Специфічність паразитів по відношенню до господаря

Характерна особливість паразитизму – відповідність певного виду паразита певного господареві. Це відповідність називають специфічністю паразита.

Ступінь специфічності паразитів може бути різна: від суворої до певного підвиду до форм, що зустрічаються в десятках різних видів господарів. Приклади специфічних паразитів людини – малярійні плазмодії, гострики дитяча та деякі інші. Джерелом інвазії цими паразитами завжди буває чоловік. Такі специфічні паразити людини викликають захворювання, звані антропонознимі.

Ряд інших паразитів, що зустрічаються у людини, може вражати також і людиноподібних мавп. Такі, наприклад, воші, вухерерія Банкрофта і деякі інші. Джерелом інвазії ними в абсолютній більшості випадків також є людина.

Багато паразитів володіють меншою специфічністю, частіше зустрічаючись у домашніх і диких тварин, але можуть вражати також і людини. До таких паразитам відносяться печінковий сисун, широкий лентец, вольфартова муха і багато інших. Джерелом зараження людини в цьому випадку зазвичай бувають тварини. Захворювання, що викликаються цими паразитами, називають зоонозними.

Розподіл інфекційних і паразитарних захворювань на антропо – і зоонозні має величезне епідеміологічне значення у зв’язку з різними підходами до їх профілактиці. Для профілактики антропонозних хвороб в першу чергу необхідні виявлення і лікування хворих. Повне лікування всіх хворих людей цими захворюваннями повинно призвести до повного зникнення цих паразитів як біологічних видів. У той же час профілактика зоонозних захворювань значно складніше. Для її успішного проведення необхідні заходи не тільки по оздоровленню людини, а й інших господарів, що набагато важче, особливо щодо диких тварин.

У одного і того ж виду паразитів специфічність може бути виражена в різному ступені на різних стадіях життєвого циклу. У деяких видів специфічність більш виражена на личинкових стадіях, а статевозрілі організми живуть у великому числі остаточних господарів. Такі, наприклад, сосальщики, личинки яких адаптовані до певних видів молюсків, а дорослі форми можуть паразитувати у різних видів ссавців.

Багато стрічкові черв’яки, навпаки, строго специфічні по відношенню до остаточних господарям і виявляють меншу розбірливість до проміжних господарям.

Зміна специфічності паразитів до господарів протягом життєвого циклу забезпечує їм широку екологічну пластичність, що дозволяє виживати в мінливих умовах, і відкриває подальші еволюційні перспективи.

Врахування цієї особливості паразитів необхідний для проведення особистої профілактики зараження відповідними захворюваннями. Дійсно, для запобігання зараження лейшманіоз, три-паносомозамі або малярією (див. П. 19.3.2) виявляється достатнім оберігання від укусів певним видом комах, у той час як для особистої профілактики, наприклад, токсоплазми через (див. П. 19.3 .1) необхідний складний комплекс заходів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Специфічність паразитів по відношенню до господаря