СПІВОМОВКИ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
Невеликий обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою. Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів, казок, приказок. Особливості змісту й композиції, характерні для народних анекдотів, бачимо й у співомовках : тут описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка несподівана, часом – вражаюча; основних дійових осіб – одна-дві; твір завершується, як правило, гострим, дотепним висловом.
Подібні твори писали українські поети (Л. Боровиковський, Є. Гребінка) ще в першій половині XIX ст., але спеціальної назви їм тоді не давали. Остаточно визначився і утвердився цей жанр у творчості
С. Руданського. Термін “співомовки” поет створив шляхом сполучення двох слів: Співа (Муза) та мовити. Таку назву мали три рукописні книжки, підготовлені ним, очевидно, для друку, – “Співомовки козака Вінка Руданського”, які не вийшли в світ чи то через цензурні заборони, чи то за браком коштів у автора для їх видання. У цих книжках – ліричні вірші, балади (небилиці), казки, байки, переклади. Отже, сам Руданський терміну “співомовки” надавав значення літературного роду, розуміючи під ним лірику та ліро-епос у цілому. І. Франко, який збирав розпорошені в рукописних списках твори поета і досліджував їх, застосовував назву “співомовки” тільки до одного жанру, за яким вона й закріпилася.
Співомовки Руданського мали значний вплив на сатирично-гумористичну творчість таких видатних майстрів художнього слова нової літератури, як І. Франко, Леся Українка, В. Самійленко та інші. Кращі традиції творчості “незрівнянного анекдотиста” успадковані й сучасною літературою: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу співомовок Руданського, особливо в період “учнівства”, “проби пера”. Такі твори є в доробку А. Крижанівського, П. Глазового та ін.
Related posts:
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю С. Руданського, співомовкою як літературним жанром; розкрити різноманітність тематики творів С. Руданського та їхні художні особливості, виробляти вміння характеризувати героїв і порівнювати їх; розвивати культуру мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; формувати навички виразного читання; виховувати любов до поетичного народного слова, гумору як ознаки духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось, Гуменний Мета: ознайомити учнів із багатогранною творчістю С. Руданського, вчити виразно й усвідомлено читати твори, вміти тлумачити терміни “гумореска”, “співомовка”, “інверсія”, розуміти вияв народної мудрості у гуморесках, викривальний пафос співомовок, визначати іронічне ставлення до негативних рис характеру, вміти виокремити основну думку кожного твору, характеризувати героїв і порівнювати їх, пояснювати зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням […]...
- С. Руданський. Співомовки “Запорожці у короля”, “Свиня свинею” Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із біографією письменника С. Руданського та його співомовками, допомогти зрозуміти викривальний пафос цих творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання алегоричних творів, виділяти їхні головні думки, характеризувати героїв та порівнювати їх. Очікувані результати: учні вміють розповідати про основні факти біографії С. Руданського; знають особливості співомовок; пояснюють їхній викривальний зміст; характеризують і […]...
- С. Руданський. Співомовки “Добре торгувалось”, “Гуменний” Мета: ознайомити учнів із біографією письменника С. Руданського та його співомовками, допомогти зрозуміти викривальний пафос цих творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання алегоричних творів, виділяти їхні головні думки, характеризувати героїв та порівнювати їх. Очікувані результати: учні вміють розповідати про основні факти біографії С. Руданського; знають особливості співомовок; пояснюють їхній викривальний зміст; характеризують і порівнюють […]...
- Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. Усупереч волі батьків вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, де навчався […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант – 8 клас – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. У Степана було троє братів: Григорій, Олександр та Юхим. Усі вони виростали разом із селянськими дітьми, говорили їхньою мовою, співали їхніх пісень, засвоювали їхні звичаї. Батько всіма силами намагався вивести дітей в люди. […]...
- Співомовки Степана Руданського – твір з української літератури Степан Руданський придумав один із жанрів гумору – співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. […]...
- ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б село почуло…” “Та воно пак і не сто, А п’ятдесят було”. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” “Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось”. “Та і […]...
- ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834- 1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки. Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Степан Руданський. Запорожці у короля, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власного безпорадністю, вміння відстояти свою гідність Мета: продовжити знайомити учнів зі співомовками письменника, допомогти дітям побачити зв’язок гумористичного відображення дійсності із серйозними історичними фактами; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, пошуково-дослідницької роботи, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття гумору, спостережливість, допитливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, репродукція картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. […]...
- ОКУЛЯРИ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Розходився мужичок Аж гвалт дякувати1, Та одна йому біда: Не вміє читати. До азбуки2 – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі3. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі4, Піду тілько та куплю Такі […]...
- ПАВЛО АПОСТОЛ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Україно-Україно, Що ти за то дала, Що старого Апостола Гетьманом обрала? [2] Україно-Україно, Що ти заплатила, Що до себе та Петрика [3] Ти так прихилила? Україно-Україно, ; Що то з москалями, Що посланці повертають До тебе з дарами? [4] І за ними Лизогуб наш, Чарниш, Жураковський? І чим же так прихилився До них цар московський? […]...
- Степан Руданський, Історія української літератури XIX ст. століття СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) “Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю”,- писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду. Про це вперше, ще у 1875 р., […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив2 Воєводство3 дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки4, Відгадаєш – тогди5 дам, А як ні – на муки! 1 Збіліти – збліднути.2 Зволити – дозволити. 3 Воєводство – частина землі, яка належала воєводі. 4 Штука – річ, предмет, тут – загадка. 5Тогди – […]...
- НАУКА – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,- Та не всі ж. як ми, В землі риються,- Може, є такі, Що і миються; […]...
- Над колискою – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та неволі! […]...
- ПОНИЗИВ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ П’є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим; З Гарасимом п’є-гуляє І сусід його Трохим. А обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола: “То ти кажеш, що ти луччий? Що ти гаспидний стрілець? Збий же мені з чуба шапку: Тоді будеш молодець!” “Кажеш, може, що не зіб’ю?” – “А ти кажеш, […]...
- Засідатель – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Засідатель Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б’ються соцькі й розсильнії, Б’ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс: “Гирсти! Гирсти? – став питати. Що таке у вас?” “Засідатель утопився, Господи прости!.. Ходи, жидку, хоч поможеш Шнура завести”. “Гирсти! – […]...
- Вовки – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Вовки “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з тобою. .. Сто вовків!.. Та б село почуло…” – Та вірно пак і не сто, А п’ятдесят було. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” – Ну, Іванцю! нехай так, […]...
- ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить […]...
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
- Вічно живі співомовки Степана Руданського Н. Подранецька, Вчитель української мови та літератури Рівне Мета: поглибити знання учнів про творчий доробок Степана Руданського; розвивати читацькі навики школярів, уміння глибше розуміти засоби творення комічного, аналізувати, визначати ідейне спрямування, художні особливості співомовок; удосконалювати художнє читання; виховувати уміння бачити і чути кмітливе слово, користуватися ним у власному мовленні, розуміти жарт. Тип уроку: урок сприйняття […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- ПОВІЙ, ВІТРЕ, НА ВКРАЇНУ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, Там біленькая хатина; В тій хатині голубонька, Голубонька – дівчинонька… Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця; Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівча мила. Повій, вітре, нишком-тишком Над рум’яним, білим личком; […]...
- ПАН І ІВАН В ДОРОЗІ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерді1, Іван у свитині…2 Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- Зображення моральної вищості трудівників над зарозумілими панами – 8 клас – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Тема безперечної вищості простого люду, переваги народної моралі над панською розкрита у творчості багатьох українських письменників-демократів. Розмірковує над нею і С. Руданський. Гостро і дотепно викриває письменник звироднілість і брутальність купців у співомовці “Добре торгувались”. За допомогою контрасту автор протиставляє почуття власної гідності чумака і дурість та грубість купців, що висміюють працьовиту людину з народу. […]...
- Скорочено – КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- ПАН ТА ІВАН В ДОРОЗІ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці2, Іван у свитині3… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа4 ошукати5… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні. Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” 1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг. 2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. Малюнок […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Співомовки Степана Руданського (1834-1873) Степан Васильович Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях (нині Калинівський район) на Вінниччині. Син бідного подільського священика, Руданський готувався до духовної кар’єри, навчаючися спочатку в Шаргородському духовному училищі (бурсі), далі – в Кам’янець-Подільській семінарії. Проте по її закінченні він обирає інший шлях – стає слухачем, а далі й студентом (учиться з 1855 […]...
- ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН (1772 – 1860, с. Бережниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл.) – західноукраїнський громадський діяч, просвітитель, збирач народної творчості, автор драматичних творів українською і польською мовами. Точної інформації про життєдіяльність С. Петрушевича немає. Відомо, що народився в сім’ї галицького пароха 1772 р. Упродовж 54 років теж був священиком у с. Добрянах Стрийського повіту, а […]...
- Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик […]...
- Степан Васильченко (Степан Васильович Панасенко) (1878-1932) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Васильченко народився на Чернігівщині Степан Васильченко виріс у родині селянина-шевця. Закінчивши вчительську семінарію, працював на Полтавщині та Київщині. Згодом закінчив і вчительський інститут (по-сучасному – педагогічний інститут чи університет). Дуже цікавими є спогади Степана Васильченка про своє дитинство, а воно в нього було непростим: “Спогади про раннє дитинство остались у мене трохи хаотичні. Пригадую […]...
- СПІВОМОВКА. ІНВЕРСІЯ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Усі свої твори Степан Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву “Співомовки козака Вінка Руданського” (грецьке слово стефанос перекладається як вінок). Чому поет саме так називає свої віршові твори? С. Руданського турбувало тільки одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія має виконуватися співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. […]...
- КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської сім’ї. Закінчив Львівську учительську семінарію (1875); вчителював у селах Львівщини, з 1879 р. – в Бориславі, де пропрацював більш як […]...