Старий відлюдник – Мацуо Басьо

Зсохнеться ось-ось,

Як узимку на шнурку

Димлений лосось.

* * *

Окуні морські

Зуби щирять із полиць:

В лавці холодно…

* * *

Крук – немилий птах,

Але як милує зір

В ранішніх снігах!

* * *

Рушу, й раптом – хить!

Ухоплюсь за колосок…

Це розлуки мить.

* * *

Чистий водоспад…

3 ярих сосен глиця в воду

Падає улад.

* * *

Побравши ціпки,

Зійшлись діди сивочолі

Усі на гробки.

* * *

Хризантеми пах…

У кумирнях з прадавен

Темні лики Будд.

* * *

Довгий, довгий шлях –

І ніхто не йде навстріч,

Лиш осіння ніч…

* * *

Чом так постáрів

Я цеї осені?

Птиці, хмари.

* * *

Осінь-праосінь…

Як там живе сусіда?

Не знаю зовсім.

* * *

В мандрах я знеміг.

Полем паленим шуга

Сон мій – чи юга?

* * *

Десять літ тут жив.

Едо! Я іду. Прощай!

Ти – мій рідний край.

* * *

Мавпа зойкне – співчуття…

А як плаче в непогідь

Кинуте дитя?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Старий відлюдник – Мацуо Басьо