Станіслав Чернілевський. Теплота родинного інтиму, Забула внучка в баби черевички. Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність)
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник; портрет С. Чернілевського; ілюстрації із зображенням неба, вогню; картки зі словами “мама”, “тато”, “я”, “любов”; роздавальний матеріал; мультимедійні засоби.
ТЛ: віршові розміри ямб, хорей.
Епіграф до уроку:
Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті –
Щирість і теплота родинних стосунків.
Станіслав Чернілевський
Перебіг уроку
І. Установчо-мотиваційний етап.
Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Добридень усім! Пропоную всміхнутися один одному, адже тепла щира усмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось ощасливити.
Сьогодні ми ознайомимось із цікавими фактами життя і творчості Станіслава Чернілевського.
Запис у зошити теми уроку.
– Як ви розумієте тему? Про що йтиметься на уроці?
– Що означають слова “настрій”, “почуття”, “теплота інтиму”?
Визначення учнями власних цілей.
– Подумайте, яких результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці. Свої цілі запишіть. (Учні записують цілі, за бажанням озвучують їх).
Актуалізація і корекція опорних знань та суб’єктного досвіду.
“Гронування”.
– З якими словами асоціюється у вас слово “щастя”? (Сім’я, родина, мама, тато…).
Сім’я – це… (Відповіді учнів).
Учитель прикріплює на дошці картки зі словами “тато”, “мама”, “я”.
Слово вчителя.
– Чи помічали ви, як бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей – ваших батьків? Як ви вважаєте, чому саме так? (Для батьків навіть дорослі діти завжди залишаються дітьми, тому за них так само хвилюються, люблять їх і жаліють).
Наш сучасник Станіслав Чернілевський написав вірші саме про такі стосунки. С. Чернілевський – поет, кіносценарист – народився на Вінниччині 1950 року. Родина рано втратила батька, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися у школі-інтернаті, після закінченні якої він вступив до педінституту. Але вчителем був недовго, бо дуже хотілося “робити кіно”. Закінчивши Київський театральний інститут, працював на кіностудії ім. О. Довженка. Є у Чернілевського ще одне захоплення – поезія. У 1984 році вийшла його збірка “Рушник землі”. Поет удостоєний Премії ім. В. Симоненка. Незвичайні, неповторні вірші оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.
II. Операційно-пізнавальний етап.
Робота з підручником.
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
– Я знаю, що…
Створення психологічного портрета автора.
– Погляньте на портрет поета. Що ви можете сказати про цю людину за зовнішніми рисами?
Ознайомлення з епіграфом уроку.
Ще в дитинстві поет зрозумів, що найдорожча людина в його житті – мама. Родина рано втратила батька, і хлопцеві довелося вчитися в школі-інтернаті. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетворилася в дорослому житті на чудову поезію “Теплота родинного інтиму”.
Первинне ознайомлення зі змістом поезії “Теплота родинного інтиму”.
– Прослухайте вірш. Спробуйте уявити зображену автором картину і розказати, що ви “бачили”, “чули”, “відчували”.
Виразне читання поезії вчителем.
Емоційна пауза.
Озвучення учнівських відповідей.
Читання поезії учнями.
Діти спочатку читають поезію мовчки, а потім вголос по строфі.
Робота з текстом вірша.
– Який настрій виник у вас, коли ви читали вірш?
– Чиє незрозумілі для вас слова?
Словникова робота.
Інтимний – особистий, задушевний.
Шиби – віконне скло.
Досвіток – світанок, ранок.
Печія – пекучий біль.
– Який зміст вкладає поет у поняття “теплота родинного інтиму”?
– Автор пише: “Знову я — малесенька дитина”. Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?
– Як ви розумієте вислови “не катує серце печія”, “як душа світліє перед днем”?
– Кому ця поезія адресована: дітям чи дорослим? Чому?
Усне малювання з художнім домислом.
Робота в парах.
– Продумайте і розкажіть історію ліричного героя.
Учитель. Справді, коли приїжджаєш до батьків, то відразу виникає почуття захищеності, всі проблеми відсуваються кудись далеко. Здається, що ти – найщасливіша людина, бо в тебе є батьки, для яких ти завжди будеш маленьким.
Створення кольорового “портрета” поезії.
– Ви вже знаєте, що за допомогою кольору можна передати настрій, почуття, емоції. А от автор під час творення поезії рідко задумується над назвами кольорів у своїх віршах. Тож спробуйте створити кольоровий “портрет” вірша.
За допомогою кольорового паперу діти створюють “портрет” вірша.
Бесіда за змістом поезії.
– Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме? (“Мотузочок диму”, яким мати “прив’язала хату до небес”).
– А чи можна насправді “хату прив’язати до небес”? (Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні). Як його називають? (Метафорою).
– Про яку пору року йде мова? Що про це свідчить? (Очевидно, про зиму. Розпалений вогонь у печі, закутані ковдрою плечі).
– Який вогонь у печі? (Веселий, життєдайний, цілющий, всесильний, гарячий).
Учитель прикріплює на дошку ілюстрацію із зображенням вогню.
– Що символізує вогонь у печі? (Родину, її єдність і силу).
– Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? (Мама).
– Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце мама посідає у вашому житті?
– Зачитайте останню строфу. Який образ наявний тут? (Небо).
Учитель прикріплює на дошку ілюстрацію із зображенням неба.
– З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує? (Небо символізує високу духовність, безкрайні можливості; чисте небо – це символ миру).
– На вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому? (Рожеве, прозоре, блідо-блакитне (оскільки в поезії описано світанок) – воно символізує любов ліричного героя до матері, його шанобливе ставлення до родинного тепла).
Творче завдання.
– Для того щоб живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, подумайте, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства. У кожного з вас на парті є аркуш паперу. Напишіть на ньому ту цінність, яку вважаєте головною в сім’ї. (Любов).
Міжпредметні зв’язки.
Читання вчителем байки Езопа.
Хліборобові діти
Хліборобові діти між собою не мирилися. Він їх часто вмовляв, але нічого не допомагало. Тоді хлібороб вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку різок. Коли вони виконали те, що він загадав, батько дав дітям в’язку різок і наказав зламати їх. Але діти, хоч і силкувалися, не змогли цього зробити. Тоді батько розв’язав в’язку і дав кожному по різці. Коли вони легко їх переламали, батько промовив до них: “Отак і ви, діти, якщо будете дружні, вас не подолають вороги; коли ж житимете в незгоді, вас легко переможуть”.
Фізкультхвилинка.
Проблемне запитання.
Вас люблять батьки, дідусі, бабусі. Поговоримо сьогодні про бабусь. Дехто з вас мешкає з бабусею, інші часто їх відвідують.
– Чи любите ви свою бабусю? Чи чекає вона на вас?
– Як випроводжає вас бабуся після тривалого гостювання в неї? Чи можете ви передати її душевний стан? (Їй нелегко розлучатися: вона сумує, плаче).
Виразне читання поезії “Забула внучка в баби черевички…”.
– Чи схвилював вас вірш?
– Чи подібна бабуся на вашу? Чим саме?
Робота в парах з текстом вірша.
– У поезії немає таких слів, як “бабуся сумує”, “їй самотньо”, “вона журиться”, але це зрозуміло зі змісту. Підтвердіть почуття бабусі, посилаючись на текст.
Учні відшукують, зачитують і коментують.
– Яку роль у передачі почуттів старенької жінки відіграють черевички? (Це речовий спогад про внучку, яка поїхала додому).
Пояснення вчителя (теорія літератури).
Деталь – виразна подробиця, що збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину.
Евристична бесіда.
– Прокоментуйте фрази “торкнулась черевичків перед сном”, “за повелінням вікової звички перекотилось літо за село”.
– Що символізують літо й осінь у вірші? (Осінь асоціюється із самотністю, старістю, сумом; літо – з дитинством).
Усне малювання з художнім домислом.
– “Оживіть” кожну строфу. Що ви бачите? Опишіть картину, яка постала у вашій уяві. Якими в ній будуть кольори?
Творча робота в малих групах.
– Продумайте і розкажіть історію бабусі й онучки.
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
– Вірш “Забула внучка в баби черевички…” про… (Любов, тепло, розлуку, бабусю, родину).
– Основна думка твору… (Потрібно любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло).
– З дитинства ми повинні формувати такі життєві цінності…
Літературознавчий практикум (основні поняття учні записують у зошити).
Двоскладові розміри – це віршові розміри у силабо-тонічній системі віршування, у яких ненаголошені склади чергуються з наголошеними.
Ямб – двоскладовий розмір з наголосом на другому складі
Хорей – двоскладовий розмір з наголосом на першому складі
Визначення віршового розміру.
1. Поділити слова на склади.
2. Поставити наголос у складах.
3. Позначити ненаголошені й наголошені склади.
4. Визначити повторювані групи складів.
Робота в групах.
– Визначте віршовий розмір поезії…
I група
…”Теплота родинного інтиму…”.
II група
…”Забула внучка в баби черевички…”.
III. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Інтерактивна вправа “Незакінчене речення”.
– На уроці для мене цікавим було…
– Найбільше мені сподобалося…
– Я іду з уроку із…
Отже, родина, сім’я для кожної людини є цілющим джерелом любові, доброти, турботи, берегинею звичаїв і традицій українського народу.
IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: навчитися виразно читати вірші, прочитати їх своїм рідним.
– За бажанням: взяти інтерв’ю у батьків на тему “Сімейні традиції нашої родини”, намалювати ілюстрації до віршів.
– Випереджувальне завдання: учень готує розповідь про Жар-птицю на основі легенд і казок (Орієнтовний матеріал – у конспекті наступного уроку).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)