Соломонові острови

Соломонові острови утворюють довгий архіпелаг, або ланцюг островів, протяжністю 1500 км в спекотною й вологою південно-західній частині Тихого океану. Найбільші острови утворилися в результаті вулканічної діяльності і покриті густими вологими тропічними лісами, де мешкають декілька видів великих метеликів-вітрильників. Острови меншого розміру являють собою низинні коралові рифи.

Північно-західні Соломонові острови належать Папуа-Новій Гвінеї, а південні – утворюють свою незалежну державу. Найбільший острів – Гуадалканал. На ньому знаходиться столиця і найбільше місто країни – Хоніара. Остров’яни займаються риболовлею, вирощують коренеплоди, розводять свиней і курей. На Соломонових островах існує понад 80 різних діалектів, але більшість людей говорить на суміші англійської та місцевих мов під назвою піджин. Велика частина населення проживає в невеликих селах, розкиданих вздовж узбережжя найкрупніших островів. Зазвичай будинки будуються на палях для того, щоб в них було прохолодніше, і вони краще провітрювалися.

Соломонові острови були вперше заселені близько 6000 років тому племенами з Папуа-Нової Гвінеї. Свою назву острови отримали лише в XVI столітті, коли на них прибули іспанські мореплавці. З 1893 роки вони стали британською колонією. Під час другої світової війни на них відбувалися запеклі битви між американськими і японськими військами. У 1978 році Соломонові острови отримали незалежність.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Соломонові острови