СОЛОДКА ВОДА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО

Воду, що пити можна,

На сході “солодкою” звуть.

В цій назві щось ніжне й тривожне, –

“Солодка” – не смак, а суть.

Де пекло такирів, барханів [1] –

Земля, де немає землі,

Там голови скельних титанів [2]

Одвіку в скорботній золі,

Там зрада озер солоних

Заспраглому –

В груди ножем,

Там подих вітрів похоронних

За кожним новим міражем.

Я був у пустелях зловісних,

Де гибла душа не одна.

Солодка вода не прісна,

Солодка –

Коли питна.

Стою при дніпровім розливі –

Безмежна солодка вода!

Ми з нею багаті, щасливі.

О будьмо ж усі бережливі!

Як зникне солодка вода,

Сльозами солоними світ зарида.

[1] Такир – плескаті глинясті зниження в пустелях і напівпустелях. Поширені в Середній Азії та Казахстані. Бархани – навіяні вітром рухомі піщані горби, не закріплені рослинністю.

[2] Скельні титани – високі скелі (скелі-велетні).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

СОЛОДКА ВОДА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО