Спортивні споруди стародавнього світу та середньовіччя
Фізична культура і спорт мають глибоке коріння. Якщо вірити історичній науці, то зародження фізичної культури можна віднести ще до кам’яного віку, про що свідчить безліч археологічних знахідок.
Наприклад, живопис в печерах із зображенням ритуальних процесій говорить про те, що фізичне виховання тоді грало ключову роль, оскільки від цього залежало життя не тільки окремо взятої людини, але і суспільства в цілому.
В ті часи був особливий обряд ініціації, який обов’язково проходили, як дівчата, так і хлопці. Завдяки цьому процесу перевірялися фізичні здібності молодого покоління і готовність його до дорослого життя.
Спортивні споруди Давньої Греції
Першими примітивними спортивними спорудами були кромлехи і майданчики прямокутної форми. Однак спортивні будови, які хоч трохи нагадують сучасні, вперше були зведені саме в Стародавній Греції.
Олімпія є найбільшим містом Стародавньої Греції. Він є культурно-історичним центром, тому там здійснювалася активна забудова територій для проведення Олімпійських ігор. Найбільш поширеними будівельними матеріалами в стародавньому світі були:
- Цегла-сирець, який використовувався для спорудження стін. Дерево, що застосовувалися для створення галерей і портиків. Мармур і вапняк, широко використовувані при будівництві монументальних громадських будівель.
У Стародавній Греції існувало кілька видів спортивних споруд:
- Гіподром; Палестра; Гімнасії; Стадіон.
Палестра – це гімнастична школа, в якій проводилися різні спортивні змагання (біг, стрільба, стрибки, метання дисків, плавання) для хлопчиків, що досягли віку 14-16 років.
Палестра представляла собою відкритий майданчик, що була оточена деревами або колонами. Палестри прагнули побудувати біля води, оскільки купальні і басейни там не були передбачені
Гімнасія – це приміщення для заняття спортом, де вправлялися тільки оголені спортсмени.
Найпростіший гімнасій – це невеликий двір, де проводилися спортивні заняття під час дощу. Він завжди був оточений портиком. До портику примикали різні споруди:
- Лазні; Комори; Роздягальні кімнати; Зали з басейнами.
Через деякий час гімнасії стають виховно-освітніми установами.
Гіподром – це спеціальне місце, яке призначене для кінних скачок. Найчастіше гіподром мав довгасту, підковоподібну форму.
На старті були розміщені стійла для коней, а над ними розташований портик, що оснащений лавами. Звідти глядачі спостерігали за спортивними змаганнями. На протилежній напівкруглої стороні гіподрома був встановлений поворотний камінь, навколо якого змагаються розгорталися в іншу сторону. Найчастіше гіподром був зведений на схилі пагорба або гори.
Стадіон – це майданчик прямокутної форми, яка спочатку використовувалася тільки для бігу.
Довжина стадіону дорівнювала одному стадію – 192,27 метра. Величина його могла варіюватися від 160 до 210 метрів. Стадіони раннього періоду не мали спеціальних місць для глядачів, вони розміщувалися між пагорбів і в природних западинах, тому глядачі могли сідати на їх схилах і бачити арену.
Через деякий час давньогрецькі стадіони приймають округлу форму. Таким першим стадіоном стає стадіон в Олімпії. Зміна форми сталося через заїздів на конях. Також цей стадіон стане першим у світі стадіоном, що має трибуни.
Спортивні споруди Стародавнього Риму
Багато в чому римляни успадкували грецьку і етруську культури. У Дельфах і Олімпії в II столітті нашої ери вони проводили реконструкцію грецьких стадіонів. При цьому вони набувають вчинене інше призначення.
У Стародавньому Римі не було такої системи фізичного виховання, як в Стародавній Греції. Рівень військово-фізичної підготовки стає значущим, оскільки настають часи завойовницьких походів. Більшу частину свого життя чоловіки проводили у військових таборах. Грецькі гімнастичні традиції стали невід’ємним елементом будь-якої військової підготовки.
З цієї причини змінюється і структура суспільства, а також основне призначення спортивних споруд. Задоволення потреб простого народу стає необхідною умовою. Виникає потреба не тільки в спортивних, а й у видовищних спорудах.
У Римі грецькі гіпподроми трансформуються в цирки. Найвідомішим цирком є Circus Maximus (Великий цирк). Тут на арені проводилися не тільки кінні скачки, але і змагання на колісницях. Причому одночасно могли змагатися дванадцять колісниць. На своїх трибунах саме спортивна споруда могло поміщати до 250 тисяч чоловік. Все зорові місця були розділені за рівнем їх матеріального забезпечення: ближче до арени були місця для знаті.
У Римі гимнасии стають гладіаторськими школами. Також змінюється призначення кімнат. Важливе значення в житті римлян набувають терми – лазні громадського призначення, які виконували функцію спортивних споруд. Більшу частину свого дозвілля проводили римляни в термах. Крім залів з водою різної температури в термах були масажні кімнати, спортивні зали і навіть бібліотеки.
На сучасне будівництво спортивних арен найбільший вплив зробили римські стадіони – амфітеатри, які зводили для проведення гладіаторських боїв. Амфітеатр в середньому вміщував в себе до 50 тисяч глядачів, він складався з декількох поверхів, був оснащений внутрішньої ареною і мав круглу форму.
Також амфітеатр мав безліч підтрибунних приміщень, в них були розміщені підсобні приміщення і клітки для звірів. Найвідомішим в світі амфітеатром є Колізей. Існує припущення, що над ним натягували покриття тенту, завдяки чому була можливість проводити змагання навіть в несприятливу погоду.
Нехай спортивні споруди Стародавнього Риму і Древньої Греції багато в чому схожі, але все ж є суттєві відмінності в архітектурі, призначення і конструкції будівель. Так, наприклад, грецька архітектура гармонійно вписувалася в навколишній ландшафт і мала більш відкриту форму, а ось архітектура давньоримських спортивних споруд містить відособленість і прагнення до замкнутості, оскільки споруди намагалися зводити на рівнинах.
Можна підсумувати, що нинішні спортивні споруди, які нам всім знайомі, багато чим завдячуємо грецької та римської цивілізації.
Особливості еволюції спортивних споруд в середньовіччі
У Римі в IV столітті нашої ери державною підтримкою стала користуватися християнська релігія. Церква тоді вела активну боротьбу проти римських видовищ, які збирали безліч глядачів. Тоді починається повільний занепад фізичної культури.
Поширюється християнство, яке заперечує спортивне складання людського тіла і його гармонійний розвиток. Вага це супроводжувалося законним руйнуванням великих спортивних споруд античного світу. Відразу після того, як християнство прийшло на зміну античній культурі, спортивні змагання та ігри були припинені.
Спорт в середньовіччі зовсім втратив своє значення і важливість, він тоді існував тільки в якості навчання військовому ремеслу чи полюванні на звірів. Будівництво спортивних споруд припинилося.
Якщо раніше середньовіччя можна було охарактеризувати повним занепадом фізичної культури, то в X-XI столітті починають повільно розвиватися деякі форми фізичних вправ. Причиною цьому була колонізація Сходу, лицарство і що виникли хрестові походи. Лицарі у вільний від походів час займалися військовими вправами і брали участь в турнірах.
Під впливом класової боротьби в розвиненому феодальному суспільстві формується фізична культура народних мас і пануючого класу.
До багатьох містах в XVI і XVII століття для загальнодоступних ігор я в стрілянину і м’яч були відведені спеціальні ділянки. Як приклад можна привести майданчик Плас де возжена (Place de Vosges), що була відкрита в 1612 році. Спочатку вона передбачена для прогулянок, а після – трансформована в спортивний майданчик зі зоровими місцями. Саме тут вперше використовується трав’яний покрив.
За часів Ягеллонів в Польщі для подібних цілей відводяться Блонях в Кракові, а у Варшаві – луки під стінами, що оточили місто. Разом з майданчиками для прогулянок та ігор аристократія для міських жителів спорудила видовищно-розважальні об’єкти. Наприклад, плавальний басейн в Вілла Мантальто, що побудований в XVI столітті. З цього часу будуються перші спортивні зали (фехтувальні або для гри в м’яч).
Період пізнього середньовіччя – це період, в якому відбувається ломка феодального ладу, зародження буржуазної культури, а також сучасної фізичної культури.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)