Сполуки сірки (VI)

Related posts:

1. Сполуки сірки (IV) Ступінь окислювання +4 для сірки є досить стійкою і проявляється в тетрагалогеніди SHal4, оксодігалогенідах SOHal2, диоксиде SO2 і в відповідають їм аніонів. Ми познайомимося з властивостями діоксиду сірки та сірчистої кислоти. Оксид сірки (IV) Будова молекули SO2 Будова молекули SO2 аналогічна будові молекули озону. Атом сірки знаходиться в стані sp2-гібридизації, форма розташування орбіталей – правильний […]...
2. Хімічне значення сірки Сірка – одна з небагатьох речовин, яке було відоме з найдавніших часів, її використовували перші хіміки. Одна з причин популярності сірки – поширеність самородної сірки в країнах найдавніших цивілізацій. Її розробляли греки і римляни, виробництво сірки значно збільшилася після винаходу пороху. Місце сірки в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва Сірка розташована в 16 […]...
3. Оксид сірки (IV) – хімія Оксид сірки (IV) – це кислотний оксид. Безбарвний газ з різким запахом, добре розчинний у воді. Способи отримання окісда сірки (IV): 1. Спалювання сірки на повітрі: S + O2 → SO2 2. Горіння сульфідів і сірководню: 2H2S + 3O2 → 2SO2 + 2H2O 2CuS + 3O2 → 2SO2 + 2CuO 3. Взаємодія сульфітів з більш […]...
4. Будова атома сірки Сірка (S) – неметал, що відноситься до групи халькогенів. Будова атома сірки легко визначити, звернувшись до періодичної таблиці Менделєєва. Будова Сірка в періодичній таблиці знаходиться під 16 номером в третьому періоді, VI групі. Відносна атомна маса елемента – 32. Природна сірка має кілька ізотопів: 32S; 33S; 34S; 36S. Крім цього, штучно отримано 20 радіоактивних ізотопів. […]...
5. Кругообіг сірки в природі Вміст сірки в живих організмах незначно, але вона входить до складу білка і тим самим грає істотну роль в протіканні біохімічних процесів. Основна частина сірки зафіксована в літосфері у вигляді різних сполук. Джерелом сірки в геологічному минулому служили продукти виверження вулканів, що містять SO2 і H2S. Рослини засвоюють розчин сульфатів у воді, і, таким чином, […]...
6. Знаходження сірки в природі Найчастіше в природі знаходиться самородна сірка (S), проте зустрічаються і її з’єднання з іншими елементами: FeS2 (сульфат заліза (II), пірит), ZnS (сульфат цинку, цинкова обманка), CaSO4 * 2H2O (гіпс), PbS (сульфат свинцю, свинцевий блиск) і інші. Біологічна роль сірки Сірка міститься в живих організмах, особливо багато її в білках нігтів, волосся, копит. Загальна маса сірки […]...
7. Загальні відомості про гетероциклічні сполуки Ароматичні гетероцикли являють собою плоскі циклічні системи, що містять замість одного або декількох атомів вуглецю атоми кисню, сірки, азоту. Ароматичними їх називають внаслідок того, що вони задовольняють всім критеріям, властивим будь ароматичної системі, а саме: – система є циклічною; – цикл є плоским; – є сполучення по всьому циклу, тобто можливість безперешкодної делокализации будь-якого з […]...
8. Властивості сірки СІРКА (Sulfur), S – хім. елемент VI групи періодичної системи елементів; ат. н. 16, ат. м. 32,06. Світло-жовті ромбічні кристали. У з’єднаннях виявляє ступеня окислення -2, +2, + 3Сера, +4, +5 і +6. Природна С. складається з стабільних ізотопів 32S (95,02%), 33S (0,75%), 34S (4,21%) і 36S (0,02%). Відомі штучні радіоактивні ізотопи 29S, 30S, 31S, […]...
9. Гетероциклічні сполуки в органічній хімії Гетероцикли або гетероциклічні сполуки – циклічні речовини, що містять один або кілька гетероатомів, тобто невуглецевих атомів. Гетероатомами можуть бути азот, сірка, кисень або група – NH. Класифікація Органічні сполуки гетероциклічного ряду класифікуються за кількома ознаками. Види речовин описані в таблиці. Ознака Вид Приклад За кількістю ланок – атомів або групи атомів (в тому числі гетероатомов), […]...
10. Сірководень Водневе з’єднання сірки – сірководень H2S. Сірководень – ковалентное з’єднання. Будова молекули аналогічна будові молекули води, атом сірки знаходиться в стані sp3-гібридизації, проте на відміну від води молекули сірководню не утворюють між собою водневих зв’язків. Атом сірки менше електронегативний, ніж атом кисню, має більший розмір і, як наслідок, меншу щільність заряду. Валентний кут HSH становить […]...
11. З’єднання з різними ступенями окислення сірки Чи досягнута та чи інша ступінь, залежить, природно, від тиску і температури, але також і від наявності в надлишку сірки, від присутності віддають або зв’язують сірку супутників і від того, обумовлює Чи віддачу сірки хімізм вміщають порід. Навіть здаються дуже простими взаємини можуть представляти великі труднощі; так, наприклад, реакція FeS2FeS +-jS при відомому тиску і […]...
12. Сірка та її властивості Сірка (S) в природі зустрічається у з’єднаннях і вільному вигляді. Поширені і сполуки сірки, такі як: Свинцевий блиск PbS; Цинкова обманка ZnS; Мідний блиск Cu2S. Для отримання сірки основним джерелом служить залізний колчедан (пірит) FeS2. Газову сірку одержують з газів, утворених при коксуванні і газифікації вугілля. Існує кілька відомих аллотропних модифікацій сірки: Циклічна форма; Моноклинна […]...
13. Гетероциклічні сполуки Ароматичні гетероцикли являють собою плоскі циклічні системи, що містять замість одного або декількох атомів вуглецю атоми кисню, сірки, азоту. Ароматичними їх називають внаслідок того, що вони задовольняють всім критеріям, властивим будь ароматичної системі, а саме: Система є циклічною; Цикл є плоским; – є сполучення по всьому циклу, тобто можливість безперешкодної делокализации будь-якого з p-електронів по […]...
14. Кисневі сполуки азоту Азот утворює з киснем кілька сполук, в яких виявляє різні ступені окислення. Існує закис азоту N2О, або, як її називають, “звеселяючий газ”. У ній азот проявляє ступінь окислення + 1. У окису азоту NO азот проявляє ступінь окислення + 2, в азотистому ангідриді N2О3 – + 3, в двоокису азоту NО2 – +4, в пятиокиси […]...
15. Хімічні властивості азоту і його сполуки Між атомами N2 існують потрійні зв’язку, молекули речовини виявляють високий рівень стійкості до процесів дисоціації. У звичайних умовах дисоціація між молекулами елемента практично не відбувається. Між окремими молекулами діють досить слабкі зв’язки, завдяки чому нітроген існує переважно в газоподібному стані. Цікаво, що навіть при нагріванні до 3000 ° C термічна дисоціація практично не відбувається. Азот […]...
16. Органічні сполуки За багатством і різноманіттю своїх похідних вуглець залишає далеко позаду всі інші елементи, разом узяті: у той час як хімічних сполук, що не містять С в своєму складі, відомо лише кілька десятків тисяч, число вивчених вуглецевих сполук обчислюється сотнями тисяч Ця обставина змушує виділити детальне вивчення хімії вуглецю в самостійну область, звану зазвичай органічною хімією. […]...
17. Фосфор і його сполуки Будова і властивості атомів. Наступний після азоту представник головної підгрупи V групи Періодичної системи Д. І. Менделєєва – елемент-неметал фосфор Р. Атоми фосфору в порівнянні з атомами азоту мають більший радіус, менше значення електронегативності, а значить, більш виражені відновні властивості. Сполуки зі ступенем окислення -3 атома фосфору зустрічаються рідше, ніж у азоту (тільки в фосфід […]...
18. Цинк і його сполуки Цинк – сріблястий метал. Ступінь окислення цинку постійна – +2. В лабораторії використовують для: Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2. Оксид цинку ZnO – амфотерний, тому: Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2O І ZnO + 2NaOH + H2O = Na2[Zn(OH)4]. Гидроксид цинку Zn(OH)2 – також амфотерний. Він не розчиняється у воді, але реагує […]...
19. Амфотерні органічні і неорганічні сполуки Амфотерними називають з’єднання, які в залежності від умов можуть бути як донорами Китіон водню і проявляти кислотні властивості, так і їх акцепторами, тобто проявляти основні властивості. Амфотерні органічні і неорганічні сполуки 1. Взаємодіючи з сильними кислотами, вони виявляють основні властивості 2. Взаємодіючи з лугами – сильними підставами, пчфотерние гндроксіди і окенли виявляють кислотні властивості Взаємодіючи […]...
20. Фтор та його сполуки Фтор (лат. Fluorum), F, хімічний елемент VII групи періодичної системи Менделєєва, відноситься до галогенам. Це газ блідо-жовтого кольору з різким запахом. Дуже отруйний. У вільному стані не зустрічається в природі, зате входить у велику кількість мінеральних солей, присутній у солоній воді, у вулканічних породах і термальних водах. Фтор являє собою молекулу, що складається з 2х […]...
21. Сполуки кобальту і нікелю (III) У ступені окислення +3 для кобальту характерні численні комплексні сполуки, бінарні сполуки і солі характерні. Ступінь окислення +3 для нікелю нехарактерна. Відносно стійкий змішаний оксид Co3O4 коричневого кольору, який є дуже сильним окислювачем. Оксид кобальту (III) Co2O3 – сіре, темно-коричневе або чорне речовина, вміст кисню в ньому зазвичай нижче стехіометричного. У воді практично не розчиняється, […]...
22. Сполуки ванадію (IV) При звичайних умовах ступінь окислення +4 є для ванадію найбільш характерною. Ванадій (IV) існує в таких формах: VO2 + (ванадиніт-іон), VO32-, V4O92- (ванадат (IV) – іони). У комплексних іонах має координаційне число, рівне 6, а також 4 і 5. Оксид ванадію (IV) VO2 – речовина синього кольору, має кристалічну решітку типу рутилу. Амфотерное з’єднання, з […]...
23. Підгрупа азоту та його сполуки Азот, фосфор, миш’як, сурма і вісмут – елементи V групи періодичної таблиці Менделєєва Д. І.. Кожен елемент має електронну конфігурацію – ns2np3, і його ступінь окислення може варіюватись від -3 до +5. Азот – типові металоїд. У нормальних умовах це двоатомний газ, прозорий і не має запаху. Входить в склад повітряної суміші, до складу рослин […]...
24. Сполуки ванадію (V) Ступінь окислювання +5 для ванадію реалізується в оксокатіонах VO2 +, VO3 + (ванадил-іони) і оксоаніонів VO43-, V2O74-, V3O93- та ін. (Ванадат (V) – іони). Оксид ванадію (V) V2O5 – тугоплавкое кристалічна речовина червоно-бурого кольору, має напівпровідниковими властивостями. Проявляє кислотні властивості. Погано розчиняється у воді, утворюючи розчин світло-жовтого кольору. Легко розчиняється в лугах, з утворенням ванадатів: […]...
25. Сполуки хрому (III) У хрому ступінь окислення +3 є найбільш стійкою. Оксид хрому (III) Cr2O3 – темно-зелений порошок, в кристалічному стані – чорне з металевим блиском речовину. Температура плавлення 1990 ° С, щільність 5,21 г / см3. Хімічно інертний. У воді, кислотах і лугах розчиняється. Насилу розчиняється в сильних кислотах при тривалому нагріванні. Проявляє амфотерні властивості. При сплаві […]...
26. Небензольні ароматичні сполуки Основні характерні ознаки ароматичних сполук: стійкість до окислення, легкість реакцій електрофільного заміщення – нитрования, сульфирования, галогенування, вельми мала схильність до реакцій приєднання. Великий інтерес мають сполуки, які не є похідними бензолу, але які мають ароматичними властивостями, тобто небензольние ароматичні сполуки. Роботами Робінсона та інших дослідників було показано, що для прояву ароматичних властивостей необхідно наявність в […]...
27. Сполуки кобальту і нікелю (II) Ступінь окислення +2 характерна для кобальту і нікелю. Оксиди кобальту (II) CoO і нікелю (II) NiO. Оксид кобальту (II) – сірі, коричневі або оливково-зелені кристали з кубічною решіткою. Оксид нікелю (II) – залежно від способу отримання змінює колір від світло – до темно-зеленого і чорного. При звичайних умовах стійкі кристали гексагональної сингонії, вище 252 ° […]...
28. Кисневі сполуки азоту і фосфору До кисневих сполук азоту і фосфору відносять їх оксиди. Азот здатний змінювати свій ступінь окислення від -3 до +5, тому ступені окиснення його оксидів також змінюються. N2O і NO – безбарвні гази; NО2 – бурий газ (“лисячий хвіст”). N2O3 – рідина синього кольору; N2O5 – прозорі кристали. N2O – оксид азоту (I) – звеселяючий газ. […]...
29. Кисневі сполуки галогенів Серед кисневих сполук галогенів, в яких вони проявляють позитивні ступені окислення, найбільш відомі і отримали найбільше застосування кисневі сполуки хлору. Фтор не утворює сполук, в яких він виявив би позитивну ступінь окислення, а бром і йод утворюють, але практичне застосування цих сполук значно менше. Хлор може утворювати сполуки не тільки з воднем і металами, а […]...
30. Кремнієва кислота – хімія Будова молекули і фізичні властивості Кремнієві кислоти – дуже слабкі, малорозчинні у воді сполуки загальної формули nSiO2 – mH2O. Утворює колоїдний розчин у воді. Метакремнієва H2SiO3 існує в розчині у вигляді полімеру. Способи отримання Кремнієва кислота утворюється при дії сильних кислот на розчинні силікати (силікати лужних металів). Наприклад, при дії соляної кислоти на силікат натрію: […]...
31. Кисневі сполуки азоту – коротко Оксиди. Азот утворює шістьох оксидів зі ступенями окислення +1, +2, +3, +4, +5. Оксид азоту (IV) NO2 – бурий, дуже отруйний газ. Він легко виходить при окисленні киснем повітря безбарвного несолеобразующіе оксиду азоту (II). Азотна кислота HNO3. Це безбарвна рідина, яка “парує” на повітрі. При зберіганні на світлі концентрована азотна кислота жовтіє, так як частково […]...
32. Хімічні властивості сірки При кімнатній температурі сірка вступає в реакції тільки з ртуттю. З підвищенням температури її активність значно підвищується. При нагріванні сірка безпосередньо реагує з багатьма простими речовинами, за винятком інертних газів, азоту, селену, телуру, золота, платини, іридію і йоду. Сульфіди азоту і золота отримані непрямим шляхом. Взаємодія з металами Сірка виявляє окисні властивості, в результаті взаємодії […]...
33. Оксид бору Оксид бору В2О3 – безбарвна склоподібна або кристалічна речовина. Склоподібна модифікація має шарувату структуру, атоми бору розташовані всередині рівносторонніх трикутників В3, температура плавлення 325-450 ° С, має високу твердість. Кристалічний оксид бору існує у вигляді двох модифікацій: гексагональної і моноклінної. Температура плавлення 450 ° С, температура кипіння 2250 ° С. Хімічні властивості Взаємодія з металами […]...
34. Лужноземельні метали та їх сполуки Лужноземельні метали – це кальцій Ca, стронцій Sr, барій Ва і радій Ra, вони розташовані в головній підгрупі II групи Періодичної системи. Мають сріблясто-білий колір. Щільність їх зростає від Ca до Ва, а температура плавлення зменшується. Значно твердіше лужних металів. Мають здатність забарвлювати полум’я в різні кольори. На зовнішньому рівні мають два валентних електрона, вони […]...
35. Хімічні елементи і неорганічні сполуки H (Hydrogenium), № 1 Маса атома водню дорівнює 1 а. е. м. Проста речовина водень складається з двоатомних молекул, його формула – Н2. При звичайних умовах водень – газ, не має кольору і запаху, погано розчинний у воді. При сильному стисненні і охолодженні він переходить в рідкий стан. Рідкий водень кипить при -253 ° С. […]...
36. Сполуки ванадію (II) В сполуки ванадію (II) метал входить у вигляді катіона V2 +. Оксид ванадію (II) VO – речовина сірого кольору, володіє металевим блиском і досить високою електричну провідність, кристалізується в кубічної гранецентрированной решітці типу хлориду натрію. Проявляє основні властивості, з водою і лугами не взаємодіє, реагує з кислотами: VO + 2HCl = VCl2 + H2O; При […]...
37. Сполуки, необхідні для існування життя: білки, ліпіди Одними з найбільш важливих біополімерів, без яких неможливо уявити собі існування життя, є білки. Мономери білків – це амінокислоти. Амінокислота обов’язково має у своєму складі карбоксильну групу (-СООН) і аміногрупу (-NH2) (рис. 152). R – це радикал, який може бути просто атомом водню, а може являти собою складне органічне з’єднання. До складу білків живого організму […]...
38. Сполуки ціану. Ціан (диціан) Сполуки ціану відомі з 1704 р., коли була відкрита берлінська лазур. Дослідженнями Гей – Люссака (1815) було встановлено існування вуглецевого “радикала” CN, що має схожість з елементарними галоидами. З Освіта ціану тут аналогічно виділенню йоду при дії йодистого калію на мідний купорос. Спектроскопически виявлено утворення нікчемних кількостей ціану при прожарюванні вугілля в електричній дузі в […]...
39. Сполуки алюмінію. Алюміній у природі Окис і гідроокис алюмінію є яскраво вираженими амфотерними сполуками. Вони легко вступають у взаємодію як з лугами, так і з кислотами. Молекулу гідроокису алюмінію можна представити у двох формах – у формі підстави Аl (ОН) 3 і у формі кислоти Н3АlO3. У тих випадках, коли гідроокис алюмінію потрапляє в кислоту, вона поводиться як підстава: Аl […]...
40. Комплексні сполуки міді Одним з основних властивостей міді всіх ступенях окислення є здатність утворювати комплексні сполуки. Більшість розчинних сполук міді є комплексними. Одновалентна мідь проявляє координаційне число, рівне 2, Двовалентне – 4, рідше 6. Для одновалентних міді характерні комплекси з такими лігандами як хлорид-, сульфід-, тіосульфат-аніони: [CuCl2] -, [CuS2] 3-, [Cu (S2O3 ) 2] 3. Двовалентне мідь утворює […]...