Home ⇒ 👍Література ⇒ СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей
СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей
Спи, моя мамо, спи, моя мила!
Постіль тобі я сама постелила:
Знаю, прийшла ти з роботи в утомі.
Хочу, щоб тихо було в нашім домі:
Навіть Мурку не дозволю мурчати, –
Котику, вийди із хати!
Спи, моя мамо, у тиші всю нічку!
Я ж бо догляну маленьку сестричку,
Ляжемо з нею і ми по вечері.
…Ось уже й вечір заходить у двері.
В тебе він під головою
Стелеться шовком-травою.
Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею – нижче, в долині –
Льон розцвітає – мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку…
Спи, моя мамо, до ранку!
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Related posts:
- ЛЮДИ Й ХМАРКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Ой, колосся в полі – море!.. Чий же труд на цім лану? Трактористи так говорять: – Ми зорали цілину! Сівачі сказали: – Ниву Ми засіяли зерном! – Обізвавсь услід за ними Наш колгоспний агроном. – Я давав свої поради, Був із вами на лану, Вчив, як сіяти, орати, Як ростить озимину. А над полем в […]...
- ХЛІБОРОБИ – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Честь і слава хліборобам, Що живуть в моїм селі! Хлібороби хліб нам роблять, Знайте й ви про це, малі. В пору літню, в час осінній, Навесні – в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Лан оруть – у котрий раз! Хлібороб в колгоспнім полі Нам вирощує врожай. Пшениці шумлять на волі, Де початок їм, […]...
- У КВІТІВ СЬОГОДНІ СВЯТО – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Чуєте пахощі в нашім дворі? Квіти розквітли в ранковій порі. Тут на світанку сам Дощик ходив, Білу Лілею від сну розбудив. Чисто помилися Мальви в росі – Личенька круглі, рожеві усі. Нижче під ними красольки дрібні – У квітнику засвітили вогні. Синій Паничик заліз аж на тин, Кличе в танок гордовитих Жоржин. Білій Лілеї Майор […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- КВІТНИКАРКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей У нашім парку квітникарка Зростила тисячі квіток! Якщо буває дуже жарко, Ми в парк ідемо, в холодок. Тут на спочинку по роботі Приїжджі люди і свої. Лиш квітникарка у турботі, Щодень ми бачимо її. Вона з лопатою, сапою, Зі шлангом – дощ пустити слід! І все немає їй спокою Ні в полудень, ані в обід. […]...
- СТЕРЕЖІТЬСЯ, БУР’ЯНИ! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Вийшли ми із дитсадочка Подивитись на грядки: На городі, як віночки, Зеленіють буряки. Все зійшло: картопля, соя, Редька, дині, кавуни… Гострі сапки – наша зброя: Стережіться, бур’яни! Не ховайтесь між рядками Молочай, осот, гірчак, Лобода, будяк з голками, – Не врятуєтесь однак! А внизу, під лободою, Хто забрався в холодок, Трав’яною бородою Застелив увесь рядок? […]...
- МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала дитина. “Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, – Ще зосталась пташина маленька”. “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” […]...
- КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
- ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Казка Був собі Журавель, і подумав він оженитися. “Кого ж би то взяти? Візьму чаплю! – думає Журавель, – вона мені по мислі, якраз для мене!” От приходить до Чаплі, та й каже. – Ні, щось я не маю охоти за тебе іти! – Ну, як не маєш, то не маєш, Бог з тобою! – […]...
- ОЙ ЧИ Є, ЧИ НЕМА ПАН ГОСПОДАР ВДОМА – ЩЕДРІВКИ – Українська література – Література для дітей Ой чи є, чи нема Пан господар вдома? Щедрий вечір, добрий вечір, Пан господар вдома? Ой нема, ой нема, Та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, Та й поїхав до млина. Та й муки спетлювать, Меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, Меду-пива купувать. Меду-пива купувать, Щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, Щедрівників частувать....
- РАННЯ БДЖІЛКА – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей На віконце сіла Бджілка-трудівниця, В лагіднім промінні Гріє свої крильця. – Чом така ти рання, Подруго дбайлива? – Бо весна наснилась Тепла, гомінлива. Бо наснилось поле, А у полі – квіти. Як в гарячу пору В улію сидіти? Д зу м-дзу м-дзу м… Ще немає цвіту Ні в саду, ні в полі. Ось для тебе […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- СОН – На панщині пшеницю жала – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей (“На панщині пшеницю жала…”) На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку під снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий – На вольній, бачиться, бо й сам […]...
- ЯЛИНКА В ДИТСАДКУ – ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ – Українська література – Література для дітей Сьогодні в нас ялинка В дитячому садку. Засніжена хатинка Під нею у кутку. В хатинці на порозі Снігуронька сама. А Дідуся Мороза На святі ще нема. І ми, немов сніжинки, Кружляєм у танку, Ми пісню круг ялинки Співаємо дзвінку: – Мети, мети, метелице, Лети, лети, сніжок! Хай Діду пухом стелеться Дорога в дитсадок! Ніхто і […]...
- ІМЕНИНИ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. Коли сім’я обідає, у бабусі дрижать руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки капають на стіл. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини в них буде […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- РОЗУМНИЙ ШПАК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей У нашого начальника штабу був син Коля. Йому пішов тринадцятий рік. Він дуже просив, щоб дали йому зброю і зачислили бійцем в одну з рот. Та він був маленький на зріст, і батько не хотів передчасно робити з нього партизана-бійця. Майже кожного дня Коля канючив: – Тат, ну, тат. Я піду в розвідники. – Ноги […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
- Чорнобильська мамо – ОЛЕСЯ ХРОМЕЙЧУК Чорнобильська мамо Чорнобильська мамо! Чорнобильська доле! Прости нас за муки, Прости нас за горе. Прости нас за сльози Пролиті за шістнадцять літ, Прости нас за дротом Відрізаний світ. Прости за траву…не пахучу, Прости за весну…не квітучу. Прости за життя…без надії, Прости за кохання…без мрії. Прости нас за смуток Вікон без вогнів. Прости ще за сина, […]...
- ЛАСТІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу – до вікна: – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками […]...
- ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустрічає їжака. – Добрий день, Їжаче-небораче! – крикнула Лисичка. – Здорова була, Лисичко-сестричко! – відповів їжак. – Знаєш що, Їжаче, ходім зі мною! – А куди ж ти зібралася? – Та йду отуди до саду їсти винограду. – А не кислий він, Лисичко? – Та де […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
- ГЕЙ ТИ, ПТАШКО ЖОВТОБОКО… – ІЗ КНИГИ “САД БОЖЕСТВЕННЫХ ПЪСНЕЙ” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Українська література – Література для дітей Гей ти, пташко жовтобоко, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь же! Пазури сталить! Стоїть явір над горою, Все киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають. А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок […]...
- ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
- ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
- ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...
- СІРКО – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: “Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав”. Ходить він так, думає; коли […]...
- ІВАН-ПОБИВАН – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Унадивсь давним-давно один страшний Змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід. – Ну, – каже Змій, – завтра поснідаю. А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати. – А хіба тобі життя надокучило? – питає його дід. – Як? – каже бідний […]...
- МУДРА ДІВЧИНА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: – […]...
- ЗИМІВЛЯ ЗВІРІВ – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей В одного ледачого й злого хазяїна був Віл. Роботящий Віл був. Багато роботи всякої робив, – а Вола за все це в холодній повітці держали й харчі погані давали йому. Прийшла зима лютая: стужа, холод, голод. – Покину я хазяїна, піду світ за очі… Гірше не буде. І покинув він хазяїна. Йде віл, іде, а […]...
- ХАТА ХЛОПЧИКА-МІЗИНЧИКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Оповідання І Важко жити на світі Денисові… І знаєте чому? Дуже він малий! Такий малий, що мати називає його хлопчиком-мізинчиком. Іноді Денис навіть і заплаче на самоті, так хочеться йому бути великим. Та й мати частенько говорить – ріс би ти, Денис, швидше, помічником був би. Тут ще діти в школі взнали, що мати називає […]...
- ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Колись була птиця Жайворонок царем, а царицею – Миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! – Нехай мені! – каже Жайворонок. Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- Україно! Мамо люба! – Микола Вороний Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі – гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, А проте тієї сили, Духу, […]...
- ОСЕЛ I ЛЕВ – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Осел. Багато було йому праці у господаря. “Давай, – думає, – втечу у ліс і буду жити на волі! Буду собі пастися в лісі, і хто мені що зробить?” І, не довго думавши, втік від господаря у ліс. Добре йому там. Пасеться, де хоче, нічого не робить, ніхто його не б’є, – відколи […]...
- ЗАЄЦЬ І ЇЖАК – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Се, мої дітоньки, не є сторія, а прахтика. То нібито так: брехали старі люди, та й_я за ними брешу. Бо, певно, ніхто там при тім не був, як Заєць з Іжем сперечалися. А проте воно мусить бути правда, бо мій небіжчик дідусь, коли мені се оповідав, усе говорив: “Я там при тім не був, але […]...
- ЛЯЛЬКА ПІД ДОЩЕМ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? – на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою […]...
- ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
- БІДА НАВЧИТЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти, – де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть. Тільки й того, […]...
- ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Є у ставу біла квітка – водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить: – Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою. – Чому? – дивується метелик. – Бо […]...