Спадковість і мінливість – властивості організмів
Основні терміни і поняття, що перевіряються в екзаменаційній роботі: алельних гени, аналізує схрещування, взаємодію генів, ген, генотип, гетерозиготність, гіпотеза чистоти гамет, гомозиготність, дигибридное схрещування, закони Г. Менделя, кількісні ознаки, кроссинговер, літали, множинні алелі, моногибридное схрещування, незалежне успадкування, неповне домінування, правило однаковості, розщеплення, фенотип, цитологічні основи законів Менделя.
Генетика – наука про спадковість і мінливість організмів. Ці дві властивості нерозривно пов’язані один з одним, хоча мають протилежну спрямованість. Спадковість передбачає збереження інформації, а мінливість цю інформацію змінює. Спадковість – це властивість організму повторювати в ряді поколінь свої ознаки й особливості свого розвитку. Мінливість – властивість організмів змінювати свої ознаки під впливом зовнішнього або внутрішнього середовища, а також в результаті нових генетичних комбінацій, що виникають при статевому розмноженні. Роль мінливості полягає в тому, що вона “поставляє” нові генетичні комбінації, що піддаються дії природного відбору, а спадковість зберігає ці комбінації.
До основних генетичним понять відносяться наступні:
Ген – ділянка молекули ДНК, в якому закодована інформація про послідовність амінокислот в одній молекулі білка.
Аллель – пара генів, що відповідають за альтернативне (різне) прояв одного і того ж ознаки. Наприклад, за колір очей відповідають два алельних гена, розташованих в однакових локусах (місцях) гомологічних хромосом. Тільки один з них може відповідати за розвиток карих лаз, а інший – за розвиток блакитних очей. У тому випадку, коли обидва гена відповідають за однаковий розвиток ознаки, говорять про гомозиготном організмі за цією ознакою. Якщо алельних гени визначають різне розвиток ознаки, говорять про гетерозиготному організмі.
Алельних гени можуть бути домінантними, гнітючими альтернативний ген, і рецесивними, придушуваними.
Сукупність генів організму називається генотипом даного організму. Генотип організму описується словами – “гомозиготний” або “гетерозиготний”. Однак не всі гени проявляються. Сукупність зовнішніх ознак організму називається його фенотипом. Кароокий, повний, високий – це спосіб опису фенотипу організму. Говорять також про домінантному або рецессивном фенотипе.
Генетика вивчає закономірності успадкування ознак. Основним методом генетики єгібрідологіческій метод або схрещування. Цей метод був розроблений австрійським ученим Грегором Менделем в 1865 р.
Розвиток генетики спричинило за собою розвиток багатьох наукових напрямів і, перш за все, еволюційного вчення, селекції рослин і тварин, медицини, біотехнології, фармакології та ін
На рубежі XX і XXI століть розшифрований геном людини. Вчених вразило, що у нас всього 35000 генів, а не 100 000, як думали раніше. У круглого хробака 19 тис. генів, у гірчиці – 25 тис. Відмінності між людиною і шимпанзе складають 1% генів, а з мишею – 10%. Людині дісталися у спадок і гени, яким 3000000000 років і відносно молоді гени.
Що дає науці прочитання геному? Насамперед, це знання дозволяє цілеспрямовано вести генетичні дослідження з виявлення як патологічних, так і потрібних, корисних генів. Вчені не залишають надії на лікування людей від таких захворювань, як рак і СНІД, діабет та ін Також не залишають надії і на подолання старезної старості, передчасної смертності та багатьох інших бід людства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)