Стани феодального суспільства

Європейське феодальне суспільство було розділене на три стани. Права та обов’язки кожної людини залежали від того, до якого з них він належав. Згідно середньовічним уявленням, вищу сходинку в суспільстві займало духовенство. Священики давали обітницю не мати особистої власності, сім’ї, відмовлялися від мирських задоволень. Вони звільнялися від сплати податків і підпорядковувалися тільки церковному суду. На користь церкви з населення стягувалася так звана церковна десятина.
Другим станом середньовічного суспільства були феодали – воїни і землевласники. Шлях до лицарського звання був важкий і вимагав кількох років служіння сеньйору як пажа і зброєносця. Лицарі користувалися привілеєм вільно носити зброю. Їх замки були не тільки потужними фортецями, а й символами незалежності.
Третє і найчисленніше стан становили селяни. Хлібороби забезпечували всім необхідним духовенство і феодалів. Вони поділялися на особисто вільних і залежних (кріпаків). Якщо вільні несли повинності тільки на користь держави, то залежні перебували в підпорядкуванні своїх панів-феодалів. Обов’язки селян по відношенню до феодалу регулювалися старовинними звичаями. Розмір повинностей фіксувався в спеціальних книгах, що зберігалися в замку. Селянин трудився на землі, яку здавна обробляли його предки, і феодал не міг узяти її.
Міське населення в раннє Середньовіччя було нечисленним. У структурі середньовічного суспільства городяни, незважаючи на те, що були політично і економічно активною силою, не виділялися в окремий стан.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Стани феодального суспільства