СОНЕТ – ЄВГЕН МАЛАНЮК

Не трубадур, а вічний яничар,

Невільником в солодкому полоні

Нічних очей,- я п’ю їх синій чар,

Закоханий в розквітлії долоні.

Хоч і знайшов я бога в Аполлоні,

Та тільки Вам – душі моєї жар,

Сузір’я зорь моїх, Волосожар,

Захований у серця темнім лоні.

Ви ж королевою, лише на мить,

Дасте устам тонку лілею-руку…

В ту ж мить життя, життя віддам – візьміть!

За усміх Ваш, за казки запоруку:

Щоб випити до дна солодку муку

І шалом кос – минуле спопелить.

1924


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

СОНЕТ – ЄВГЕН МАЛАНЮК