Споживацький ринок
Споживчий ринок – сукупність приватних осіб і домогосподарств, які купують товарну продукцію та послуги для особистого некомерційного використання. Характеризується високою конкуренцією, великою кількістю і різноманітністю товару, децентралізованою структурою. Складається з безлічі суб’єктів, на економічну поведінку яких впливають соціокультурні, особисті та психологічні фактори.
Особливості споживчого ринку
Споживчий ринок – характеризується високою конкуренцією, великою кількістю і різноманітністю товару. Множинність учасників, обсяг покупок кожного з яких невеликий. Тоді як на промисловому ринку догляд або поява навіть одного клієнта є значуща подія, споживчий ринок здатний зберігати постійну кон’юнктуру при значних коливаннях кількості споживачів. Відносно продавців спостерігаються такі закономірності:
Ефект Парето: на 20% клієнтів припадає 80% доходу; Програма лояльності дозволяє збільшити торговий оборот на 10%, скоротити плинність покупців на 25%; Утримання 5% клієнтів приводить до подальшого зростанню прибутку на 30-80%; Щоб домогтися повторного продажу необхідно вкласти вшестеро менше, ніж для залучення нового клієнта.
Споживчому ринку характерна сегментація по психографическим характеристикам і способу життя клієнтів. У цьому його відмінність від промислового ринку, структурованість якого обумовлена галузевою належністю покупців, їх концентрацією навколо сировинних ринків або енергоресурсів.
Дилетантська природа покупки. Кінцевий споживач не володіє достатнім рівнем знань, не має об’єктивної інформації для формування адекватних критеріїв вибору.
Мотиви прийняття рішення приватною особою важко відстеження. Відсутність у продавця об’єктивної інформації про мотиви споживача накладає відбиток на організацію маркетингової діяльності. Для роботи на споживчому ринку велике значення має бренд і рекламна стратегія.
При розробці промтоварів для споживчого ринку необхідно враховувати поділ споживачів на:
Технофілів, люблячих техніку і бажаючих мати можливість її налаштовувати індивідуально; Технофобів, зацікавлених в простоті експлуатації обладнання і наявності доступного інтерфейсу.
Переговори про укладення угоди на споживчому ринку прості. Завдання продавця – зменшити неминучий когнітивний дисонанс у покупця.
Мінімальне використання оренди, лізингу. Зважаючи на відсутність достовірної інформації про платоспроможність і надійність покупця, використання таких способів покупки ризиковано для продавця.
Відносно низький поріг входження на ринок. Робота з приватними особами вимагає менших активів. На споживчому ринку вимоги щодо рівня технологій, зв’язків і репутації продавця нижче, ніж на промисловому.
Переважно цінова конкуренція. Ціна – критичний фактор вибору на споживчому ринку. Промисловому ринку в набагато більшому ступені характерна нецінова конкуренція.
Ціноутворення демонструє високу залежність від дій конкурентів. У цьому відмінність споживчого ринку від промислового, де ціна визначається переважно якістю товару і ступенем популярності торгової марки.
Ключовий метод просування товару на споживчому ринку – масова реклама в ЗМІ. Для порівняння, на промислових ринках ключову роль відіграє персональний продаж, превалює реклама в спеціалізованих фахових виданнях.
Таким чином, споживчий ринок складається з населення країни або окремого регіону. Приватні особи є кінцевими споживачами, які купують товар для задоволення власних потреб. Його ємність визначається обсягом платоспроможного попиту, а специфіка – інтересами й уподобаннями різних вікових, соціальних і демографічних груп населення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)