СОЛОВЕЙКО – Микола Костомаров
Зелений сад, зелений сад.
Зеленая могила!
Зелений сад вдяга весна,
Могила забриніла!
Як гарно слухать, коли в ніч
Маленький соловейко
В квітках затлямка, засвистить
Так приязно, любенької
А тут вони ведуть танок!
Хто гласи їх розлічить?
Хто передом із їх іде?
Хто зорі перелічить?
Той на тополі, ті в кущах,
Ті в вербах, ті в калині…
Один біля могили сам
Співає на ялині.
Щебече він – не то співець
Віршами люб’язними
Кохання й радість розділя
З серцями приязними.
Затьохка він – не то біди
Оплакує людськії,
Жаль ллється в серце, як в квітки
Крапельки дощовії.
От застогнав, і от замовк…
Терликнув – вп’ять залився,
Не то співець в останній раз
Із миром розпростався!
І в небо думкою влетів,
Між зорями співає,
А странній спів його людей
Уже не порушає.
Співає пташка, і ніхто
Не взяв її в примітку!
Співа співець – ніхто йому
З душі не кине квітку!
Одно серденько між всіма
Глас пташин розпізнало,
Одно серденько пісня та
Співцева розрушала.
І цілий день смутна, тиха
Самотняя могила,
А вранці зомнята трава.
Де дівчина сиділа.
Related posts:
- Скорочено – СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Зелений сад, зелений сад, Зелена могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як грано слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
- СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Зелений сад, зелений сад, Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті в вербах, ті в калині… […]...
- СПІВЕЦЬ – Микола Костомаров Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
- Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885) Микола Костомаров Костомаров Микола Іванович [псевдоніми і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай Н., Равви, Н. К., Н. К-ва та ін.] – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну […]...
- КНИГИ БИТІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Микола Костомаров – український історик, письменник, публіцист, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. “Книги Битія…” – один з найяскравіших документів української думки XIX ст., задумані і написані як програма Кирило-Мефодіївського братства, став своєрідним Маніфестом відродженого в XIX ст. українства. Твір знайдений в 1917 р. в жандармських архівах Петрограда. Вперше опублікований у 1921 р. в журналі ” […]...
- Микола Костомаров, Історія української літератури XIX ст. століття Микола Костомаров (1817-1885) М. І. Костомаров – визначний історик, письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, який “розбивав ідеологічні підстави старожитньої царської Росії – ту вінчану офіціальною тріадою “православія, самодержавія і народності” миколаївську Росію, що привалила була своїм тягарем народне життя і загородила шляхи поступу і розвитку” 1. Він був одним із засновників першої таємної політичної організації в […]...
- М. Костомаров-поет-романтик, науковець, прозаїк – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Доля щільно переплела життя Миколи Костомарова, Тараса Шевченка і Пантелеймона Куліша. Найтісніше вони були пов’язані в період діяльності Кирило-Мефодіївського братства. М. Костомаров – син українки-кріпачки і дворянина. Розумний, працьовитий, він здобув блискучу освіту (заради волі сина його мати відмовилася від претензій на спадщину загиблого від рук повсталих селян батька […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” (1839 р.) та “Вітка” (1840 p.), стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” (1843 p.). Як поет-романтик М. Костомаров віддавав […]...
- МИКОЛА КОСТОМАРОВ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Микола Іванович Костомаров увійшов у історію української культури як поет, прозаїк, драматург, публіцист, історик, фольклорист, професор Київського та Петербурзького університетів (літературний псевдонім Ієремія Галка). Як поет М. Костомаров заявив себе у ранній період творчості. Дві збірки віршів (“Украинские баллады Иеремии Галки” і “Ветка. Малорусские стихотворения Иеремии Галки”) виразно представляють Костомарова-романтика. У зв’язку з його арештом […]...
- Як співає соловейко – ПРИЙДИ, ВЕСНО, З РАДІСТЮ Матеріал уроку. Марія Познанська “Співай, соловейку!”. “Як співає соловейко?” (за Борисом Комаром). Мета. Навчитися виразно читати і відтворювати опис соловейка, визначати нове, ставити запитання до прочитаного; розвивати в учнів пізнавальні інтереси, викликати бажання більше знати, прагнення з’ясовувати невідоме. Обладнання. Малюнок солов’я, запис солов’їного співу. Хід уроку I. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. 1. Гра […]...
- СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧIР БЛИЗЕНЬКО Украинская народная песня Сонце низенько, вечiр близенько, Вийди до мене, моє серденько! Ой, вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселиться. Ой, вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! Ой, вийди, вийди, не бiйсь морозу, – Я твоi нiженьки в шапочку вложу. Через рiченьку, через болото Подай рученьку, моє золото! Через рiченьку, через биструю […]...
- СОЛОВЕЙКО – ДИВА ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Ти ж бо знаєш, що в Китаї і сам богдихан, володар, і всі його піддані – китайці. Було це давно, але якраз тому й варто послухати цю історію, поки її не забули зовсім. Богдиханів палац був найкращий у світі, весь із чудової коштовної порцеляни, але такий крихкий, що в ньому належало ходити дуже обережно, аби […]...
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- За байраком байрак – ТАРАС ШЕВЧЕНКО * * * За байраком байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: “Наносили землі Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло, Товариства лягло! І земля не приймає. Як запродав гетьман У ярмо християн, […]...
- Обри – МИКОЛА ЗЕРОВ Весна цвіте в усій своїй красі, Вже одгриміли зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі катятся веселі вруна, В кущах лящить – співає соловій, А по шляху, немов казковий змій, На зсипище сільська ватага суне! І в селах плач. Герої саг і рун, Возкресли знов аварин, гот, і гун, Орава посіпацька, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив’язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода, Осиплеться їх листячко І понесе вода. Журюся й я над річкою… […]...
- СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П’є гарячий чай із медом. – Які слова у вірші свідчать про те, що дощ іде вже давно? – Визнач настрій вірша. Чим він викликаний? – Прочитай вірш виразно, ніби переконуючи дощ, що вже годі лити. […]...
- СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО “СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ”. ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, вчити визначати настрій твору; виховувати любов і бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Уві сні Орест Зліз на Еверест. Поможіть Оресту Злізти з Евересту! Бо йому вже […]...
- Чую – співає Америка – ВОЛТ ВІТМЕН * * * Чую – співає Америка, різні пісні я чую, Співають робітники, кожен співає свою гучну і радісну пісню, Тесля співає, вимірюючи дошку чи брус, Каменяр співає, готуючись до роботи чи закінчуючи роботу. Човняр на човні своєму співає, матроси палубні – На чардаку пароплава, Швець співає, сидячи на ослінчику, шапкар наспівує стоячи, Лісоруб співає, […]...
- АРГОНАВТИ – МИКОЛА ЗЕРОВ М. Рильському Так, друже дорогий, ми любимо одно: Старої творчості додержане вино, І мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій. Хай кволі старчуки розводять мляві жалі, Хай про сучасність нам наспівує схоласт, Хай культів і фактур неважений баласт У човен свій бере футуристичний тривій, – Ми самотою йдем по хвилі білогривій На мудрім кораблі, стовесельнім […]...
- ЧИ ЗУМІЄШ? – Микола Вороний Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш ти літати, Щоб зі мною в парі бути? Чи здолаєш ти в кохання Всі скарби душі вложити, Щоби знов перетворити Їх огнем свого страждання? Чи здолаєш без вагання Так же вмерти, як і жити? Коли […]...
- ТРУНА ТІМУРА – МИКОЛА БАЖАН УЗБЕКИСТАНСЬКІ ПОЕЗІЇ Він світ громив, жахав народи Палив міста, топтав степи І гнав орду свою в походи Крізь млу кавказької тропи. До нього йшли по зиск і ласку, Путі торуючи старі, Купці Ірану і Дамаску І генуезькі лихварі Із джагатайської пустелі Він звівся привидом кривим, І многорукий ідол Делі Повергся в порох перед ним. Хан […]...
- Запитання для самоконтролю – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 1. У чому полягало новаторство М. Костомарова як професійного історика? 2. Яке завдання ставив перед собою М. Костомаров – прозаїк, працюючи над історичними повістями? 3. Які відомі твори і збірки (оповідань, фольклорних матеріалів) надрукував П. Куліш у власній друкарні? 4. Чому журнал “Основа” проіснував лише два роки? 5. Хто […]...
- САМООЗНАЧЕННЯ – МИКОЛА ЗЕРОВ Я знаю: ми – тугі бібліофаги, І мудрість наша – шафа книжкова. Ми надто різьбимо скупі слова, Прихильники мистецтва рівноваги. Ніхто не скаже нам: “Жерці і маги! Ви творите поезії дива…” Чутливість наша вбога і черства І не вгамує молодої спраги. Що слово точене? Чарує звук Акторських реплік та уданих мук, Розливних сліз, плиткої гістерії. […]...
- Завдання відкритої форми – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Поясніть, у чому прагне переконати українців П. Куліш, супроводжуючи свій переклад Шекспірових творів такими рядками (із поезії “До рідного народу”): Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній од […]...
- Журнал Основа та його автори – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства літературне життя відновилося нескоро, лише десь близько 1858 року, коли в Петербурзі почали збиратися колишні братчики та організувалася їх ціла громада (Т. Шевченко, М. Костомаров, Оп. Маркович, В. Білозерський та інші). Тоді ж постало питання про власний друкований орган, дозволу на який почав домагатися П. […]...
- “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
- Світогляд, громадська діяльність і письменницький доробок П. Куліша – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Тісно співпрацював із Т. Шевченком та М. Костомаровим і П. Куліш. Саме він взявся написати текст до Шевченкового альбому “Живописная Украина” (1844), а згодом запропонував влаштувати поета на роботу в Київську “Комиссию для разбора древних актов”. У Куліша на весіллі Т. Шевченко був боярином, а під час Шевченкового заслання […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (поема) Да лучее єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпaтcьким списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
- Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
- Вночі, середночі хтось тихо – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так ходить лихо – Час прийшов. Прийшов і став. І вже нікуди Не заховатись, не втекти, Не загубитись поміж люди, Не замінити серце в грудях, Нікого в світі – Час і ти. Прийшов і став. І […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
- “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять… Євген Сверстюк Тарас Шевченко – геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у […]...
- “Іду я дорогою, вітром…” (Микола Хвильовий) – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (Микола Хвильовий) Постать Миколи Хвильового в українському красному письменстві особлива. Цей геній доби “Розстріляного відродження” за короткий життєвий вік зробив надзвичайно багато. Завдяки Хвильовому українська новела досягла світового рівня, а його стиль письма став взірцем для багатьох його наступників. Сучасник митця, поет Микола Зеров стверджував: “Із […]...
- “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 Гоголь – істинний знавець серця людського! Наймудріший філософ! І найкращий поет має схилитися перед ним, як перед людинолюбцем. Тарас Шевченко Звичайно ж, Гоголь – це російський письменник, але це – український геній. Ліна Костенко Пригадайте! Пригадайте з уроків зарубіжної літератури, що вам відомо про життя і творчість М. В. Гоголя. Які […]...
- Тарас Бульба – МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 – …ІСТИННИЙ ЗНАВЕЦЬ СЕРЦЯ ЛЮДСЬКОГО…: МИКОЛА ГОГОЛЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Історія створення повісті У 1835 р. побачила світ збірка М. Гоголя “Миргород”. Об’єднуючи в одному збірнику історичну повість “Тарас Бульба” і “Старосвітські поміщики” та “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, автор тим само представляє романтичну антитезу між героїчним минулим і безкрилою українською сучасністю. Продовжуючи українську тематику, започатковану “Вечорами на хуторі біля […]...
- 97 – Микола Куліш П’єса на чотири дії ДІЙОВІ ЛЮДИ С м и к С е р г і й – голова сільради П а н ь к о – секретар К о п и с т к а М у с і й П а р а с к а – його жінка С т о н о […]...
- ЗУСТРІЧ НА ПЕРЕХРЕСНІЙ СТАНЦІЇ – Розмова трьох – МИКОЛА БАЖАН Розмова трьох Перехресна станція. Рівні й блискучі рейки колій ведуть подорожніх у всі кінці. Тут відбулась зустріч трьох, що їхні колії нарешті знову зійшлися на цій станції. Там, де колія веде вперед, на грані стиків блищить зеленим вогником семафор у майбутнє. Його поставлено на межі доріг та націй; і лише хоробрі сміливці відважуються вийти за […]...
- Солонський яр – Микола Хвильовий І До слобожанських Млинків підійшли могутні ліси Полтавщини і за три верстви зупинилися. Стоять стіною, хмуряться. В гущавину доріжка по папороті, повз сизі кущі, до Солонського Яру. Солонський Яр: як і село. В селі пахтить дубовим молодняком, стоїть над яром – селом, а нижче в провалля поплентались стрункі й темні явори, і тільки за десять […]...