А як був вiн одним з перших її дiтей, то й сам вже був дуже старий та немiчний, а через те й немоторний. Багато тисяч рокiв Хреб вже тинявся по землi. Перебував вiн по рiзних сторонах: спочатку по бiльших цвинтарях, а потiм йому […]...
- Потерчата – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ – скорочено Дячиха Євпраксія поралася біля печі і гнівалася, що дяка Оверка нема. Чекав господаря й Домовик5. Він любив старого господаря за те, що той завжди був веселий та говіркий. Дяк Оверко вийшов з дому ще удосвіта до сусіднього села на храм. Вже давно споночіло, а його не було. Домовик вирішив, що за господарство йому нема чого […]...
- Хуха-Моховинка – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ – скорочено …Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись […]...
- Василь Королів-Старий. “Потерчата”, “Хуха-Моховинка” А. Ситченко, Доктор педагогічних наук; Н. Огренич, Миколаїв “Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок. ТЛ: портрет”. Після короткої довідки про письменника (вчитель може скористатися статтею про В. Короліва-Старого, вміщеною в підручнику, а […]...
- ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ (1879-1943) – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ЗАХИСНИК УКРАЇНСЬКОГО ІМЕНІ ЗА КОРДОНОМ Доля Василя Костьовича Королева (таке справжнє прізвище письменника) була трагічною та схожою на життєвий шлях багатьох українських патріотів першої половини XX століття. У сорок років, щоб уникнути розправи влади, він змушений був покинути рідну землю й блукати світами, зазнаючи поневірянь. У вигнанні він згадував Україну, краєвиди Полтавщини, де народився, свого […]...
- Короткий переказ – Потерчата – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася, що дяк Оверко десь затримався й вечеря вже перестояла. Підкинула до печі дрова й задрімала. Чекав на господаря й Домовик, який любив веселого та говіркого дяка. Дяк Оверко пішов ще вдосвіта до сусіднього села на храмове свята й досі не повернувся, хоча вже смеркало. Домовик виплигнув […]...
- ХУХА-МОХОВИНКА – ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ (1879-1943) – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як усі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що вона була манісінька, як кошенятко. Вона була добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись […]...
- ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ “ХУХА-МОХОВИНКА”. ДОБРО І ЗЛО В КАЗЦІ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Теорія літератури: портрет. Мета: – навчити учнів оцінювати вчинки казкових героїв з позицій гуманізму, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті; допомогти зрозуміти повчальність казок, відкрити доброзичливий до людини навколишній світ; – розвивати навички аналізу образів; – прищеплювати риси співчутливості, милосердя, дбайливого ставлення до навколишнього світу, бажання робити добро. Тип уроку: […]...
- ВАСИЛЬ КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КАЗКА “ХУХА-МОХОВИНКА”. ПРО ПИСЬМЕННИКА І ЙОГО ФАНТАСТИЧНІ КАЗКИ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – познайомити учнів з життям і творчістю В. Королева-Старого та його фантастичними казками; зі змістом казки “Хуха-Моховинка”, її ідейно – образними особливостями; – розвивати навички вдумливого і виразного читання казки; формувати вміння знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх; – допомогти зрозуміти повчальність казок, усвідомити важливу в житті людини потребу – уважне ставлення до […]...
- Василь Королів-Старий. Хуха-Моховинка. Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки Мета: проаналізувати казку “Хуха-Моховинка”; навчити учнів вдумливо та виразно читати казку, знаходити опис зовнішності фантастичних істот, пояснювати роль описів зовнішності героїв у творі; розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів даного твору з позицій гуманізму, грамотно висловлювати власні думки; виховувати в учнів доброту, чуйність, уважне ставлення до ближнього. Тип уроку: урок формування вмінь і навичок. Засоби навчання: […]...
- Василь Королів-Старий. Хуха-Моховинка. Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору Мета: ознайомити учнів із життєвим шляхом В. Королева-Старого і його фантастичними казками; розвивати в учнів уміння відтворювати в уяві незвичайні художні картини, зображені автором, на прикладі твору “Хуха-Моховинка”; розкрити алегорію казки, її мораль; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до літератури; прищеплювати бажання робити добро, поважати старших. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, […]...
- Новий Завіт – ПРАДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Новий Завіт складається з Євангелій, написаних святими апостолами, і розповідає про народження, життя і мученицьку смерть Ісуса Христа, основоположника християнства. У Новому Завіті вміщена Нагірна проповідь Ісуса Христа – один із шедеврів християнської літератури. У ній викладені моральні сентенції, що є основоположними для християнства: люби ворогів своїх, якщо вдарили по одній щоці – підстав другу, […]...
- Скорочено – НОВИЙ ЗАВІТ ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ (НАГОРНА ПРОПОВІДЬ) Хто блаженний А він, звівши очі на учнів своїх, говорив: “Блаженні убогі,- Царство Боже бо ваше. Блаженні голодні тепер, бо нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви. Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас… за Людського Сина. Радійте того дня н веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо […]...
- Василь Симоненко – КРИВДА Новела У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, І вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти По ранковій колючій росі. Любить квіти на луках рвати, Майструвати лука в лозі, По городу галопом промчати На обуреній, гнівній козі. Але в грудях жаринка […]...
- Чи виконав Чичиков завіт батька? За поемою “Мертві душі” Головним героєм безсмертної поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” є Павло Іванович Чичиков. Родом він був з бідної дворянської сім’ї. Його дитинство проходило в тісному і задушливій кімнатці, а найяскравішими дитячими спогадами були хрипкий кашель батька і його життєві настанови. Багато з них маленький Павлуша давно забув, а одне назавжди врізалося в його пам’ять: “бережи і […]...
- НОВИЙ ЗАВІТ. Євангеліє від Луки – БІБЛІЯ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА Не судіть, то й вас не судитимуть, не осуджуйте, то й ви не будете осуджені; прощайте, і вам проститься. Давайте і вам дадуть: мірою доброю, натоптаною, пригніченою і переповненою дадуть вам у лоно ваше. Якою мірою ви міряєте, такою ж відміряють й вам. Повідав також їм притчу: Чи може сліпий водити сліпого? Чи не впадуть […]...
- ЩО НЕ ЗРОБИТЬ СТАРИЙ – ВСЕ ГАРАЗД – Ганс Андерсен Хочу я розповісти тобі одну історію, яку сам чув, коли ще був малим, і щоразу, коли я її згадую, вона здається мені все кращою й кращою. Адже й З Історіями трапляється так, як з багатьма людьми, вони стають з роками все кращими й кращими, і це дуже добре! Адже ти бував, напевне, на селі? Ти […]...
- Болгарський барак: Опис породи Болгарський барак – старовинна порода собак, проте її цілеспрямоване розведення почалося в Болгарії лише наприкінці минулого століття. Предки цієї чотириногої мисливиці потрапили на територію Балкан з древніми болгарами, а в XIV столітті, за часів завойовницьких походів османської армії, були схрещені з собаками османських воїнів. Більше про його прабатьків нічого не відомо. Міжнародної кінологічної федерацією порода […]...
- ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ – Оповідання – ЖАНРИ ПРОЗИ – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА Василь Чухліб (1941-1997) народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941 року в селі Лебедівці, що на Десні, на Чернігівщині. “Он там, рукою подати, тільки брід треба перебрести. Там, на деснянських лугах, серед шовкових трав, під високими вербами, ходить моє дитинство”, – зазначить пізніше письменник. Дитинство його припало на воєнні й післявоєнні роки. Ще в шкільні […]...
- СТАРИЙ І МОРЕ – ЕРНЕСТ ХЕМІНГУЕЙ Повість Серед безкраїх просторів океану на острові Куба загубилося маленьке селище, де живуть самі рибалки, і все життя пов’язане тут з морем. Головний герой повісті, старий рибалка на ім’я Сантьяго, напевне найстаріший з тих. хто промишляв сам-один на своєму човні на Гольфстрімі. Уже 84 дні він повертався без риби. Перші сорок з цих днів разом […]...
- Старий – ТИМУР ЛИТОВЧЕНКО Старий …Череп знов жовтiє на вiдвалi траншеї, що перекреслила розриту, спаплюжену могилу. Лежить i дивиться порожнiми очницями просто на Сергiя. Зовсiм як три роки тому. Хоча… Очницi ж не порожнi!!! Усерединi, у центрi кожної є малесенька цяточка, бiльш чорна, нiж чорнота землi, що наповнює череп. I якраз цими цяточками… Що це?! Череп починає ворушитися, повертатися […]...
- ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК – НАРОДНІ БАЛАДИ (Пісня про Саву Чалого і Гната Голого) Ой був в Січі старий козак, На прізвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу. Не схотів же та той Сава Козакам служити, Відклонився до ляшеньків В Польщу паном жити. Та схотів же та той Сава Слави залучити, Став козаків-запорожців По степу ловити. Ой наш батько, пан кошовий […]...
- Старий відлюдник – Мацуо Басьо Зсохнеться ось-ось, Як узимку на шнурку Димлений лосось. * * * Окуні морські Зуби щирять із полиць: В лавці холодно… * * * Крук – немилий птах, Але як милує зір В ранішніх снігах! * * * Рушу, й раптом – хить! Ухоплюсь за колосок… Це розлуки мить. * * * Чистий водоспад… 3 ярих […]...
- Старий рок-герой Артюр Рембо – КОСТЯНТИН КОВЕРЗНЄВ Старий рок-герой Артюр Рембо 20 жовтня вся прогресивна спільнота святкувала 145 річницю від народження видатного французького поета Артюра Рембо (наголос на першому складі). Серед широкої публіки, звичайно, значно відомішим є кіногерой, утілений на екрані Сталлоне, Рембо (наголос на першому складі). Утім, мусимо зазначити, що, за легендою, режисер фільму колись дуже захоплювався поезією француза, а коли […]...
- Тече Річка Невеличка з Вишневого Саду – Чого Старий не женишся Тече Річка невеличка з Вишневого Саду Кличе Козак Дівчиноньку к собі на пораду Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей Кличе Козак Дівчиноньку к собі на пораду Порадь мені Дівчинонько як Рідная Мати А чи мені женитися а чи Тебе ждати Гей-гей гей-гей гей-гей гей-гей А чи мені женитися а чи Тебе ждати Ой я Тобі Козаченьку і […]...
- ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ. ГОЙДАРИКИ – Жанри прози – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Василя Чухліба, з його оповіданням “Гойдарики”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Дзвонить дзвіночок: Дзелень, дзелень! Сміється сонце, Збудився день. Кличе дзвіночок! Бім-бам! Бім-бам! Урок розпочати […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) – Українська література другої половини XX століття Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на землі. Тарас Шевченко, Борис Грінченко, Василь Стус прожили тільки 47 років, Леся Українка – […]...