Старе місто Ніцци
Старе місто – древня частина Ніцци, в якій легко заблукати. Безладний лабіринт вуличок, старовинні будинки, кругом – ресторанчики, лавки, галереї художників.
Бродити по Старому місту краще пішки: по багатьох вузьких вуличках автомобіль не проїде, а велосипед доведеться тягати по кам’яних сходах. Але туристу під силу дослідити трикутник, обмежений зі сходу Замковим пагорбом, з півдня – набережній Ця-Уні, із заходу променадом Пайон, з півночі – площею Гарібальді.
До початку XVII століття цей невеликий трикутник під захистом цитаделі і становив власне Ніццу. Поточна з Приморських Альп річка Пайон, в якій прачки прали білизну, часом затопляла місто. До сімдесятих років минулого століття норовливу річку упритул в підземну трубу, вона перестала відокремлювати Старе місто від нового, що розкинулося дугою уздовж затоки Ангелів.
Старовинні квартали – не тільки атракціон для туристів. Ночами тутешні площі перетворюються на кафе під відкритим небом, тут танцюють, житель Старої Ніцци замикає вікна в надії заглушити музику і многоязикий говір. Але вранці він прямує з кошиком на ринок Кур-Салея і п’є з друзями кави в бістро, озираючи притихлу вулицю. Два життя, туристська і звичайна, йдуть паралельно.
В літню спеку вулиці Старій Ніцци милосердні до туристам: контраст температур розпечених черепичних дахів і вузьких затінених вуличок спричиняє рух повітря – тут завжди дме прохолодний вітерець. Тому-то городяни без найменшого сорому вивішують за вікна білизна для просушування. Різнокольорові будинки із зеленими віконницями виглядають так, немов час зупинився пару століть тому. Поруч – настільки ж старі невеликі барокові храми: каплиця Пресвятої Трійці і Святої Плащаниці, церква Святого Якова, каплиця Милосердя з її сліпучими фресками і позолотою, церква Святого Франциска з Паоли, що стоїть навпроти Опери Ніцци.
Вулички Старого міста настільки вузькі, що оцінити красу будівель часом важко. Така доля палацу Ласкари на рю Друат – щоб насолодитися його красою, треба потрапити всередину, де туриста чекають інтер’єри в стилі італійського бароко і Музей музичних інструментів, другий у Франції за багатством колекції.
На площі ж Россетті, в серці Старого міста, височіє чудовий кафедральний собор Святої Репарати, покровительки Ніцци. В III столітті п’ятнадцятирічна дівчинка з Кесарії Палестинської відмовилася відректися від Христа і була обезголовлена??, душа її у вигляді голуба відлетіла на небо. Переказ свідчить, що тіло мучениці поклали в човен, яку ангели своїм подувом привели сюди, на берег затоки Ангелів.
Турист направить свої стопи по істертим камінню звивистих вуличок, підніметься на вежу Белланді, щоб охопити оком сяючий морський горизонт, в знемозі всядеться за столиком вуличного кафе покуштувати місцевих коржів сокка з сіллю і чорним перцем. З кладовища на Замковому пагорбі долетить дзвін. Вітер принесе подих затоки – таке ж свіже та чисте, як подих янголів вісімнадцять століть тому.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)